Рішення

від 12.08.2019 по справі 160/5282/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року Справа № 160/5282/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Громадської організації Слуга народу до Дніпровської міської ради в особі голови Філатова Бориса Альбертовича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

Громадська організація Слуга народу (далі - позивач, ГО Слуга народу ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Дніпровської міської ради в особі голови Філатова Бориса Альбертовича (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати дії розпорядника інформації - Дніпровської міської ради в особі голови Філатова Б.А., щодо ненадання відповіді на питання в інформаційному запиті Громадської організації "Слуга народу" (вих. №882 від 24.04.2019 року), що отриманий Дніпровською міською радою 26.04.2019 року протиправними;

- зобов`язати Дніпровську міську раду в особі голови Філатова Б.А. надати відповідь на поставлені питання та надати копії документів, що запрошуються в інформаційному запиті Громадської організації Слуга народу (вих. №882 від 24.04.2019 року), що отриманий Дніпровською міською радою 26.04.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 26.04.2019 року відповідачем отриманий запит про надання інформації за вих. № 882 від 24.04.2019 року. Всупереч вимогам законодавства станом на 04.06.2019 року відповідь на запит не надана. Гарантії, встановлені Законом України Про звернення громадян поширюються і на юридичних осіб. За приписами статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані, зокрема, надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації. Аналіз норм Закону № 2939-VI свідчить про наявність обов`язку у розпорядників інформації надавати достовірну, точну та повну інформацію за умови її отримання або створення в процесі виконання своїх обов`язків. Положеннями статті 23 Закону № 2939-VI передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Адміністративний позов не відповідав вимогам ст.161 КАС України, тому ухвалою суду від 11.06.2019 року був залишений без руху, з наданням строку для усунення недоліків. На виконання ухвали суду позивач виправив вказані недоліки, згідно заяви від 19.06.2019р. вх. № 33563/19.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом Громадської організації Слуга народу , розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

16.07.2019 року на адресу суду надійшов супровідний лист позивача разом додатками: листом Департаменту по роботі з активами Дніпропетровської міської ради від 23.05.2019 року №12/3-169 та листом ГО Слуга народу від 01.07.2019 року вих.№901 про повторне звернення до Дніпропетровського міського голови Філатова Б.А. В супровідному листі позивач зазначив, що 17.06.2019 року ним було отримано лист від відповідача, який на його думку не є відповіддю на звернення ні по реквізитах, ні за датою звернення, ні за змістом. Зауважив, що в тексті листа повідомлено про розгляд листа від 02.05.2019 року вх.№15/534, тоді як звернення позивача має №882 та датовано 24.04.2019 року та відповідно до даних Укрпошти отримано 26.04.2019 року. Також повідомив суд, що у зв`язку з неотриманням відповіді на звернення, яке є предметом позову відповідачу було направлено звернення від 01.07.2019 року вих. №901.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому останній заперечує проти позовних вимог та зазначає, що доказом на підтвердження факту отримання міською радою запиту від 24.04.2019 №882 є надана позивачем інформація зі сторінки Пошук поштових відправлень , розміщеної на офіційному веб-сайті Укрпошти. Інформація з офіційного веб-сайту Укрпошти, надана позивачем, носить загальний характер та не містить конкретного визначення вмісту відправлення, прийнятого 24.04.2019 для пересилання, не є зрозумілою особа відправника та отримувача. За інформацією Департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів міської ради лист ГО Слуга народу від 24.04.2019 №882 до Дніпровської міської ради не надходив. 02.05.2019 канцелярією Дніпровської міської ради зареєстровано звернення ГО Слуга народу від 23.04.2019 №881 за вхідним №15/354. Зміст зазначеного звернення є тотожним тексту звернення від 24.04.2019 №882, доданому позивачем до позовної заяви. 23.05.2019 в межах строку розгляду звернень, передбаченого статтею 20 Закону України Про звернення громадян , департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради було надано відповідь позивачу на його звернення від 23.04.2019 №881, вихідний реєстраційний № 12/3-169. З доданої позивачем до позовної заяви копії листа від 24.04.2019 №882 з`ясовано, що лист по своїй правовій природі є зверненням, оскільки містить зауваження та пропозиції щодо діяльності міської ради у сфері земельних правовідносин, в яких орган місцевого самоврядування виступає як представник власника - відповідної територіальної громади. Відповідач вважає позовні вимоги невмотивованими, недоведеними належними доказами та незаконними та просить відмовити Громадській організації Слуга народу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній не погоджується з аргументами, викладеними у відзиві.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Громадська організація Слуга народу зареєстрована як юридична особа 06.02.2019 року, номер запису: 1 224 102 0000 089109, код ЄДРПОУ 42802062; вид діяльності: код КВЕД 94.99 Діяльність інших громадських організацій, н.в.і.у. (основний).

24.04.2019 року Громадською організацією Слуга народу було складено запит на адресу мера м. Дніпро Філатова Б.А. вих.№882, з посиланням на норми Конституції України, Закону України Про звернення громадян , Закону України Про доступ до публічної інформації , Закону України Про інформацію . Зі змісту наведеного запиту вбачається, що позивач бажаючи знати на підставі яких документів надається дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою з подальшим переходом землі від громади до окремих осіб в передбачений законом строк, просив надати копії всіх документів поданих заявниками на підставі яких були прийнятті рішення, перелік яких надав разом із запитом. Також просив перевірити факти викладені у зверненні щодо деяких земельних ділянок та вжити відповідні заходи реагування.

Згідно фіскального чеку ПАТ Укрпошти звернення позивача було направлено на адресу рекомендованим листом (відправлення №4904102544677) 24.04.2019 року.

Відповідно до інформації, яка міститься на офіційному сайті ПАТ Укрпошти відправлення №4904102544677 надійшло до точки видачі/доставки 26.04.2019 року о 08:21 та вручено за довіреністю 26.04.2019 року о 23:00.

Оскільки позивач станом на 04.06.2019 року відповідь на запит не отримав, дії відповідача щодо не надання відповіді на цей запит, вважає протиправними, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України та частини 3 статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти у спосіб та в межах повноважень визначених Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України Про інформацію від 02.10.1992 року №2657-XII, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.6 цього Закону, право на інформацію забезпечується: створенням механізму реалізації права на інформацію; створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів; обов`язком суб`єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення; обов`язком суб`єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; здійсненням державного і громадського контролю за додержанням законодавства про інформацію; встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.

Частинами 1 та 2 статті 7 Закону України Про інформацію визначено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

За приписами ст. 20 вказаного Закону за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Зі змісту преамбули Закону України Про доступ до публічної інформації видно, що він визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про доступ до публічної інформації №2939-VI від 13.11.2011 року (далі - Закон №2939-VI), публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Статтею 12 Закону № 2939-VI визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону № 2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Відповідач у розумінні п.1 ч.1 ст.13 Закону №2939-VI є розпорядником інформації.

У пункті 6 частини першої статті 14 Закону №2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

За змістом частини першої статті 5 цього Закону, доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації та надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ч.1 та ч.4 ст.20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Положеннями статті 23 Закону №2939-VI визначено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України Про звернення громадян (далі- Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 Закону № 393/96-ВР як звернення громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Статтею 5 вищевказаного Закону встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Таким чином, за змістом наведених норм, запит на публічну інформацію та звернення громадян є різними категоріями за правовими підставами, предметом та формою.

З наявних в матеріалах справи запитів №881 та №882 вбачається, що вони по своїй правовій природі є зверненнями, оскільки містять зауваження та пропозиції щодо діяльності міської ради у сфері земельних правовідносин, в яких орган місцевого самоврядування виступає як представник власника - відповідної територіальної громади.

Слід зазначити, що позивач в позовній заяві просить визнати дії розпорядника інформації - Дніпровської міської ради в особі голови Філатова Б.А., щодо ненадання відповіді на питання в інформаційному запиті Громадської організації "Слуга народу" (вих. №882 від 24.04.2019 року), що отриманий Дніпровською міською радою 26.04.2019 року протиправними.

