Рішення

від 12.08.2019 по справі 640/17941/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 серпня 2019 року № 640/17941/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №0500131206 від 07 серпня 2018 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що в його діях відсутній склад податкового правопорушення, оскільки податкова накладна, яка стала підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, помилково виписана та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з поставки товару, у зв`язку з чим Товариство в подальшому подало відповідний розрахунок коригування до такої податкової накладної. Таким чином, ще до моменту проведення камеральної перевірки товариство повідомило контролюючий орган про помилковість виписки податкової накладної.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).

Представник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, наголосивши на тому, що уповноважені особи контролюючого органу діяли в межах та на підставі діючого законодавства України.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що крім підстав, які викладені ним у позовній заяві, відповідач, в силу чинного, на момент виконання спірних правовідносин, законодавства був позбавлений права проводити перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у межах камеральної перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість управління податків і зборів юридичних осіб Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві 04 липня 2018 року відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна з питання дотримання ним термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 2015 по 2016 роки, за результатами якої був складений акт від 04 липня 2018 року №10107/26-15-12-06-16/32049885.

У висновках вищезазначеного акта перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: порушення термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань до податкових накладних за 2015-2016 роки, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна , а саме: податкова накладна від 01 серпня 2016 року на суму ПДВ 66666,67 грн., що зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (кількість календарних днів порушення граничних термінів - 1) - контрагент представництво Матрапак ГМБХ .

Позивачем 25 липня 2018 року подано заперечення на акт №10107/26-15-12-06-16/32049885 від 04 липня 2018 року.

За результатами розгляду скарги Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві направило лист від 02 серпня 2018 року №39869/10/26-15-12-06-14 про результати розгляду заперечень до акту перевірки, яким залишено висновки акту без змін.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві 07 серпня 2018 року на підставі акта перевірки та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення №0500131206, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна застосовано штрафні санкції за затримку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на терміни: від 15 і менше календарних днів, всього у розмірі 6666,67 грн.

За результатами адміністративного оскарження, в порядку визначеному статтею 56 Податкового кодексу України, рішенням Державної фіскальної служби України від 17 жовтня 2018 року №33714/6/99-99-11-03-01-25 скаргу платника (позивача) залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2018 року №0500131206 - без змін.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням в частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 6666,67 грн. позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач не заперечує наявність у контролюючого органу (відповідача) правових підстав для проведення камеральної перевірки з питань дотримання позивачем термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а також достовірність наведених в акті перевірки від 04 липня 2018 року №10104/26-15-12-06-16/32049885 відомостей про номери і дати виписки податкових накладних, дати їх фактичної реєстрації в ЄРПН та суми ПДВ у таких податкових накладних.

Водночас позивач заперечує факт допущення ним порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині, що стосується реєстрації податкової накладної №1 від 01 серпня 2016 року, як такої, що була виписана позивачем помилково, а також ставить під сумнів правильність розмірів штрафів, застосованих до позивача у зв`язку з несвоєчасною реєстрацією решти податкових накладних. При цьому, самі обставини несвоєчасної реєстрації таких інших податкових накладних позивач не заперечує.

Разом з тим, у відповіді на відзив, позивач заперечує щодо правомірності проведення відповідачем перевірки, оскільки законодавство, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачало право відповідача проводити перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у межах камеральної перевірки.

Проте, суд не приймає дані аргументи, оскільки за своєю суттю обставини та обґрунтування викладенні у відповіді на відзив є зміною підстав позову, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 1 статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

А тому, посилання представника позивача у відповіді на відзив на протиправність проведення перевірки, судом не приймаються до уваги, оскільки поданні не у визначений законом строк та формі.

Щодо вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 14.1.60 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з нормами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, згідно з абзацом 6 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до положень абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Отже, проаналізувавши викладені приписи податкового законодавства суд приходить до висновку, що на платника податків покладено обов`язок по реєстрації податкової накладної протягом 15 календарних днів, наступних за датою її складання. При цьому обов`язок щодо здійснення відповідної реєстрації покладається на платника податків як відносно податкових накладних, що надаються покупцю, так і податкових накладних, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Як встановлено судом, а Товариством з обмеженою відповідальністю Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна не заперечується той факт, що реєстрація вказаної податкової накладної відбулася з пропуском встановленого законом 15-тиденного строку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, разом з тим, останній вважає, що оскільки податкова накладна №1 була помилково зареєстрована та в подальшому відносно якої здійснено коригування кількісних та вартісних показників до початку перевірки, то відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій.

Суд критично оцінює такі твердження позивача та вважає за необхідне зазначити, що приписи Податкового кодексу України не містять норм щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН у разі подання розрахунку коригування до податкової накладної після закінчення граничного строку для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 по справі №816/1990/17.

Одночасно суд вважає за необхідне відзначити, що позивач не був позбавлений можливості зареєструвати податкову накладну №1 та в подальшому розрахунок коригування до них у визначений строк, адже станом на 15 серпня 2016 року (дати реєстрації належної податкової накладної) позивач достеменно знав про помилковість складення податкової накладної від 01 серпня 2016 року.

До того ж, позивачем до матеріалів справи не надано доказів, які підтверджують технічну або іншу неможливість здійснення реєстрації у визначений строк, а саме по собі складення помилкових податкових накладних не може бути підставою для не здійснення позивачем їх реєстрації, адже в будь якому випадку податкові накладні були зареєстровані самим позивачем в ЄРПН, втім з порушенням строку.

Крім цього, у відповіді на відзив представник позивача в підтвердження не проведення операції, на підставі якої складена податкова накладна №1 від 01 серпня 2018 року зазначає копію виписки з банку, проте належним чином копії останньої не надав.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 72-77, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко