Постанова

від 07.08.2019 по справі 904/620/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2019 року м.Дніпро Справа № 904/620/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Коваль Л.А.,

секретар судового засідання Колесник Д.А.

представники сторін:

від позивача: Сердюков Олександр Миколайович , наказ №1 від 10.01.2008 р., директор;

від відповідача: Денисов Максиміліан Дмитрович, ордер АЕ1002502 від 07.08.2019 р., адвокат;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтера-вікна" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2019 року (повний текст складений 05.04.2019 року) у справі №904/620/19 (суддя Первушин Ю.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елетропроектроммонтаж", м. Лисичанськ, Луганська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтера-вікна", м. Дніпро

про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 206 027,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2019 року у справі №904/620/19 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтера-вікна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕлектроПроектПромМонтаж" 206 027,00 грн. матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 3 090,41 грн. судового збору.

Рішення мотивовано правом позивача отримати від особи, яка згідно ст.ст.1172,1187 Цивільного кодексу України повинна відшкодувати шкоду, розмір матеріальних збитків, спричинених в результаті дорожньо-транспортної пригоди, які частково не відшкодовані страховиком позивача.

Не погодившись з рішенням господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінтера-вікна" оскаржило його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом допущено при розгляді справи порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що судом не надана належна оцінка висновку експертного автотоварознавчого дослідження №ДЗ/07/17 від 06.07.2017 року, який не є належним доказом, оскільки з нього не зрозуміло, чи всі зазначені експертом пошкодження, були спричинені автомобілю позивача саме під час ДТП, яка відбулася 31.05.2017 року; не надана оцінка доводам відповідача щодо визначеного розміру матеріальних збитків у розмірі 305 027,00 грн.

Також скаржник вказує, що господарський суд всупереч ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, дійшов невірного висновку, що водій ОСОБА_2 в день скоєння ДТП 31.05.2017 року за адресою вул. Гагаріна, 26, с. Мар`янське, Апостолівського району, напрямок м. Нікополь, Дніпропетровської області, дійсно виконував свої трудові (службові) обов`язки, з постачання товару ТОВ "Вінтера- Вікна" споживачам по маршруту у напрямку м. Нікополь.

Відповідач стверджує, що водій ОСОБА_2 не міг виконувати службові обов`язки ТОВ "Вінтера - Вікна" у напрямку м. Нікополь, а саме: с. Мар`янське, Апостолівського району, Дніпропетровської області, оскільки даний населений пункт не входив у службове завдання по доставці товару відповідача.

Скаржник зазначає, що водій самовільно та в своїх корисливих цілях здійснив поїздку в напрямку м. Нікополь на відстань 63 км. від м. Кривий Ріг, мотиви якої відповідачу невідомо. ТОВ "Вінтера-Вікна", як юридична особа, не повинна нести відповідальність за своїх робітників, коли вони самовільно, без повідомлення свого керівництва, відхиляються від своїх трудових обов`язків на користь виконання своїх власних справ.

Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2019 у справі №904/620/19, відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи скаржника та просить апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін як законне та обґрунтоване.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Судом першої інстанції встановлено і сторонами не заперечуються наступні обставини:

31.05.2017 року о 13:00 водій відповідача ОСОБА_2 , керуючи автомобілем "ТАТА" державний номер НОМЕР_1 , рухаючись з м. Кривий Ріг у напрямку м. Нікополь скоїв в с. Мар`яне Апостолівського району зіткнення з автомобілем позивача "Сітроен Берлінго", державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 .

В результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №ДЗ/07/17 від 06.07.2017 року (далі - висновок), сума матеріальних збитків, завданої з технічної точки зору власнику пошкодженого внаслідок ДТП 31.05.2017 року автомобілю "Сітроен Берлінго", державний номер НОМЕР_2 станом на 31.05.2017 року становить 305 027,00 грн.

Вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 18.12.2017 року (з урахуванням перегляду судового рішення апеляційною інстанцією Дніпропетровської області від 13.03.2018 року) ОСОБА_2 засуджено по ч.1 ст. 286 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі та штрафу у розмірі 6800 грн., без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі п. "в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22.12.2016 року ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного за даним вироком покарання.

Цивільно-правова відповідальність винного застрахована в ПрАТ "СК"АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9922585.

11.05.2018 року ТОВ "Елетропроектроммонтаж" отримало від ПрАТ "СК АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" 99 000,00 грн. страхового відшкодування за автомобіль "Сітроен Берлінго", державний номер НОМЕР_2 .

Вищевказаним вироком Апостолівського районного суду від 18.12.2017 року, який змінено в частині призначення покарання винному ОСОБА_2 , встановлено, що ОСОБА_2 на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах із відповідачем - в анкетних даних зазначено, що він є водієм ТОВ "Вінтера - Вікна".

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи положення Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст. 1194 Цивільного кодексу України, обов`язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, лежить на страховикові цієї особи у межах встановлених лімітів, з урахуванням франшизи та у межах шкоди, яка покривається страховиком згідно із законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, а у решті на особі, яка завдала цю шкоду, і яка не покрита її страховиком.

В ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки з силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Пунктом 5 Пленуму передбачено, що при розгляді справ про відшкодування шкоди за ст.441 ЦК суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст.440 ЦК, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

Як вбачається з правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду України від 06.11.2013 у справі №6-108цс13 у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини (ч. 1 ст. 1188 ЦК України). У випадках завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки іншим особам застосовується положення ч. 2 ст.1188 ЦК України.

Отже, правильно визначивши підстави для відшкодування завданої позивачу шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що відповідальність юридичної особи настає у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах і шкода, заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Доводи апелянта про недоведеність факту заподіяння водієм відповідача шкоди саме під час виконання ним своїх трудових обов`язків, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи.

Так, відповідно до подорожнього листа водія автомобіля, яким керував водій відповідача ОСОБА_2 , вбачається, що автомобіль виїхав з гаража о 4 ранку, повернувся в гараж о 23 годині 31.05.2017 року.

Посилання скаржника про самовільне відхилення водія від маршруту є недоведеним.

Посилання позивача на фотографії автомобіля відповідача на місці скоєння ДТП, де зафіксовані автомобілі позивача, відповідача ( навантаженого металопластиковими вікнами) та автомобіль поліції, колегія суддів не приймає з огляду на неможливість встановити дату виготовлення фото.

Щодо доводів скаржника про неправомірне нарахування розміру спричинених збитків, недоведеність пошкоджень автомобіля позивача саме автомобілем відповідача, то такі доводи є необґрунтованими.

З наявних доказів - розрахунку ПрАТ "СК АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" належного до задоволення вимог потерпілого розміру страхового відшкодування за автомобіль "Сітроен Берлінго", державний номер НОМЕР_2 , доказів сплати 99 000,00 грн. страхового відшкодування, колегія суддів дійшла висновку, що правильність проведеного автотоварознавчого дослідження №ДЗ/07/17 від 06.07.2017 року перевірена страховиком відповідача.

Доводи на спростування висновків вказаного дослідження скаржником належними та допустимими доказами не підтверджено.

Таким чином, апеляційна скарга є не доведеною.

Оскільки підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, судові витрати за її розгляд віднести на апелянта згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2019 року у справі №904/620/19 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги на рішення суду покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінтера-вікна".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: Т.А.Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: Л.А. Коваль

Повний текст складено 12.08.2019 року.