Рішення

від 11.08.2019 по справі 826/14326/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

12 серпня 2019 року №826/14326/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., за участі секретаря судового засідання Огнивого Д.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомВійськової частини НОМЕР_1 доДержавного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільської районної в місті Києві державної адміністраціїпрозобов`язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частини НОМЕР_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.10.2018) просить суд зобов`язати державного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Подільської районної в місті Києві державної адміністрації вчинити дії щодо скасування усіх реєстраційних дій/записів в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що містять інформацію про Військову частину НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що реєстрація військової частини НОМЕР_1 була проведена на підставі пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" від 22.01.1996 №118, відповідно до якої присвоєння ідентифікаційних кодів суб`єктам, відомості про які становлять державну таємницю, здійснюється відповідними центральними органами виконавчої влади, яким Держкомстат передає ці коди для ведення відомчого обліку. Враховуючи загальнодоступний характер доступу до ЄДР, наявність інформації, що знаходиться у Єдиному державному реєстрі про військові частини (організації, установи) Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ) може привести до порушення вимог Закону України «Про державну таємницю», а саме до витоку інформації, яка становить державну таємницю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі №826/14326/18 та запропоновано відповідачу в п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду відзив на позовну заяву.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що під час проведення реєстраційних дій щодо Військової частини НОМЕР_3 реєстратори діяли в межах своїх повноважень, у спосіб визначений Конституцією та законами України, зокрема, у відповідності до норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 є юридичною особою, дані про яку 15.12.1997 Головним управлінням оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України були внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 22990919, в підтвердження чого 12.10.2012 була видана довідка за №466/12.

Дана реєстрація була здійснена на підставі пункту 5 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118, відповідно до якого присвоєння ідентифікаційних кодів суб`єктам, відомості про які становлять державну таємницю, здійснюється відповідними центральними органами виконавчої влади.

Разом з тим, 13.02.2012 відділом з питань державної реєстрації юридичних осіб - підприємців Подільської районної в місті Києві державної адміністрації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис за номером 1071 120 0000 029272 про реєстрацію Військової частини НОМЕР_4 у цьому реєстрі.

З метою упорядкування ведення відомчого обліку в Міністерстві оборони України, Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб-підприємців Подільської районної в місті Києві державної адміністрації із листом від 15.06.2018 № 222/4/900, в якому просила скасувати усі записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно військової частини НОМЕР_1 .

За результатами розгляду вказаного звернення відповідач листом від 23.06.2018 №106-34/203 відмовив позивачу у скасуванні записів у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань через відсутність підстав.

Вважаючи, що наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань відомостей про Військову частину НОМЕР_1 , що становлять державну таємницю, суперечить вимогам чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 №755-IV (далі-Закон №755-IV, в редакції, чинній на час внесення відомостей про позивача до Єдиного реєстру).

Частиною першою статті 3 Закону №755-IV визначено, що дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Згідно з частиною першою статті 4 вказаного Закону державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону №755-IV до Єдиного державного реєстру не заносяться відомості, що становлять державну таємницю.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №755-IV відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону №755-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата..

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону №755-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до Єдиного державного реєстру не вносяться відомості, що становлять державну таємницю.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну таємницю" від 21.01.1994 №3855-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №3855-XII), державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону №3855-XII до державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, відноситься інформація у сфері оборони:

- про зміст стратегічних і оперативних планів та інших документів бойового управління, підготовку та проведення військових операцій, стратегічне та мобілізаційне розгортання військ, а також про інші найважливіші показники, які характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову і мобілізаційну готовність, бойову та іншу військову підготовку, озброєння та матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань;

- про напрями розвитку окремих видів озброєння, військової і спеціальної техніки, їх кількість, тактико-технічні характеристики, організацію і технологію виробництва, наукові, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, пов`язані з розробленням нових зразків озброєння, військової і спеціальної техніки або їх модернізацією, а також про інші роботи, що плануються або здійснюються в інтересах оборони країни;

- про дислокацію, характеристики пунктів управління, зміст заходів загальнодержавного та регіонального, у разі необхідності міського і районного рівня, щодо приведення у готовність єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій до виконання завдань в особливий період та про організацію системи зв`язку (оповіщення) в особливий період, можливості населених пунктів, регіонів і окремих об`єктів щодо евакуації, розосередження населення і забезпечення його життєдіяльності; забезпечення виробничої діяльності об`єктів національної економіки у воєнний час;

- про геодезичні, гравіметричні, картографічні та гідрометеорологічні дані і характеристики, які мають значення для оборони країни.

За приписами частини третьої статті 10, частини першої статті 12 Закону №3855-XII, інформація вважається державною таємницею з часу опублікування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, до якого включена ця інформація, чи зміни до нього у порядку, встановленому цим Законом. Звід відомостей, що становлять державну таємницю, формує Служба безпеки України на підставі рішень державних експертів з питань таємниць. Зазначений Звід та зміни до нього набирають чинності з моменту опублікування в офіційних виданнях України.

Згідно з пунктами 1.4.3 та 1.4.4 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 №440, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.2005 за №902/11182, державну таємницю становлять: відомості про дислокацію, систему охорони, оборони, організаційно-штатну структуру, чисельність особового складу військових частин (установ) в особливий період (на воєнний час); відомості про діючі або перспективні: бойовий склад, організаційно-штатну структуру, дислокацію, систему охорони, оборони, чисельність особового складу військових частин (установ) на мирний час (за винятком відомостей про дійсне найменування з`єднань, військових частин, установ (організацій) ЗС, військових навчальних закладів, а також їх місце розташування із зазначенням населених пунктів та географічних координат і їх підпорядкованості, відомостей про загальну штатну чисельність військовослужбовців за штатом мирного часу, озброєння та військову техніку, які надаються державам-учасницям відповідно до прийнятих Україною міжнародних зобов`язань за Договором про звичайні збройні сили в Європі, Віденським документом 2011 року про заходи зміцнення довіри та безпеки та Глобальним обміном воєнною інформацією, а також відомостей щодо військових навчальних закладів, квартирно-експлуатаційних органів, військових представництв, закладів культури та спортивних закладів).

Визначення "особливого періоду" міститься в абзаці 11 статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 № 1932-XII, в якому передбачено, що особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII, особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У свою чергу, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (абзац 4 статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").

Отже, за змістом наведених норм особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни - воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, 17.03.2014 Виконуючим обов`язки Президента України видано Указ "Про часткову мобілізацію" №303/2014, який затверджено Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17.03.2014 №1126-VІІ.

Згідно пункту 8 цього Указу він набирає чинності після його затвердження Верховною Радою України.

Закон України від 17.03.2014 №1126-VІІ "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" набрав чинності з дня його опублікування, а саме 18.03.2014.

Таким чином, з 18.03.2014 в Україні відповідно до абзацу 11 статті 1 Закону України "Про оборону України" та абзацу 4 статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" настав особливий період, який триває і на день розгляду справи судом.

При цьому, суд враховує, що з оголошенням рішення про часткову мобілізацію, згідно із Указом Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17.03.2014 №303/2014, Військова частина НОМЕР_1 продовжує функціонувати в умовах особливого періоду.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону №755-ІV до Єдиного державного реєстру не вносяться відомості, що становлять державну таємницю.

Враховуючи вищевикладене, відомості про державну реєстрацію Військової частини НОМЕР_1 становлять державну таємницю, а тому, з огляду на імперативні приписи частини четвертої статті 7 Закону №755-IV, не повинні бути наявними в відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає цілком обґрунтованими посилання представника позивача на те, що наявність відкритих відомостей про військову частину НОМЕР_1 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань може призвести до розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.

Згідно з положеннями пунктів 1 , 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача в даній справі, суд виходить з того, що відповідно до приписів Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" підставою для скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичну особу позивача є ухвалення відповідного судового рішення.

При цьому, таке рішення реалізується шляхом внесення відповідного запису (записів) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги військової частини НОМЕР_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 72-77, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати державного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Подільської районної в місті Києві державної адміністрації вчинити дії щодо приведення у відповідність до частини четвертої статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 №755-IV даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що містять інформацію про юридичну особу - Військову частину НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Стягнути на користь Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1 762, 00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (04070, м. Київ, Контрактова Площа, будинок 2, код ЄДРПОУ 37333608).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЛітвінова А.В.