Рішення

від 12.08.2019 по справі 140/1853/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1853/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області до Публічного акціонерного товариства Луцьке авіапідприємство про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області (позивач) звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства Луцьке авіапідприємство (далі - ПАТ Луцьке авіапідприємство , відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 38696,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 грудня 2006 року відповідача було взято на облік як страхувальника у Луцькій міській виконавчій дирекції Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. З цього часу відповідач був зобов`язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески та своєчасно подавати встановлену звітність щодо цих коштів. У зв`язку із невиконанням вказаних обов`язків за ПАТ Луцьке авіапідприємство як страхувальником обліковується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальну суму 38696,56 грн., яка ним самостійно відображена в поданому 17 січня 2011 року звіті про нараховані внески та витрати, пов`язані з загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (звіт форми Ф4-ФСС з ТВП за 2010 рік) і на час звернення до суду з даним позовом добровільно не погашена.

З наведених підстав позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Ухвалою від 14 червня 2019 року прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги заперечує (а.с.35-37). В обґрунтування своєї позиції зазначив, що ПАТ Луцьке авіапідприємство не здійснює фінансово-господарську діяльність, в штаті підприємства відсутні працівники (голова Правління товариства виконує обов`язки на громадських засадах з 07 грудня 2016 року). На час прийняття справ ПАТ Луцьке авіапідприємство головою Правління товариства документи щодо взаємовідносин із Фондом соціального страхування відсутні, за документами бухгалтерського обліку зобов`язання перед Фондом також відсутні. У період з 01 січня 2011 року до 18 травня 2018 року будь-які документи від позивача не надходили та лише 11 травня 2018 року товариство отримало лист від 27 березня 2018 року №15-01-2/576/1, яким Фонд повідомив про наявність заборгованості зі сплати страхових внесків станом на 01 січня 2018 року, що виникла до 01 січня 2011 року. Вважає, що наявність самого лише звіту товариства від 17 січня 2011 року за формою Ф4-ФСС з ТВП за 2010 рік недостатньо, щоб стверджувати про наявність заборгованості; підтверджуючими документами могли б бути акти звірки, банківські документи, виписки з особового рахунку страхувальника. Звертає увагу, що долучена до позову копія картки страхувальника не містить усіх реквізитів товариства. З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив (а.с.40-41) позивач не погоджується із позицією відповідача. Зауважив, що картка страхувальника свідчить про взяття юридичної особи на облік як страхувальника, містить відомості про товариство, достатні для його ідентифікації, а підпис колишнього голови Правління товариства ОСОБА_1 підтверджує про те, що він із даними картки ознайомився та отримав особисто повідомлення про взяття на облік страхувальника. Законодавець не ставить обов`язок сплати заборгованості зі страхових внесків у залежність від майнового стану боржника, кількості працівників у штаті, підстав для виконання обов`язків керівника чи відсутності у нього необхідної документації. Підприємству було надіслано претензію від 22 листопада 2018 року №07-2/1942 щодо сплати страхових коштів, однак оскільки воно за адресою місцезнаходження відсутнє, то поштове відправлення повернуте без вручення адресату. Претензію повторно було надіслано за іншою можливою адресою знаходження підприємства, на яку надійшла відповідь ПАТ Луцьке авіапідприємство від 28 листопада 2018 року №62/18 з відмовою про сплату заборгованості та вимогою надати додаткові документи. Наявні у Фонді додаткові документи надіслані на обидві відомі адреси товариства листом від 03 грудня 2018 року №07-2/2002, однак вони залишені без реагування з боку відповідача.

Відповідач звітність про нараховані страхові внески за формою Ф4-ФСС з ТВП протягом 2011-2019 років не подавав, останній звіт поданий ним 17 січня 2011 року за 2010 рік. У зв`язку із неподанням звітів голову Правління товариства притягнуто до адміністративної відповідальності (за постановою від 13 червня 2018 року №70 ним сплачено штраф).

Про наявність заборгованості суду надано та відповідачу направлено Звіт по заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України за перший квартал 2019 року по ПАТ Луцьке авіапідприємство .

З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити повністю.

Відповідач правом подати заперечення на відповідь на відзив не скористався.

Від учасників справи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні не надходили.

Згідно із частиною другою статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені сторонами у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ПАТ Луцьке авіапідприємство зареєстроване як юридична особа 10 вересня 1993 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11 червня 2019 року №1005432866 (а.с.16-18). З 12 грудня 2006 року відповідач взятий на облік як страхувальник у Луцькій міській виконавчій дирекції Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, про що свідчить картка страхувальника (а.с.11).

Правовідносини між Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та страхувальниками на цей час були врегульовані Законом України від 18 січня 2001 року №2240-ІІІ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - Закон №2240-ІІІ).

На виконання обов`язку, визначеного пунктом 4 частини другої статті 27 Закону №2240-ІІІ, стосовно ведення обліку коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та подання органам Фонду встановленої звітності щодо цих коштів відповідач 17 січня 2011 року подав Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов`язані з загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за формою Ф4-ФСС з ТВП за 2010 рік, в якому визначив заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 38696,56 грн. (а.с.10).

