Рішення

від 06.08.2019 по справі 910/5966/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.08.2019Справа № 910/5966/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Царгруп"

до Київського національного університету імені Тараса Шевченка

про визнання незаконним та скасування протокольного рішення

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кошляк М.І.

Представники учасників справи:

від позивача ОСОБА_1. (директор);

від відповідача Мельник Т.М. (адвокат).

Вільні слухачі Кузіна Л.В., Роговський А.А.

В судовому засіданні 06.08.2019 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників позивача та відповідача, що повне рішення буде складено 12.08.2019р.

СУТЬ СПОРУ:

08 травня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Царгруп" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 26.04.2019 року до Київського національного університету імені Тараса Шевченка (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:

- визнати незаконним та скасувати протокольне рішення № 37-3/035УО уповноваженої особи - Колесник Надії Федорівни , відповідальної за організацію та проведення процедур закупівель для потреб Центрів харчування Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 16.05.2018 року про відміну відкритих торгів UA-2018-04-12-001057-а щодо закупівлі код 15860000-4 кава, чай та супутня продукція з очікуваною вартістю 836 544,30 (вісімсот тридцять шість тисяч п`ятсот сорок чотири гривні, 30 копійок) (з ПДВ) у зв`язку з відсутністю подальшої потреби в закупівлі товарів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач прийняв участь у закупівлі товарів та послуг (кава, чай, супутні товари) та за результатами проведення торгів був визнаний переможцем. Однак, 16.05.2018 року відповідачем було опубліковано інформацію про відмову від торгів, у зв`язку з відсутністю подальшої потреби на товар. Проте, 01.06.2018 року відповідач опублікував повідомлення про закупівлю кави, чаю та супутньої продукції. На думку позивача, у відповідача була потреба у продукції, відтак підстави для відмови від торгів були відсутні, в яких позивач був визнаний переможцем, а тому позивач просить визнати незаконним та скасувати протокольні рішення про відмову від торгів та просив вважати укладеним договір між сторонами на викладених позивачем умовах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/5966/19 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.06.2019 року .

30.05.2019 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив посилаючись на необґрунтованість вимог позивача, вказуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту порушення відповідачем прав позивача у зв`язку з відміною торгів, тоді як право відповідача відмінити торги визначено в ч. 1 ст. 31 Закону України Про публічні закупівлі .

11.06.2019 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив стосовно доводів відповідача та зазначив, що викладені у відзиві на позовну заяву доводи не спростовують пояснення позивача та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 11.06.2019 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/5966/19 до судового розгляду по суті на 18.06.2019 року, про що позивача було повідомлено ухвалою-повідомленням від 11.06.2019 року.

В судових засіданнях 18.06.2019 року та 30.07.2019 року судом оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 06.08.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі. Представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив відмовити в позові повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України Про публічні закупівлі . Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

12.04.2018 року Київським національним університетом імені Тараса Шевченка було опубліковано оголошення в електронній системі публічних закупівель ProZorro на офіційному сайті: prozorro.gov.ua, за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-04-12-001057-а, відкриті торги на закупівлю ДК 021:2015: 15860000-4 Кава, чай та супутня продукція .

Відповідно до протоколу розгляду тендерних пропозицій № 37-2/035ОУ від 03.05.2018 року (копія міститься в матеріалах справи) у процедурі закупівлі взяли участь: Товариство з обмеженою відповідальністю "Царгруп" (код ЄДРПОУ 40997861) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Орхідея України" (код ЄДРПОУ 39734511).

За результатами розгляду тендерних пропозицій Київським національним університетом імені Тараса Шевченка було прийнято рішення визнати пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю Царгруп найбільш економічно вигідною, яка відповідає вимогам та критеріям Закону України Про публічні закупівлі та умовам тендерної документації, підстави для відхилення пропозиції відсутні, визнати переможцем процедури закупівлі № UA-2018-04-12-001057-а Товариство з обмеженою відповідальністю Царгруп та прийнято рішення про намір укласти договір на суму 655 000,00 грн.

Протокольним рішенням № 37-3/035ОУ від 16.05.2018 року уповноваженої особи, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель для потреб Центрів харчування Київського національного університету імені Тараса Шевченка вирішено скасувати відкриті торги UA-2018-04-12-001057-а щодо закупівлі 15860000-4 Кава, чай та супутня продукція , у зв`язку з відсутністю подальшої потреби в закупівлі товарів на підставі п. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі".

01.06.2018 року Київським національним університетом імені Тараса Шевченка було опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2018-06-01-002389-а на закупівлю ДК 021:2015: 15860000-4 Кава, чай та супутня продукція .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що в оголошеннях про проведення відкритих торгів UA-2018-04-12-001057-а від 12.04.2018 року та UA-2018-06-01-002389-а від 01.06.2018 року відповідачем визначено тотожний предмет закупівлі ДК 021:2015: 15860000-4 Кава, чай та супутня продукція , при цьому очікувана вартість збільшилась з 836 544,30 грн. до 884 917,20 грн. На думку позивача, у відповідача була потреба у продукції, відтак підстави для відмови від торгів були відсутні, в яких позивач був визнаний переможцем, а тому позивач просить визнати незаконним та скасувати протокольні рішення про відмову від торгів та просив вважати укладеним договір між сторонами на викладених позивачем умовах.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив посилаючись на те, що відповідно ч. 1 ст. 31 Закону України Про публічні закупівлі відповідач, як замовник торгів має право їх відмінити в зв`язку із відсутністю подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг. Як вказує відповідач, він скористався правом відміни торгів за визначеною аргументацію, оскільки подальша потреба у закупівлі товару в такому асортименті та кількості, як було передбачено тендерною документацією для торгів від 02.05.2018 року відпала, тому відповідач не було порушено право позивача за викладених в позовній заяві обставин.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Звертаючись до суду, позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Норми ст. 16 Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності в тому числі належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Отже, саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

У відповідності до п. 28 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі);

Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій (ст. 20 ЗУ "Про публічні закупівлі").

Статтею 11 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості (ч. 1). Тендерний комітет або уповноважена особа (особи): планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом; забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону; здійснює інші дії, передбачені цим Законом (ч. 3). Рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови (ч. 4).

Згідно із ч.ч. 1, 4 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.

Оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов`язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро.

Як встановлено судом, 12.04.2018 року Київським національним університетом імені Тараса Шевченка було опубліковано оголошення в електронній системі публічних закупівель ProZorro на офіційному сайті: prozorro.gov.ua, за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-04-12-001057-а, відкриті торги на закупівлю ДК 021:2015: 15860000-4 Кава, чай та супутня продукція .

Приписами статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено кваліфікаційні критерії до учасників.

Так, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

Частиною 3 статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" розкриття тендерних пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель відразу після закінчення електронного аукціону. Перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни / приведені ціни тендерних пропозицій.

У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 цього Закону у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні про проведення процедури закупівлі, електронною системою закупівель автоматично розкривається частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі", оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом.

Згідно з ч. 6 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим законом.

В протоколі розгляду тендерних пропозицій № 37-2/035ОУ від 03.05.2018 року вказано, що у процедурі закупівлі взяли участь: Товариство з обмеженою відповідальністю "Царгруп" (код ЄДРПОУ 40997861) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Орхідея України" (код ЄДРПОУ 39734511). За результатами розгляду тендерних пропозицій Київським національним університетом імені Тараса Шевченка було прийнято рішення визнати пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю Царгруп найбільш економічно вигідною, яка відповідає вимогам та критеріям Закону України Про публічні закупівлі та умовам тендерної документації, підстави для відхилення пропозиції відсутні, визнати переможцем процедури закупівлі № UA-2018-04-12-001057-а Товариство з обмеженою відповідальністю Царгруп та прийнято рішення про намір укласти договір на суму 655 000,00 грн.

Частиною 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що з замовник відміняє торги в разі: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг ; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель; порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом; подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом. Про відміну процедури закупівлі за такими підставами має бути чітко визначено в тендерній документації.

В пункті 1 розділу 6 Тендерної документації щодо проведення відкритих торгів на закупівлю ДК 021:2015: 15860000-4 Кава, чай та супутня продукція визначено, що замовник відміняє торги чи визнає їх такими, що не відбулися в разі, зокрема, відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг.

Таким чином, у замовника виникає право на відміну торгів в разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг.

Як встановлено судом вище, після визначення позивачем переможцем процедури закупівлі ДК 021:2015: 15860000-4 Кава, чай та супутня продукція , 16.05.2018 року уповноваженою особою, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель для потреб Центрів харчування Київського національного університету імені Тараса Шевченка протокольним рішенням № 37-3/035ОУ від 16.05.2018 року вирішено скасувати відкриті торги UA-2018-04-12-001057-а щодо закупівлі 15860000-4 Кава, чай та супутня продукція , у зв`язку з відсутністю подальшої потреби в закупівлі товарів на підставі п. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі".

В подальшому, 01.06.2018 року Київським національним університетом імені Тараса Шевченка було опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2018-06-01-002389-а на закупівлю ДК 021:2015: 15860000-4 Кава, чай та супутня продукція .

В додатку № 2 до Тендерної документації "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі на поставку" наведено відомості щодо необхідних технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі.

За змістом п. 29 ст. 1, ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерною документацією є документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав. Тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

У відповідності до п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація повинна містити: інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля. Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Судом встановлено, що відповідно до тендерної документації для торгів на закупівлю ДК 021:2015: 15860000-4 Кава, чай та супутня продукція , що були оголошені 01.06.2018 року технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі суттєво відрізняються від предмета закупівлі для торгів, що відбулися 02.05.2018 року.

Зі змісту порівняльної таблиці вбачається, що вимоги якісних характеристик товарів за позиціями №№ 2, 6, 20 змінились, додано 10 нових позицій та видалено 7 позицій, із 36 позицій суттєвих змін зазнали 29 позицій, що свідчить про наявність істотної підстави для відміни торгів відповідачем, передбаченої Законом України Про публічні закупівлі . Підтвердженням зміни якісних та кількісних характеристик товарів за предметом закупівлі також є збільшення загальної очікуваної вартості закупівлі за кодом ДК 021:2015: 15860000-4 Кава, чай та супутня продукція .

На твердження позивача, відповідач фактично зробив перерозподіл обсягів закупівлі в межах визначеного предмету закупівлі із істотним збільшенням по окремих позиціях , що призвело до збільшення його очікуваної вартості та спростовує доводи про відсутність потреби у закупівлі. Крім того, позивач зауважує, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що у відповідача відпала потреба у закупівлі товару.

Суд зауважує, що право відповідача відмити торги в разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг встановлено в ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі".

Крім того, в пункті 1 розділу 6 Тендерної документації щодо проведення відкритих торгів на закупівлю ДК 021:2015: 15860000-4 Кава, чай та супутня продукція визначено, що замовник відміняє торги чи визнає їх такими, що не відбулися в разі, зокрема, відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг, з якою позивач був ознайомлений.

Положеннями ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Отже, за умовами ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі не передбачено можливості укласти з переможцем відкритих торгів договір, умови якого істотно відрізняються від змісту тендерної документації.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові .

Дослідивши матеріали справи, виходячи з наведених позивачем аргументів та наданих ним доказів, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту порушення його права або охоронюваного законом інтересу відповідачем.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що надані відповідачем усні заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.

Суд зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Отже, рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачем прав позивача та охоронюваних законом інтересів, в аспекті ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позовній заяві обставин.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.08.2019р.

Суддя О.В. Котков