Рішення

від 12.08.2019 по справі 911/1456/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1456/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Амерікан Фліт (03039, м. Київ, вул. Грінченка, буд. 18; код ЄДРПОУ 35910679)

до відповідача Фізичної особи-підприємця Казаряна Геворга Оганесовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 13500,00 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Ющенко А.В.

Без виклику представників учасників у справі.

ВСТАНОВИВ:

до господарського суду Київської області звернулось ТОВ Амерікан Фліт з позовною заявою від 06.06.2019 б/№ до ФОП Казаряна Г.О. про стягнення 13500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує на те, що Позивачем було помилково перераховано на користь Відповідача вказану суму коштів, жодних договірних правовідносин між сторонами не існувало, отже грошові кошти у сумі 13500,00 грн набуті Відповідачем безпідставно.

Однак вимога Позивача про повернення безпідставно отриманих коштів залишена Відповідачем без реагування, у зв`язку з чим Позивач зазначає, що відповідні кошти підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача згідно ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2019 відкрито провадження у справі № 911/1456/19, встановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк ФОП Казаряну Г.О. на подання відзиву на позовну заяву ТОВ Амерікан Фліт - протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали про відкриття провадження; встановлено строк ТОВ Амерікан Фліт на подачу відповіді на відзив - протягом 7 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання).

08.08.2019 до суду надійшов відзив Відповідача від 08.08.2019 б/№ (вх. № 15316/19) на позовну заяву, в якому Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

У відзиві міститься клопотання про поновлення строку для надання відзиву у зв`язку з наявністю поважних причин пропуску такого строку.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку Відповідач зазначає, що копія ухвали суду від 12.06.2019 не була отримана Відповідачем, про дане провадження він дізнався випадково та представник Відповідача ознайомився з матеріалами справи лише 07.08.2019.

Згідно ст. 251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Статтями 118, 119 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Судом встановлено, що поштове відправлення суду № 0103269378755 (копія ухвали від 12.06.2019 про відкриття провадження у справі, направлена за адресою реєстрації ФОП Казаряна Г.О. ) не було вручене адресату та у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання було повернуте на адресу суду.

Суд зазначає, що відмітка АТ Укрпошта - закінчення встановленого строку зберігання не може вважатися підставою для висновку про належне повідомлення Відповідача про розгляд даної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в окремій ухвалі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 761/15565/16-ц.

Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується неотримання Відповідачем копії ухвали суду від 12.06.2019 про відкриття провадження у даній справі, суд дійшов висновку про поважність пропуску Відповідачем строку на подання відзиву, отже суд поновлює Відповідачу вказаний процесуальний строк, що встановлений ст. 251 ГПК України та приймає до розгляду відзив Відповідача на позовну заяву.

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи викладене вище розгляд справи здійснюється судом згідно матеріалів позовної заяви та відзиву на позов.

Судом встановлено, що сторонами справи не подавалися до суду заяви в порядку ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Детально розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, судом встановлено наступне.

Предметом спору у даній справі є стягнення з Відповідача на користь Позивача грошових коштів у сумі 13500,00 грн, які, як зазначає Позивач, були перераховані помилково, отже набуті Відповідачем без достатньої правової підстави (ст. 1212 ЦК України).

З поданих Позивачем доказів вбачається, що грошові кошти у сумі 13500,00 грн були сплачені Позивачем на рахунок Відповідача відповідно до квитанції від 07.03.2019 № ПН1090551, в призначенні платежу вказано: реклама в інтернете за лютий 2019 зг рах № 778 від 12.01.2019 від ТОВ Амерікан Фліт .

В позовній заяві Позивач зазначає, що у лютому 2019 між Позивачем та Відповідачем проводились перемовини щодо укладення договору надання рекламних послуг, проте вказаний договір укладено не було, оскільки сторони не дійшли згоди щодо істотних умов вказаного договору.

Також Позивач зазначає, що будь-яких договорів між сторонами укладено не було, передача будь-яких товарів/майна або надання будь-яких послуг не здійснювалося. Натомість Позивач перерахував Відповідачу вказану суму грошових коштів безпідставно, за відсутністю між ними будь-яких договірних відносин.

16.04.2019 Позивачем було направлено на адресу Відповідача Вимогу від 11.04.2019 № 1104 про повернення помилково сплачених коштів, та вказана вимога були залишена Відповідачем без реагування.

Заперечуючи проти позову Відповідач у відзиві просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки вказана сума грошових коштів була отримана Відповідачем не безпідставно, а у зв`язку з наявністю між сторонами договірних відносин, що на думку Відповідача безпосередньо підтверджується призначенням платежу, зазначеним у квитанції від 07.03.2019 № ПН1090551.

Відповідач зазначає, що кошти були перераховані Позивачем за надання послуг SEO/SMM реклами в інтернеті af.ua за лютий 2019 року, на підставі договору № 778 від 12.01.2019.

