Постанова

від 01.08.2019 по справі 910/10324/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/10324/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Огородніка К. М., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

позивача: Майстренко О . М.,

відповідача-1: не з`явився,

відповідача-2: Усик М. Г.,

третьої особи: не з`явився,

прокуратури: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2019

у складі судді Бондаренко Г. П.

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019

у складі колегії суддів: Тищенко А. І. (головуючий), Михальської Ю. Б.,

Скрипки І. М.

у справі за позовом Національного антикорупційного бюро України

до 1. Державного підприємства "Адміністрація морських портів України",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Іріда"

за участю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України

про визнання угоди недійсною

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

1. Національне антикорупційне бюро України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" про визнання угоди недійсною.

2. Обґрунтовуючи право на звернення з позовом до суду, позивач вказав, що Національне антикорупційне бюро України відповідно до пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" має право звертатися до суду з позовом про визнання угод недійсними, які суперечать інтересам держави і суспільства та мають ознаки корупційного правопорушення.

3. Позовні вимоги обґрунтовані тим що, спірний договір укладено за результатами процедури відкритих торгів, що була проведена з порушенням Закону України "Про здійснення державних закупівель" та суперечить інтересам держави, а тому підлягає визнанню недійсним на підставі та частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі № 910/10324/18 позов задоволено у повному обсязі. Визнано недійсним договір № 66-В-АМПУ-15 про надання послуг від 03.08.2015 укладений між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

5. Приймаючи судове рішення місцевий господарський суд дійшов висновку, що при укладанні оспорюваного договору порушено приписи статей 24. 28, 29, 30 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та договір є таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, що свідчить про порушення внаслідок укладання спірного договору приписів частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України та є підставою для визнання договору № 66-В-АМПУ-15 про надання послуг від 03.08.2015 недійсним в силу приписів частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, статті 207 Господарського кодексу України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 у справі № 910/10324/18 вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

7. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками та рішенням місцевого господарського суду.

8. Під час розгляду справи господарськими судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено:

8.1. Державне підприємство "Адміністрація морських портів України", як замовник, провело процедуру закупівлі послуг з експлуатаційного днопоглиблення підхідних каналів і акваторій Бердянського та Маріупольського морських портів (2 200 000 м 3 ) відповідно до оголошення № 142904, оприлюдненого в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" № 263/1/1 (02.06.2015) від 02.06.2015, процедура закупівлі - відкриті торги.

8.2. За результатами процедури відкритих торгів на закупівлю послуг (будування берегових і портових споруд, дамб, шлюзів і супутніх гідротехнічних споруд за кодом ДК 016:2010 42.91.2) 03.08.2015 між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" (виконавець) укладений договір № 66-В-АМПУ-15 про надання послуг.

8.3. Виконавець зобов`язався надати замовнику послуги з експлуатаційного днопоглиблення підхідних каналів і акваторій Бердянського та Маріупольського морських портів, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги (п.п. 2.1, 2.2 договору).

8.4. Відповідно до п. 2.3 договору кількість послуг визначається згідно виданому замовником технічному завданню в обсязі, що не перевищує 2200000 м 3 , в тому числі: на об`єктах Бердянського морського порту - до 1400000 м 3 ; на об`єктах Маріупольського морського порту - до 800000 м 3 .

8.5. Ціна договору становить 241 926 918,65 грн без ПДВ, сума ПДВ 48 385 383,73 грн, загальна ціна договору складає 290 312 302,38 грн з ПДВ. Ціна договору включає вартість самих послуг, вартість матеріально-технічних ресурсів, необхідних для надання послуг за предметом договору, транспортних витрат, витрат на страхування, навантаження, розвантаження, сплату податків, зборів та інших обов`язкових платежів, усіх інших витрат, необхідних для належного надання послуг за предметом договору (п.п. 4.1, 4.2 договору).

8.6. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний договір укладено за результатами процедури відкритих торгів, що була проведена з порушенням Закону України "Про здійснення державних закупівель" та суперечить інтересам держави.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 24.01.2019 та постановою апеляційної інстанції від 14.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою їх скасувати та залишити без розгляду позовну заяву.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/10324/18 визначено склад колегії суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. (головуючий), суддів - Васьковського О. В., Огородніка К. М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2019.

11. Ухвалою Верховного Суду від 03.07.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв"; датою проведення судового засідання визначено 01.08.2019.

12. 18.07.2019 до Верховного Суду від Національного антикорупційного бюро України надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

13. У зв`язку з запланованою відпусткою судді Васьковського О. В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/10324/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючий), суддів - Огородніка К. М., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2019.

14. Ухвалою від 01.08.2019 Верховний Суд прийняв справу № 910/10324/18 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 до провадження у новому складі судової колегії та вирішив здійснити розгляд касаційної скарги у встановлену раніше ухвалою від 03.07.2019 дату - 01.08.2019.

15. В засідання суду касаційної інстанції 01.08.2019 з`явились представники позивача та заявника касаційної скарги, які надали пояснення у справі.

16. Інші учасники справи явку уповноважених представників не забезпечили, хоча про час та дату судового засідання сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності уповноважених представників інших учасників справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв")

17. Скаржник доводить, що рішенням Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 4-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", відповідно до якого Національному антикорупційному бюро надавалось право звертатись до суду з позовом про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України, що на думку скаржника, є підставою для залишення позову без розгляду, оскільки позивач не має процесуальної дієздатності звертатися до суду.

Доводи позивача

(Національного антикорупційного бюро України)

18. Позивач заперечуючи проти доводів скаржника посилається на те, що пункт 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" втратив чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення (05.06.2019), при цьому позов у даній справі Національним антикорупційним бюро України подано 03.08.2018.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

19. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

21. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

22. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

А.2. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

23. Рішенням Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 4-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", відповідно до якого Національному антикорупційному бюро надається право "за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України".

24. Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення .

25. Аналогічне положення закріплено у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України".

26. Із пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 4-р(ІІ)/2019 убачається, що положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" визнано неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення .

27. Підсумовуючи зазначене, твердження скаржника, що позивач не має процесуальної дієздатності звертатися до суду є необґрунтованими, оскільки пункт 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" втратив чинність з 05.06.2019 , проте із даним позовом позивач звернувся до суду 03.08.2018 , тобто під час, коли вищезазначений пункт мав юридичну силу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.

А.3. Щодо суті касаційної скарги

28. Наведені у касаційній скарзі аргументи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій.

29. Згідно з частиною 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

30. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

31. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

32. Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

33. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

34. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

36. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 Господарського процесуального кодексу України).

37 . Враховуючи наведене вище, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" та необхідність залишення постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі № 910/10324/18 без змін.

Висновки щодо застосування норм права

38. Із урахуванням приписів частини 2 статті 152 Конституції України, статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" Національне антикорупційне бюро України мало право за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку встановленому законодавством України до ухвалення рішення Конституційним Судом України від 05.06.2019 № 4-р(ІІ)/2019.

В. Судові витрати

39. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін оскаржуваних судових актів, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі № 910/10324/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько Судді К. М. Огороднік В. Г. Пєсков