Рішення

від 12.08.2019 по справі 120/1747/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 серпня 2019 р. Справа № 120/1747/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ямпільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 30 травня 2019 року звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ямпільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, в якому просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, виходячи із розміру суддівської винагороди за періоди: з 04 грудня 2018 року відповідно до його заяви від 21 грудня 2018 року; з 01 січня 2019 року відповідно до його заяви від 22 січня 2019 року та виплатити недоплачені кошти щомісячного довічного грошового утримання.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно здійснив перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці: на підставі довідки Апеляційного суду Вінницької області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №05-27/150/2018 від 18 грудня 2018 року з 01 січня 2019 року, а не з 04 грудня 2018 року, тобто з дня, коли у нього відповідно до рішення Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04 грудня 2018 року виникло право на такий перерахунок; на підставі довідки Апеляційного суду Вінницької області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №05-27/12/2019 від 21 січня 2018 року з 01 лютого 2019 року, а не з 01 січня 2019 року, тобто з дня, коли у нього відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік виникло право на такий перерахунок.

Не погодившись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Ухвалою суду від 03 червня 2019 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у семиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині суду, а саме: позивачу слід доплатити судовий збір в належному розмірі.

На виконання вимог ухвали суду від 03 червня 2019 року від позивача на адресу суду 13 червня 2019 року надійшов лист разом із квитанцією №10 від 10 червня 2019 року, якою підтверджується доплата судового збору в необхідному розмірі.

Ухвалою суду від 18 червня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

04 та 05 липня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. При цьому відповідач зазначив, що відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20 березня 2017 року №5-1), перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінились розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, а тому перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці проведено з 01 січня 2019 року та з 01 лютого 2019 року відповідно до поданих ним заяв.

Водночас, при ухваленні даного рішення суд зважає на положення частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Разом із тим, суд звертає увагу на частину 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відтак, аналіз приписів статтей 243 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що у разі постановлення рішення у письмовому провадженні воно має бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення строку розгляду відповідної справи; при цьому, дата ухвалення рішення в порядку письмового провадження має співпадати із датою складення повного рішення.

Зважаючи на те, що ухвалою суду від 18 червня 2019 року вирішено розгляд цієї справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (тобто, в письмовому провадженні), тому повний текст рішення складено до закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку Ямпільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області як суддя у відставці, якому призначено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 відсотків заробітку працюючого судді.

У зв`язку з ухваленням Конституційним Судом України рішення №11-р/2018 від 04 грудня 2018 року щодо визнання неконституційними положень частин 3, 10 статті 133 Закону України від 07 липня 2010 року № 245З-IV "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд") позивач 21 грудня 2018 року звернувся із заявою до відповідача про проведення з 04 грудня 2018 року перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із зазначеної в довідці Апеляційного суду Вінницької області від 18 грудня 2018 року вих. №05-27/150/2018 суддівської винагороди, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та станом на 04 грудня 2018 року склала 52331,40 гривень.

В подальшому, у зв`язку із прийняттям Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік , згідно із яким з 01 січня 2019 року збільшено до 1921 гривні прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб, 24 січня 2019 року позивач звернувся із заявою до відповідача про проведення з 01 січня 2019 року перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із зазначеної в довідці Апеляційного суду Вінницької області від 21 січня 2019 року вих. №05-27/12/2019 суддівської винагороди, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та станом на 01 січня 2019 року склала 57054,60 гривень.

Листом від 08 травня 2019 року вих. №455/09-42/02 Ямпільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області повідомило позивача про те, що згідно з довідок Апеляційного суду Вінницької області від 18 грудня 2018 року вих. №05-27/150/2018 та від 21 січня 2019 року вих. №05-27/12/2019 йому проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2019 року та з 01 лютого 2019 року відповідно. При цьому, відповідач у листі повідомив, що перерахунок здійснено відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1, згідно з яким перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінились розміри складових суддівської винагороди судді.

Таким чином, відповідач не визнав право позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з дня зміни розміру складових суддівської винагороди. Відтак, спір між сторонами виник у зв`язку з різним тлумаченням моменту виникнення права позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає таке.

04 грудня 2018 року Конституційним Судом України за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") ухвалено рішення №11-р/2018, відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини третьої, десятої статті 133 Закону України від 07 липня 2010 року №245З-IV "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд").

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України положення частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII) підлягає застосуванню в його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат".

Водночас, абзацом другим пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року становить 1762 гривні.

Таким чином, вказане рішення Конституційного Суду України має наслідком зміну складових грошового утримання судді в частині збільшення посадового окладу судді місцевого суду з 10 до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно з приписами статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VІІІ від 02 червня 2016 року у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Отже, правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до пункту 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04 грудня 2018 року Конституційний Суд вирішив: Положення частин третьої, десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VІ у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VІII, які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення .

Таким чином, суд дійшов висновку, що саме з 04 грудня 2018 року втратили чинність положення частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VІ (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VІII) та відновили свою дію положення цієї статті в його первинній редакції, а саме: Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом .

Відтак, саме з 04 грудня 2018 року виникає необхідність у проведенні перерахунку позивачу раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки саме з цієї дати змінено розмір складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Також відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921 гривню, що також є підставою для проведення перерахунку позивачу раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме з 01 січня 2019 року, оскільки саме з цієї дати змінено розмір складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Особливості призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України врегульовано Порядком, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20 березня 2017 №5-1) (далі - Порядок).

Вказаним Порядком передбачено, що звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача з відповідними заявами про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку передбачено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

З матеріалів справи видно, що відповідачем здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді: з 01 січня 2019 року - за грудень 2018 року та з 01 лютого 2019 року - за січень 2019 року. Таким чином, відповідачем не визнано права позивача на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з дати, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Водночас, суд звертає увагу на те, що положення пункту 4 розділу ІІ Порядку визначають сам порядок здійснення перерахунку, тобто період, в якому має бути здійснено відповідний перерахунок, що помилково ототожнюється відповідачем з періодом, за який повинен бути здійснений такий перерахунок. Слід наголосити, що дата, з якої у відповідача виник обов`язок здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача в даному випадку, не є тотожною даті, з якої позивач набув право на такий перерахунок.

Про це свідчить і положення пункту 2 розділу ІІІ Порядку, відповідно до якого до заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

На переконання суду, необхідність подання такої довідки підтверджує те, що саме з дати, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди, підлягає перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

При цьому, суд вважає помилковим трактування відповідачем пункту 4 розділу ІІ Порядку та, як наслідок, невірне визначення періоду, за який підлягає перерахунку раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Апеляційного суду Вінницької області від 18 грудня 2018 року вих. №05-27/150/2018 з 01 січня 2019 року, а не з 04 грудня 2018 року та на підставі довідки Апеляційного суду Вінницької області від 21 січня 2019 року вих. №05-27/12/2019 з 01 лютого 2019 року, а не з 01 січня 2019 року.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статтей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з положеннями частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України обраний позивачем спосіб захисту не суперечить закону та, на думку суду, дозволить в повній мірі забезпечити ефективний захист прав та законних інтересів позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмірі 768,40 гривень, що підтверджується квитанціями про сплату судового збору від 27 травня та від 10 червня 2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги, тому на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір у сумі 768,40 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Ямпільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області.

У зв`язку із викладеним та керуючись статтями 5, 9, 72-78, 90, 139, 194, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Зобов`язати Ямпільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити ОСОБА_1 з 04 грудня 2018 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із розміру суддівської винагороди, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та складає 52331 (п`ятдесят дві тисячі триста тридцять одну) гривню 40 копійок відповідно до поданої ним довідки Апеляційного суду Вінницької області від 18 грудня 2018 року вих. №05-27/150/2018, і виплатити недоплачені кошти щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов`язати Ямпільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із розміру суддівської винагороди, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та складає 57054 (п`ятдесят сім тисяч п`ятдесят чотири) гривні 60 копійок відповідно до поданої ним довідки Апеляційного суду Вінницької області від 21 січня 2019 року вих. №05-27/12/2019, і виплатити недоплачені кошти щомісячного довічного грошового утримання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ямпільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок, сплачені ним при зверненні до суду як судовий збір.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідач: Ямпільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (місцезнаходження: 24500, Вінницька обл., Ямпільський р-н, м. Ямпіль, вул. Незалежності, 9; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 41247227)

Повний текст рішення складено 12.08.2019

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович