Рішення

від 06.08.2019 по справі 910/6031/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.08.2019Справа № 910/6031/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Груп Фактор

до Приватного підприємства Паритет-Транс-Бізнес

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кошляк М.І.

Представники сторін:

від позивача - Король П.В.

від відповідача - Кириченко А.Є.

В судовому засіданні 06.08.2019р., відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено сторін, що повний текст рішення буде складено та підписано 12.08.2019р.

СУТЬ СПОРУ:

10 травня 2019 року на розгляд Господарського суду м. Києва було передано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Груп Фактор про стягнення 22538,11 грн. з Приватного підприємства Паритет-Транс-бізнес .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та ПАТ Київський страховий дім було укладено договір відступлення права вимоги, за яким ПАТ Київський страховий дім відступив позивачу право вимоги за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої була особа, що перебувала в трудових відносинах з відповідачем.

Відповідач надав суду відзив на позов, проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що між ним та винуватцем у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди відсутні трудові правовідносини, крім того відповідач вказує, що він не є власником транспортного засобу учасника дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою суду від 21.05.2019р. було порушено провадження у справі, призначено судове засідання на 18.06.2019р.

В судових засіданнях 18.06.2019р., 30.07.2019р. та 06.08.2019р. оголошувались перерви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2016р. між ПАТ Київський страховий дім та ОСОБА_1 укладено поліс № АЕ/7493097 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, об`єктом страхування визначено транспортний засіб Богдан А-091 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Строк дії полісу з 13.01.2016р. до 12.01.2017р. включно.

Вказаний транспортний засіб ПАТ Київський страховий дім прийняло на страхування на випадок заподіяння шкоди третім особам під час ДТП, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).

04.07.2016р. в місті Києві по вулиці Миколи Василенка 3 відбулося зіткнення транспортних засобів Богдан А-091 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходився під керуванням ОСОБА_2 , та Renault Duster , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що знаходився під керуванням ОСОБА_3 .

В результаті ДТП автомобіль Renault Duster , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою Управління патрульної поліції у м. Києві №95168640 (копія довідки міститься в справі).

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 15.08.2016р. (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи) було встановлено порушення ОСОБА_2 , вимог пунктів 2.3 та 10.1 Правил дорожнього руху України, що стало причиною вказаної дорожньо-транспортної пригоди. ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

26.10.2016р. за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 04.07.2016р., Приватним акціонерним товариством Київський страховий дім було виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу Renault Duster , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 22538,11 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 15086.

Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 712-6652/1 від 20.10.2016р.

09.08.2018р. між Приватним акціонерним товариством Київський страховий дім та позивачем було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги.

Відповідно до вказаного договору та додатку №1 до нього позивач набуває права вимоги ПАТ Київський страховий дім до осіб, які винні в завданні збитків за страховими випадками, за якими ПАТ Київський страховий дім здійснив виплату страхового відшкодування, в тому числі за страховою подією на підставі полісу серії АЕ №7493097 в розмірі 22538,11 грн.

На підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, позивач надав суду:

- копію Ліцензійної картки Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті серії АА №851860, яка свідчить про те, що ліцензіату ПП Паритет-Транс-Бізнес дозволено внутрішні перевезення пасажирів автобусом Богдан А-091, реєстраційний номер НОМЕР_1 , строк дії ліцензійної картки необмежений з 05.11.2014р.;

- копії подорожніх листів №№ 824996 та 813789 за липень 2016 року з відтиском штампу відповідача, які видані водію автобуса Богдан А-091 НОМЕР_1 ОСОБА_2 .

Відповідно до частини другої пункту 7 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом (затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1001 від 02.12.2005р.) до заяви на отримання ліцензії, крім документів, передбачених статтею 11 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності , додаються за підписом здобувача ліцензії або уповноваженої ним особи відомості про власні, орендовані, надані ліцензіату в кредит або лізинг транспортні засоби за формою згідно з додатком 3 та завірені заявником копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та тимчасових реєстраційних талонів, якщо передбачено їх оформлення.

Таким чином, враховуючи отримання відповідачем ліцензії серії АВ№535902 з 06.05.2010 на внутрішні перевезення пасажирів автобусами та Ліцензійної картки серії АА № 851860 на автобус Богдан А-091, реєстраційний номер НОМЕР_1 , терміном дії з 05.11.2014р., у суду є достатньо підстав встановити, що станом на момент скоєння ДТП 04.07.2016р. саме відповідач (ПП Паритет-Транс-Бізнес ) був володільцем джерела підвищеної небезпеки - автобус Богдан А-091, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України Про страхування страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тобто нормами частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України визначено особливого суб`єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, це є його законний володілець.

Як уже було зазначено, судом встановлено, що на час дорожньо-транспортної пригоди 04.07.2016р. законним володільцем автобусу Богдан А-091, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був саме відповідач.

Згідно з підпунктами г і ґ підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо ДТП визначено в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам ПДР; а також якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Таким чином, норми спеціального Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів надають страховику, який виплатив страхове відшкодування, альтернативне право на звернення з позовом у порядку регресу до водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, у визначених Законом випадках.

Проте, згідно із частиною першою статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду України від 06.11.2013р. справа № 6-108цс13 та від 05.12.2018р. справа №426/16825/16-ц (Велика палата).

Таким чином, альтернатива, визначена підпунктом 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , на яку серед іншого посилається відповідач у відзиві на позов, до спірних правовідносин не застосовується.

Виняток із загального правила, визначеного частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України, викладено у частинах третій та четвертій цієї статті, відповідно до яких особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах; якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Зі свого боку, фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного суд вважає, що ПП Паритет-Транс-Бізнес є належним відповідачем у справі і як володілець транспортного засобу має нести обов`язок з відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участі відповідного транспортного засобу.

Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Отже, внаслідок укладення 09.08.2018р. договору про відступлення прав вимоги до позивача з дня укладення цього договору (пункт 2.2) перейшло право вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за вини водія транспортного засобу, володільцем якого був відповідач.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд відхиляє посилання відповідача на підтвердження своїх заперечень, викладених у відзиві на позов та підтриманих представником відповідача в судовому засіданні, з наступних підстав:

Посилання відповідача на те, що ОСОБА_2 станом на скоєння дорожньо-транспортної пригоди 04.07.2016р. не перебував з ним у трудових відносинах, спростовується подорожніми листами №№ 824996 та 813789 за липень 2016 року з відтиском штампу відповідача, які видані водію автобуса Богдан А-091 НОМЕР_1 ОСОБА_2 .

Крім того, відповідачем на підтвердження своїх заперечень щодо існування трудових відносин з ОСОБА_2 не було надано суду жодного належного чи допустимого доказу (наказ про звільнення, довідку з Пенсійного фонду України щодо відсутності сплати внесків за свого працівника протягом відповідного періоду тощо).

Суд в судовому засіданні 06.08.2019р. запропонував представнику відповідача довести відповідні обставини шляхом надання доказів чи належного обґрунтування, на що представник відповідача зазначив, що вказані відомості стали відомі йому зі слів його довірителя .

Враховуючи викладені судом обставини та факти, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Паритет-Транс-Бізнес (ідентифікаційний код 32661573, адреса: 02232, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака 77 , кв. 496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Груп Фактор (ідентифікаційний код 39866943, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців 1-5, оф. 505) грошові кошти: страхового відшкодування - 22538,11 грн. (двадцять дві тисячі п`ятсот тридцять вісім тисяч 11 копійок) та судовий збір - 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.08.2019р.

Суддя О.В. Котков