Рішення
від 12.08.2019 по справі 480/2918/19
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2019 р. Справа № 480/2918/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,

представників позивача - Фесенко В.І., Помазан А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Архітон" до Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2019 року позивач, приватне підприємство Архітон , звернувся до суду з позовом, який його представники підтримали в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що постановою державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області постановою № АА160863 від 14.12.2007 було накладено арешт на все майно та оголошено заборону на його відчуження. Виконавче провадження закінчене у 2007 році, проте арешт з майна не знятий.

На звернення позивача до Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про зняття арешту він отримав відповідь від 25 липня 2019 року , в якій повідомлено, що відносно позивача відкритих виконавчих проваджень по відділу не обліковується, всі завершені виконавчі провадження знищені за закінченням терміну зберігання . Оскільки, всі виконавчі провадження знищені, відповідач не може зняти арешт, накладений 14.12.2007 .

Позивач вважає, що відмова Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області у знятті арешту з майна є протиправною, оскільки закривши виконавче провадження у зв`язку з виконанням, державний виконавець був зобов`язаний зняти всі накладені арешти, про що зазначити у постанові про закінчення виконавчого провадження та надіслати постанову для виконання органу, який вчиняє дії по реєстрації обтяжень майна.

В судовому засіданні представники позивача свої вимоги підтримали.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, подав відзив на позов, в якому зазначив, що згідно з сформованої довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ПП Архітон обліковується обтяження №9254414, зареєстроване в реєстрі обтяжень 24.12.2007 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА 160863, виданої 14.12.2007 Зарічним ВДВС Сумського міського управління юстиції. Перевіркою даних АСВП встановлено, що виконавче провадження, в межах якого були вчинені виконавчі дії по накладенню арешту на майно позивача не зареєстроване. У зв`язку з тим, що матеріали виконавчого провадження знищені за закінченням терміну зберігання, вчинити дії по зняттю арешту державний виконавець не може.

Заслухавши позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Зарічного ВДВС Сумського міського управління юстиції від 14.12.2007 АА 160863 накладено арешт на все майно позивача та оголошено заборону на його відчуження.

На звернення позивача до Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про зняття арешту надана відповідь від 25.07.2019, в якій повідомлено, що відносно позивача відкритих виконавчих проваджень по відділу не обліковується, існувало виконавче провадження, яке вже завершене та знищене, тому відповідач не може зняти арешт ( а.с.7).

Суд вважає, що така відмова не відповідає вимогам законодавства про виконавче провадження та порушує права позивача з огляду на таке.

Вирішуючи спір та з`ясовуючи обставини виникнення обтяження, накладеного на нерухоме майно у 2007 році, суд виходить з того, що на той час діяло Положення про єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року № 31/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18.08.2004 № 85/5.

Відповідно до п.2.1.2 цього Положення підставою для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є, зокрема, заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об`єкта нерухомого майна, що подається органами державної виконавчої служби у зв`язку з накладенням ними арешту на об`єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту).

При цьому, згідно з п.2.5 цього Положення відомості про накладені (зняті) заборони та арешти на об`єкти нерухомого майна вносяться Реєстратором до Реєстру заборон у день їх надходження.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначалися Законом України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року (надалі - Закон № 606-XIV).

Відповідно до частин 1-3 статті 57 Закону №606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону №606-ХІV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Наслідки завершення виконавчого провадження передбачені статтею 50 Закону №606-ХІV. За її змістом, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред`явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

Зі змісту наведеного вбачається дійсна мета застосування процедури арешту майна боржника для забезпечення реального виконання виконавчого документу. Тобто, існування арешту накладеного державним виконавцем дозволяє йому ефективно здійснювати дії щодо реального виконання виконавчих листів та інших виконавчих документів, упереджує недобросовісну поведінку боржника щодо уникнення сплати ним свого боргу шляхом реалізації або переоформлення належного йому рухомого та нерухомого майна. Таким чином, існування арешту майна, накладеного державним виконавцем має чітко окреслені граничні строки з прийняття відповідної постанови про накладення арешту до завершення виконавчого провадження.

У зв`язку з реформуванням системи органів примусового виконання та органів державної виконавчої служби, зміною підпорядкування та найменування відділів державної виконавчої служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 17 від 21.01.2015 року "Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції", постанови Кабінету Міністрів України №99 від 11.02.2016 року "Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги", наказів Міністерства юстиції України №569/5 від 01.03.2016 року "Про відділи державної виконавчої служби та відділи державної реєстрації актів цивільного стану", №571/5 від 01.03.2016 року "Про Типову структуру головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі", №1056/5 від 07.04.2016 року "Про затвердження Переліку районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних відділів державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі" правонаступником Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції у спірних правовідносинах є Зарічний відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області .

Як вже встановлено судом, на виконанні у відповідача відсутні відкриті виконавчі провадження, в межах яких можливе звернення стягнення на майно позивача

Відтак, наведені обставини свідчать, по-перше, про відсутність правових підстав у відповідача зберігати накладений ним арешт на майно позивача, в силу неможливості виконавчого органу надати документ, яким відповідний арешт було застосовано, більш того, через неможливість цього органу конкретизувати виконавче провадження в рамках якого він був накладений.

По-друге, існування арешту майна позивача при визнанні відповідачем факту завершення всіх виконавчих проваджень відносно позивача порушує саму мету застосування відповідної процедури. Так, наразі, механізм забезпечення виконання рішення існує, проте провадження в рамках якого його було застосовано завершено.

Таким чином, відмова відповідача у знятті арешту з належного позивачу майна є порушенням вимог Закону України Про виконавче провадження , що позбавляє позивача можливості вчиняти дії щодо належного йому майна, вільно розпоряджатися ним.

Статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року передбачено порядок зняття арешту з майна, накладеного державним виконавцем. Так, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, рішення про зняття арешту на майно, накладеного державним виконавцем, приймається державним виконавцем або начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, шляхом винесення відповідної постанови.

На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідачем не доведено належними доказами правомірності існування арешту, накладеного на нерухоме майно позивача попри відсутність відкритих виконавчих проваджень щодо нього, а наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про цей арешт перешкоджає позивачу вільно розпоряджатись належним йому майном, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, заявлених в рамках цього позову.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 268-269, 271, 272, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Архітон" ( код ЄДРПОУ 06710458, вул..Харківська,12, м.Суми, 40035) до Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ( код ЄДРПОУ 40211137, вул..Гамалія, 31/А, м.Суми, 40000) про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати Зарічний відділ державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області зняти арешт з майна приватного підприємства Архітон , накладеного постановою державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції АА160863 від 14.12.2007 .

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.

Суддя Л.М. Опімах

СудСумський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення12.08.2019
Оприлюднено15.08.2019
Номер документу83573066
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —480/2918/19

Рішення від 12.08.2019

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

Л.М. Опімах

Ухвала від 01.08.2019

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

Л.М. Опімах

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні