Рішення

від 09.08.2019 по справі 910/6588/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.08.2019 Справа № 910/6588/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу

за позовом Комунального підприємства "Київська спадщина"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ"

про стягнення 331 620,20 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київська спадщина" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 331 620,20 грн., з яких заборгованість за Договором № 30/01-1 від 30.01.2018 у розмірі 300 000,00 грн., 3% річних за користування коштами в розмірі 3 526,38 грн., інфляційні збитки в розмірі 7 200,00 грн., штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань в розмірі 20 893,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поворотної фінансової допомоги № 30/01-1 від 30.01.2018 в частині повернення наданої фінансової допомоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 у справі № 910/6588/19 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

31.05.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 відкрито провадження у справі № 910/6588/19 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 ГПК України.

Відповідач письмового відзиву не надав, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.01.2018 року між Комунальним підприємством "Київська спадщина" (позивач, позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ" (відповідач, позичальник) укладено Договір про поворотну фінансову допомогу (надалі - Договір) № 30/01-1.

Відповідно до пунктів 1.1., 2.1. Договору позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути її у порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення (п. 14.1.257 Податкового кодексу України).

За змістом п. п. 2.1, 2.2 Договору поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в сумі 180 000 грн. (сто вісімдесят тисяч) гривень 00 коп. без ПДВ. Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не стягується).

Відповідно до п. п. 2.3 - 2.4 Договору кошти, отримані від позикодавця як поворотна фінансова допомога, повертаються позикодавцю у строк до 31.03.2018 року. Позичальник має право повернути допомогу достроково. Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позикодавця.

Згідно з п. 3.1 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором відповідно до чинного законодавства України.

У відповідності до п. п. 5.1 - 5.3 Договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим Договором. Строк повернення позики, установлений у пункті 2.3 цього Договору, й може бути продовжений за згодою сторін цього Договору на підставі укладених Додаткових угод до цього Договору. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов.

Відповідно до платіжного доручення № 284 від 30.01.2018 позивачем перераховано на рахунок відповідача 180 000,00 грн. Актом отримання грошових коштів за Договором від 30.01.2018 позичальник посвідчив, що поворотна фінансова допомога у сумі 180 000,00 грн. без ПДВ отримана повністю, шляхом зарахування коштів на банківський рахунок позичальника.

Додатковою угодою № 1 від 05.02.2018 до Договору поворотно фінансової допомоги № 30/01-1 від 30.01.2018 сторони за взаємною згодою домовилися збільшити розмір поворотної фінансової допомоги на суму 200 000 (двісгі тисяч) грн. 00 коп., у зв`язку з чим п. 2.1. Договору виклали в наступній редакції: Поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в сумі 380 000 (триста вісімдесят тисяч) гривень 00 коп. без ПДВ. .

Згідно з платіжним дорученням № 305 від 07.02.2018 позивачем перераховано на рахунок відповідача 200 000,00 грн. Актом отримання грошових коштів за Договором від 07.02.2018 позичальник посвідчив, що поворотна фінансова допомога у сумі 200 000,00 грн. без ПДВ за Додатковою угодою № 1 від 05.02.2018 до Договору отримана повністю, шляхом зарахування коштів на банківський рахунок позичальника.

Таким чином, з 07.02.2018 загальний розмір поворотної фінансової допомоги за Договором склав 380 000,00 гривень.

Додатковою угодою № 2 від 02.04.2018 до Договору сторони встановили новий термін повернення поворотної фінансової допомоги: до 30.09.2018.

Додатковою угодою № 3 від 30.07.2018 до Договору поворотно фінансової допомоги № 30/01-1 від 30.01.2018 сторони за взаємною згодою домовилися збільшити розмір поворотної фінансової допомоги на суму 70 000 (сімдесят тисяч) грн. 00 коп., у зв`язку з чим п. 2.1. Договору виклали в наступній редакції: Поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в сумі 450000 (чотириста п`ятдесят тисяч) гривень 00 коп. без ПДВ. .

Відповідно до платіжного доручення № 692 від 31.07.2018 позивачем перераховано на рахунок відповідача 70 000,00 грн. Актом отримання грошових коштів за Договором від 07.07.2018 позичальник посвідчив, що поворотна фінансова допомога у сумі 70 000,00 грн. без ПДВ за Додатковою угодою № 3 від 30.07.2018 до Договору отримана повністю, шляхом зарахування коштів на банківський рахунок позичальника.

Таким чином, з 31.07.2018 загальний розмір поворотної фінансової допомоги за Договором склав 450 000,00 гривень.

Додатковою угодою № 4 від 01.10.2018 до Договору сторони встановили новий термін повернення поворотної фінансової допомоги: до 30.11.2018.

Додатковою угодою № 5 від 01.12.2018 до Договору сторони виклали пункт 2.3. Договору в новій редакції, встановивши новий термін повернення поворотної фінансової допомоги: до 31.12.2018.

Зобов`язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором позики.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 статті 1049 Кодексу встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 цієї статті).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково повернув позивачу поворотну фінансову допомогу в розмірі 150 000,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями № 477 від 14.05.2018 на суму 100 000,00 грн. та №530 від 04.06.2018 на суму 50 000,00 грн.

Проте у визначений Договором термін відповідач фінансову допомогу в повному обсязі позивачу не повернув.

Позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості та штрафних санкцій № 340-259/01 від 06.05.2019, відповідно до якої позивач просив сплатити наявну заборгованість.

Вищезазначена претензія залишена відповідачем без задоволення.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та пункту 5.2. Договору, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання згідно Договору на момент розгляду справи є таким, що настав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 300 000,00 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 20 893,82 грн. штрафних санкцій, 3 526,38 грн. 3 % річних, 7 200,00 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Здійснивши перерахунок заявлених вимог в частині стягнення 3 526,38 грн. 3 % річних та 7 200,00 грн. інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що зазначені вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 3 476,71 грн. 3 % річних за розрахуноком суду та 7 200,00 грн. інфляційних втрат у межах заявлених позовних вимог.

Стосовно стягнення 20 893,82 грн. штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Слід зазначити, що Договором № 30/01-1 від 30.01.2018 сторанами не встановлена можливість стягнення нейстойки за порушення грошового зобов`язання.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення 20 893,82 грн. штрафних санкцій задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 300 000,00 грн. основного боргу, 3 476,71 грн. 3 % річних, 7 200,00 грн. інфляційних втрат.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позов Комунального підприємства "Київська спадщина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ" про про стягнення 331 620,20 грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ" (02091, м. Київ, вулиця Харківське шосе, будинок 170, ідентифікаційний код 31571898) на користь Комунального підприємства "Київська спадщина" (02094, м. Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1, ідентифікаційний код 25202443) 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 3 476 (три тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 71 коп. 3 % річних, 7 200 (сім тисяч двісті) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 4 660 (чотири тисячі шістсот шістдесят) грн. 15 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 09.08.2019

Суддя С.В. Стасюк