На підтвердження своїх доводів Відповідач вказує, що 29.12.2018 Відповідачем було надіслано для Позивача комерційну пропозицію з чітким зазначенням: переліку послуг, аналізу SEO/SMM позицій Позивача, прогнозованих результатів для надання послуг Відповідачем, плану роботи на перший місяць, планів роботи на наступні поточні місяці, вартості послуг.

В подальшому, як зазначає Відповідач, 10.01.2019 Позивачем надано для Відповідача доступ до його сторінок в соціальних мережах для виконання частини послуг.

Після цього, як зазначає Відповідач, 06.03.2019 Позивачем було надано Відповідачу реквізити для виставлення рахунку на оплату послуг за лютий 2019 року, 06.03.2019 Відповідачем було надано Позивачу рахунок, який і був оплачений Позивачем згідно вказаної вище квитанції від 07.03.2019.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

У відповідності до норм ст. 202, 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 639 ЦК України, передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За приписами ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною 1 ст. 642 ЦК України встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. 2 ст. 642 ЦК України).

Згідно норм ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (ч. 8 ст. 181 ГК України).

Разом з тим, вчинення особою дій, спрямованих на виконання умов договору, має підтверджуватись відповідними документами. У випадку надання послуг або виконання робіт (згідно рахунку на оплату № 778 від 12.01.2019 - SEO/SMM реклама в інтернеті af.ua за лютий 2019 року ) оформлюються акти прийому-передачі виконаних робіт (послуг). Матеріали справи не містять доказів оформлення актів прийому-передачі виконаних робіт (послуг).

Відповідно до ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності судом встановлено, що 29.12.2018 Відповідачем було надіслано Позивачу комерційну пропозицію щодо надання рекламних послуг в мережі інтернет.

Обставини щодо існування перемовин між сторонами щодо укладення договору про надання послуг також підтверджуються Позивачем в позовній заяві. Однак, як зазначив Позивач, сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору, договір укладено не було, будь-яких послуг надано не було.

Суд зазначає, що з наданих Відповідачем роздруківок скріншотів електронного листування з Позивачем не вбачається повної і безумовної відповіді Позивача (в розумінні ч. 1 ст. 642 ЦК України) про прийняття (акцепт) пропозиції Відповідача щодо укладення договору про надання рекламних послуг в мережі інтернет.

Надання Позивачем Відповідачу доступу до його сторінок в соціальних мережах, про який зазначає Відповідач у відзиві на позов, комерційною пропозицією Відповідача не обумовлювалось та не може свідчити про прийняття Позивачем пропозиції про укладення договору про надання послуг.

Також, як вже зазначено вище, матеріали справи не містять та Відповідачем не наведено доказів надання Позивачу послуг відповідно до комерційної пропозиції та оформлення актів прийому-передачі виконаних робіт (послуг).

Отже враховуючи положення ч. 8 ст. 181 ГК України, ст. 641, 642 ЦК України, судом не встановлено факту укладення між сторонами договору від 12.01.2019 № 778 про надання рекламних послуг, а також надання будь-яких послуг Відповідачем та прийняття їх Позивачем, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що договір про надання рекламних послуг від 12.01.2019 № 778, про який зазначає Відповідач у відзиві, є неукладеним.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, застосування ст. 1212 ЦК України має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

Суд зауважує, що за змістом положень ст. 1212 ЦК України, зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17.06.2014 року у справі № 13/096-12).

Відповідно до змісту ст. 1212 ЦК України, зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої ст. 1212 ЦК України (правова позиція Верховного Суду України у Постанові від 24.09.2015 по справі № 6-122 цс14).

Відтак, конструкція ст. 1212 ЦК України свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.05.2018 у справі № 911/1305/17.

Як вже зазначено вище, судом за наслідком дослідження та оцінки всіх наданих сторонами доказів в сукупності не встановлено факту укладення між сторонами договору про надання послуг від 12.01.2019 № 778, про який зазначає Відповідач, а також надання будь-яких послуг Відповідачем чи прийняття їх Позивачем.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами викладені Позивачем у позові обставини щодо відсутності правових підстав для перерахування Позивачем на користь Відповідача грошових коштів у розмірі 13500,00 грн згідно квитанції від 07.03.2019 № ПН1090551.

Отже грошові кошти у сумі 13500,00 грн, що сплачені Позивачем згідно квитанції від 07.03.2019 № ПН1090551 на користь Відповідача, підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача в порядку ст. 1212 ЦК України як такі, що отримані Відповідачем без достатньої правової підстави.

Таким чином суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1921,00 грн покладаються на Відповідача та підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 256, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Казаряна Геворга Оганесовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Амерікан Фліт (03039, м. Київ, вул. Грінченка, буд. 18; код ЄДРПОУ 35910679) 13500 (тринадцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп. безпідставно набутих коштів та 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 12.08.2019.

Суддя С.Ю. Наріжний