Проте діями є активна поведінка суб`єкта, в той час як під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, а під порушенням прав, свобод та інтересів слід розуміти наявність негативних протиправних наслідків для позивача, як наслідок такої бездіяльності.

Враховуючи те, що позивачем оскаржується пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка виразилась у ненаданні відповіді на запит позивача, суд прийшов до висновку, що фактично позивач оскаржує бездіяльність розпорядника інформації щодо не надання відповіді на запит.

З матеріалів справи вбачається, що Громадською організацією Слуга народу сформовано два запити №881 від 23.04.2019 року та №882 від 24.04.2019 року.

Судом проведено аналіз вищевказаних запитів та встановлено, що вони є тотожними за змістом.

Проте, суд зазначає, що в якості доказів направлення саме запиту №882 від 24.04.2019р. позивачем надається роздруківка з офіційного сайту Укрпошти та фіскальний чек.

Однак із вищезазначених доказів неможливо встановити який саме запит було направлено Громадською організацією Слуга народу на адресу відповідача, запит №881 від 23.04.2019р. чи запит №882 від 24.04.2019р.

В матеріалах справи відсутній опис вкладення до листа або інші документи на підтвердження того, що саме було направлено на адресу міської ради.

Зі змісту листа за підписом керуючого справами виконавчого комітету міської ради - директора департаменту Кучеренко А.В. Про надання інформації від 26.07.2019 року №2/2-88, адресованого директору департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради Палову А.Г., який наданий відповідачем разом із відзивом, вбачається, що відповідно до даних модулей Загальна канцелярія та Загальний облік звернень громадян програмного забезпечення Електронне самоврядування у 2019 році листів від громадської організації Слуга народу від 24.04.2019 року за вих. №882 до Дніпровської міської ради не надходило.

Вищезазначене позивачем не спростовано.

Судом встановлено, що запит громадської організації Слуга народу вих.№881 від 23 квітня 2019 року був зареєстрований Дніпровською міською радою 02.05.2019 року за вх. №15/354, про що свідчить відбиток штемпелю вхідної кореспонденції в правому нижньому куті запиту, який надано відповідачем разом із відзивом на адміністративний позов.

Листом від 23.05.2019 року №12/3-169 Департамент по роботі з активами Дніпропетровської міської ради надав відповідь позивачу Про розгляд листа та зазначив, що відповідь надається на лист від 02.05.2019 року вх.№15/354. У наданій відповіді відповідач повідомив, що вирішення питання про передачу землі у власність чи користування або її вилучення чи відмова у передачі земельних ділянок є виключним правом міської ради як суб`єкта права комунальної власності на землю. Зазначив, що рішення міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки не встановлює право власності чи користування на земельну ділянку та не дає права на освоєння території, а є лише дозвільним документом, що у майбутньому надає право оформити відповідні правовстановлюючі документи. Зауважив, у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом, тому, заяви зацікавлених осіб щодо визнання незаконними прийнятих міською радою рішень, зобов`язання відповідної ради припинити право користування земельною ділянкою чи припинити оформлення правовстановлюючих документів на землю або здійснити ті або інші дії стосовно земельних ділянок задоволенню не підлягають, а примусове припинення прав на земельну ділянку, або припинення оформлення документів може бути здійснено виключно в судовому порядку. Також повідомив, що чинним законодавством України, зокрема Законом України Про місцеве самоврядування в України , Кодексом, а також Регламентом не передбачено процедури проведення попереднього громадського контролю та консультативного висновку перед прийняттям міською радою відповідного рішення у галузі земельних відносин. Щодо надання запитуваних позивачем документів зазначив, що Законом України Про звернення громадян не передбачено надання інформації на звернення, що є по суті запитом на інформацію (передбачає виготовлення та надання запитувачу копій документів або матеріалів). Зазначені відносини регулюються Законом України Про доступ до публічної інформації , згідно зі статтями 19-22 якого запит на інформацію повинен бути належним чином оформлений, поданий належному розпоряднику та має встановлений порядок розгляду. Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що подальший розгляд питання стосовно надання копій документів, зазначених у листі позивача, можливий лише після подання до міської ради відповідного запиту на інформацію.

Щодо розбіжності у даті отримання звернення ГО Слуга народу визначеної позивачем та зазначеної відповідачем, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

На офіційному сайті міської ради оприлюднений графік роботи міської ради:

09:00-18:00, обідня перерва: 13:00-13:45 (понеділок-четверг)

09:00-16:45, обідня перерва: 13:00-13:45 (п`ятниця)

Як зазначалось вище, відповідно до інформації, яка міститься на офіційному сайті ПАТ Укрпошти відправлення №4904102544677 надійшло до точки видачі/доставки 26.04.2019 року о 08:21 та вручено за довіреністю відповідачу 26.04.2019 року о 23:00, тобто в не робочий час.

Враховуючи святкові та вихідні дні визначені на 2019 рік, 28 квітня - Пасха (неділя), 29 квітня (понеділок) - вихідний день після Пасхи, 30 квітня (вівторок) - згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України Про перенесення робочих днів у 2019 році вихідний день, 1 травня (середа) - День міжнародної солідарності трудящих, першим робочим днем після 26.04.2019 року є 02.05.2019 року.

У листі Департаменту по роботі з активами Дніпропетровської міської ради від 23.05.2019 року №12/3-169 зазначено, що відповідь надається на лист позивача від 02.05.2019 року вх.№15/354, тобто зазначена дата першого робочого дня коли відповідач мав можливість зареєструвати звернення позивача, а також вхідний номер листа позивача, який визначається відповідачем при реєстрації вхідної кореспонденції.

Крім того, суд зазначає, що Громадська організація Слуга народу звернулася до суду з позовом до Дніпровської міської ради в особі голови Філатова Бориса Альбертовича , однак запити №881 та №882 адресовано саме меру м. Дніпро Філатову Б.А .

Відповідно до статті 5 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі- Закон № 280/97-ВР) система місцевого самоврядування включає:

територіальну громаду;

сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту;

районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

органи самоорганізації населення.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального права. Належність відповідача визначається, перш за все, нормами матеріального права.

Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що саме ця особа є учасником спірних правовідносин та повинна нести відповідальність, до неї має бути подано позов.

Ухвалою суду від 11.06.2019 року адміністративний позов Громадської організації Слуга народу був залишений без руху в т.ч., позивачу було запропоновано визначитись з належним відповідачем по справі.

На виконання вимог ухвали суду позивач в якості відповідача вказав Дніпровську міську раду в особі голови Філатова Бориса Альбертовича .

За частиною першою статті 5 Закону № 280/97-ВР міська рада та міський голова входять до системи місцевого самоврядування та у розумінні процесуального закону кожен із них наділений адміністративною правосуб`єктністю бути стороною у справі.

Таким чином, запит позивача було адресовано міському голові, який наділений адміністративною правосуб`єктністю бути стороною у справі.

Проте, як зазначалося вище, запит громадської організації міською радою було розглянуто та відповідь - надано.

Той факт, що позивач не погоджується з наданою відповіддю не свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки у цій справі не оскаржується відповідь, надана листом від 23.05.2019 року №12/3-169.

Частиною 3 ст. 9 КАС України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки позовні вимоги стосуються саме запиту №882 від 24.04.2019р., а позивачем не доведено факт його направлення на адресу відповідача, враховуючи те, що запити №881 від 23.04.2019р. та №882 від 24.04.2019р. є тотожними за змістом поставлених питань і відповідь в межах поставлених питань, станом на час розгляду справи була надана, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 241, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Громадської організації Слуга народу (49041, Дніпропетровська область, м. Дніпро, житловий масив Тополя-3, буд.4, корп.3, кв.8, код ЄДРПОУ 42802062) до Дніпровської міської ради в особі голови Філатова Бориса Альбертовича (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Д. Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 12 серпня 2019 року.

Суддя О.М. Неклеса