Рішення

від 12.08.2019 по справі 920/612/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.08.2019 Справа № 920/612/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження справу № 920/612/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр М.Т.К. , м. Київ

до відповідача Комунального підприємства Сумської обласної ради Міжлікарняна аптека № 194 , Сумська область, м. Глухів

про стягнення 10659,85 грн .,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 10659,85 грн заборгованості за неналежне виконання умов договору поставки від 19.01.2018 № 27/18-СМ, укладеного між сторонами даного спору, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.06.2019 відкрито провадження у справі № 920/612/19; постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов до 20.07.2019; встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив до 01.08.2019; а також встановлено відповідачу строк для подання до суду заперечення до 08.08.2019.

Копію вищезазначеної ухвали судом направлено на адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві та зазначена відповідачем у договорі поставки № 27/18-СМ від 19.01.2018.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у судове засідання його представник не прибув, ухвала суду про відкриття провадження у справі, направлена відповідачеві, повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою підприємство ліквідовано .

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зробленого судом за власною ініціативою, станом на 12.08.2019 місцезнаходженням відповідача є: 41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Вознесенська, 17, на цю ж адресу відповідачу було направлено копію ухвали від 24.06.2019, в зв`язку з чим, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи. Також з даного витягу вбачається відсутність відомостей про припинення юридичної особи відповідача.

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.

Відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив :

19.01.2018 між ТОВ Медичний центр М.Т.К. (постачальником, позивачем у справі) та КП СОР Міжлікарняна аптека № 194 (покупцем, відповідачем у справі) був укладений договір поставки № 27/18-СМ, за умовами якого позивач зобов`язався поставити та передати у власність відповідача лікарські засоби, медичні вироби, харчові продукти для спеціального дієтичного споживання, косметичні засоби (далі - товар) у кількості, асортименті і по цінах згідно накладних, а відповідач зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (пункт 1.1).

Згідно п.п. 3.1., 3.2. договору товар за даним договором постачається окремими партіями у відповідності з накладними на основі замовлень відповідача. Постачальник формує партії товару виходячи із замовленої номенклатури, кількості, узгоджених цін та умов оплати. Товар повинен бути наданий відповідачеві протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту надходження замовлення відповідача.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.3., 4.3.1. договору його ціна відповідає загальній вартості товару, поставленого за цим договором на протязі його дії, та відповідає сукупній вартості партій товару згідно видаткових накладних позивача. Оплата здійснюється шляхом відтермінування платежу в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача у строк, зазначений у видаткових накладних, але не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів.

Судом встановлено, що на виконання умов укладеного договору позивач 08.01.2019 здійснив на користь відповідача поставку товару згідно підписаної та скріпленої печатками сторін видаткової накладної.

Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною № МТК008975 від 08.01.2019 на суму 13903,98 грн.

Відповідно до п.3.4. договору видаткові накладні, оформлені належним чином, підписані сторонами та завірені печатками сторін у двох екземплярах, по одному для кожної із сторін, є доказом передачі товару у власність відповідача.

Таким чином, з боку позивача зобов`язання щодо поставки та передачі у власність відповідача товару були виконані у повному обсязі, що підтверджується вказаною видатковою накладною, однак відповідач, в порушення вимог п.п. 1.1., 4.2., 4.З., 4.3.1. договору зобов`язання виконав не у повному обсязі (частково), у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Так, станом на 10.06.2019 (дату складання позовної заяви) заборгованість відповідача за поставлений, але неоплачений повністю за договором поставки №27/18-СМ від 19.01.2018 товар становить 10659,85 грн., що підтверджується Витягом з оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за 19.01.2018 - 10.06.2019.

На дату ухвалення рішення у даній справі заборгованість за поставлений товар відповідачем також не погашено та про причини несплати коштів за отриманий товар не повідомлено.

Відтак суд доходить висновку про порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань по оплаті товару, поставленого позивачем, на загальну суму 10659,85 грн.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов`язання виникають із підстав, встановлених вищевказаною правовою нормою.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для

використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 530 вищезазначеного Кодексу передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, як встановлено судом, відповідач свої зобов`язання в частині оплати вартості поставленого позивачем товару у повному обсязі не виконав, необхідну суму грошових коштів йому не перерахував.

У відповідності до вимог статей 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 86 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивачем до позову додані необхідні докази на підтвердження заявлених вимог, у той час як відповідач не надав суду доказів безпідставності позовних вимог чи доказів, які б свідчили про належне виконання ним договірних зобов`язань.

Таким чином, на підставі встановлених фактів, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 10659,85 грн. заборгованості за поставлений товар, правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 231-233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Сумської обласної ради Міжлікарняна аптека № 194 (41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Вознесенська, 17; код ЄДРПОУ 23297296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр М.Т.К. (03110, м. Київ, вул. М.Амосова, 10; код ЄДРПОУ 21633086) 10659,85 грн. заборгованості за договором поставки №27/18-СМ від 19.01.2018; 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне судове рішення складено 12.08.2019.

Суддя В.Л. Котельницька