Рішення

від 12.08.2019 по справі 520/5871/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 серпня 2019 р. № 520/5871/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Приватного підприємства "РОМАКС" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути до бюджету України кошти у розмірі 9767.62 грн. з розрахункових рахунків та за рахунок готівки з ПП "Ромакс".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не сплачено самостійно визначені суми грошових зобов`язань з орендної плати за землю на суму 3123,98 та донараховані податкові зобов`язанні, штрафні санкції та пеню з податку на додану вартість на суму 6643,64 грн., що призвело до утворення заборгованості у розмірі 9767.62 грн., яка підлягає стягненню у примусовому порядку.

Ухвалою суду від 12.06.2019 року у справі відкрито спрощене провадження.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження отримав, що підтверджується поштовим повідомленням, яке міститься у матеріалах справи, правом надання відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Ромакс" пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набуло статусу суб`єкта господарювання - юридичної особи та в силу статті 15 ПК України є платником податків і зборів.

Відповідно до п.38.1 ст.38 цього Кодексу, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Пунктами 49.1. та 49.2 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю № 9009709580 від 31.01.2019 року, якою визначено до сплати суму податкового зобов`язання у розмірі 4142.26 грн.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56, п.57.1 ст.57 ПК України податкове зобов`язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає. Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджено, що фахівцями позивача проведено перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий 2018 року , про що складено акт від 21.09.2018 року № 3917/20-40-14-19-08/30136478, яким зафіксовано порушення п.44.2 ст.44, п.184.7 ст.184, абз г п.198.5 ст.198 , , п.201.10 ст.201, п.11 пп.2 р.ХХ Перехідних положень , п.120 1 . 2 ст.120 1 , п.192.1 ст.192 ПК України. Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення рішення від 23.10.2018 року № 00000351419, яким підприємству нараховано штраф у розмірі 6703.50 грн.; податкове повідомлення рішення від 23.10.2018 року № 00000361419, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 13407.00 грн, та нараховано штраф у сумі 3351.75 грн.

Пунктом 57.3 ст.57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.58.3 ст.58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.2 ст.42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Матеріалами справи підтверджено, що вказані рішення направлені на юридичну адресу відповідача, ним отримані. Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не надано.

Приписами п.126.1 ст.126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання.

Долученою до матеріалів справи облікової карткою платника податків підтверджено, що відповідачем частково здійснено оплату самостійно визначених податкових зобов`язань з податку на землю у розмірі 1018.28 грн. та за податковим повідомленням-рішенням від 23.10.2018 року № 00000351419 у розмірі 5007.00 грн. та відповідачеві нарахована пеня у розмірі 2943.64 грн.

Відповідно до пп.14.1175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст.59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Контролюючим органом винесено податкову вимогу від 19.12.2018 року № 3196-55 року, яку направлено на юридичну адресу відповідача та ним отримано.

Відповідач не скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження податкової вимоги, доказів самостійної сплати податкового боргу матеріали справи також не містять, а відтак сума заборгованості підприємства перед бюджетом є узгодженою та підлягає сплаті.

Доказів переривання боргу після виставлення податкової вимоги відповідачем до суду не подано та підтверджується обліковою карткою, що міститься в матеріалах справи. Крім того, доказів скасування вказаної вимоги відповідачем до суду не надано.

Згідно з п.87.1 ст.87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті ПК України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 ст.95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.95.3, 95.4 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене пп. 20.1.34 п.20.1. ст.20 ПК України.

Враховуючи те, що на момент судового розгляду даної справи відповідач не надав суду підтвердження сплати податкового боргу в загальному розмірі 9767.62 грн., вказана сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак, позов є таким, що підлягає задоволенню.

Згідно зі змістом частини 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи те, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись ст.ст.241-246,255, 295, 297, пп. 15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, які обслуговують Приватне підприємство Ромакс (м.Лозова, вул.Лозовського,46, код ЄДРПОУ 30136478) та за рахунок готівкових коштів, що належать Приватному підприємству Ромакс (м.Лозова, вул.Лозовського,46, код ЄДРПОУ 30136478) в дохід держави податковий борг в сумі 9767 (дев`ять тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 62 коп.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до ст.297 КАС України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя Зоркіна Ю.В.