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача як страхувальника заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 38696,56 грн., яка утворилася за період до 01 січня 2011 року та відображена ним у звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП за 2010 рік.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування . Відповідно до пункту 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення цього Закону визначено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. На період до повного стягнення такої заборгованості та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №77-VIII, яким Закон України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності викладено в новій редакції, згідно з якою він став називатися Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Відповідно до пунктів 4 та 5 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування утворено Фонд соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Утворено робочі органи виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши шляхом злиття відповідних робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень. Фонд соціального страхування України та його робочі органи є правонаступниками Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його виконавчої дирекції та управлінь виконавчої дирекції цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення - Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, його виконавчої дирекції, відділень виконавчої дирекції цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення.

Згідно з частиною третьою статті 8 вказаного Закону робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Управління виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами.

Отже, до Фонду соціального страхування України та його робочих органів перейшли повноваження, зокрема щодо стягнення із страхувальників заборгованості зі сплати страхових внесків (в тому числі сум штрафних санкцій), яка виникла перед Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до 01 січня 2011 року - дня набрання чинності Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (в тому числі страхових внесків до вказаних Фондів, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав).

Частиною третьою статті 30 Закону №2240-ІІІ було визначено, що своєчасно не сплачені та не відшкодовані страхові кошти відповідно до частини першої статті 21 та 22 цього Закону і фінансові санкції, передбачені частиною першою цієї статті, стягуються із страхувальника, іншого отримувача коштів Фонду в дохід Фонду в порядку, встановленому законом.

У свою чергу, частиною другою статті 30 Закону №2240-ІІІ (у редакції, яка діяла до 01 січня 2015 року) передбачено, що строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується. Так само згідно з частиною другою статті 17 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачено, що строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Як видно зі звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП за 2010 рік (а.с.10), самостійно відображена відповідачем як страхувальником заборгованість перед Фондом на кінець звітного періоду становить 38696,56 грн.

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2011 року №16 (чинної на час подання відповідачем звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП за 2010 рік та виникнення заборгованості), яка була розроблена відповідно до Закону №2240-ІІІ, страхувальники, крім страхових внесків зараховують до Фонду та відображають у звіті формою Ф4-ФСС з ТВП суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальника та його посадових осіб відповідно до чинного законодавства.

З листа Луцького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області вбачається, що страхувальником ПАТ Луцьке авіапідприємство протягом 2011-2018 років звітність про нараховані страхові внески, перерахування та витрати, пов`язані з загальнообов`язковим державним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за формою Ф4-ФСС з ТВП самостійно не подавались, останній звіт, що підтверджує заборгованість страхувальника в сумі 38696,56 грн., поданий 17 січня 2011 року за 2010 рік (а.с.31). У зв`язку із неподанням звітів керівник товариства ОСОБА_2 (як свідчать дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є ним з 07 грудня 2016 року) постановою Управління виконавчої Фонду соціального страхування України у Волинській області був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (а.с.32), про сплату якого свідчить платіжне доручення від 29 липня 2019 року №975, виписка по рахунку (а.с.44-45).

Разом з тим, у звіті по заборгованості страхувальника зі сплати коштів Фонду соціального страхування за перший квартал 2019 року, форма якого затверджена постановою Правління Фонду соціального страхування України від 12 грудня 2018 року № 28 Про деякі питання обліку заборгованості страхувальників зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України (далі - постанова №28), сума заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до Фонду становить 38696,56 грн. (а.с.28-29).

Відповідно до пункту 1.3 постанови №28 стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року №16, погодженою з Національним банком України 02 жовтня 2001року, що діяла на момент виникнення такої заборгованості.

Позивач вживав заходи щодо стягнення заборгованості у сумі 38696,56 грн. шляхом надсилання відповідачу претензії (а.с.30), однак такі заходи не призвели до її погашення.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (в редакції, чинній на час звернення до суду із даним позовом) спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Частиною першою статті 9, частиною першою статті 77 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 79 відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідач посилається на відсутність у нього будь-якої документації щодо правовідносин із Фондом соціального страхування. Однак такі доводи не є підставою для звільнення товариства як страхувальника від обов`язку зі сплати заборгованості перед Фондом. Суд погоджується із позивачем, що законодавець не ставить обов`язок сплати заборгованості зі страхових внесків у залежність від майнового стану боржника. Відповідач, вважаючи, що ним погашена заборгованість, самостійно відображена ним у звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП за 2010 рік у сумі 38696,56 грн., не був позбавлений можливості доводити про це вже з часу отримання повідомлення від Управління виконавчої дирекції Фонду від 27 березня 2018 року №15-01-2/576/1 (про цю обставину відповідач сам зазначив у відзиві на позов), та надати суду належні докази у спростування доводів позивача (банківські виписки, платіжні доручення з відміткою банку та ін.). Однак доказів погашення заборгованості відповідач не надав, доводи позову не спростував.

Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується заборгованість за страховими внесками перед Фондом соціального страхування на загальну суму 38696,56 грн., а відповідач протилежне суду не довів, то суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, судові витрати зі сплати позивачем судового збору в сумі 1921,00 грн. згідно із платіжним дорученням від 07 червня 2019 року №4226 (а.с.2) з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 41317393) до Публічного акціонерного товариства Луцьке авіапідприємство (43003, Волинська область, місто Луцьк, Аеропорт, ідентифікаційний код юридичної особи 13363879) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Луцьке авіапідприємство на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 38696,56 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот дев`яносто шість грн. 56 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк