Рішення

від 08.08.2019 по справі 640/10611/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 серпня 2019 року № 640/10611/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГолосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві провизнання протиправними та скасування постанов від 03.05.2019р., 07.05.2019р., 10.05.2019р., 11.05.2019р. ВП №56164716., ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про:

- визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондаренка Максима Васильовича від 03 травня 2019 року № 57116426 про накладення штрафу в розмірі 3 400, 00 грн;

- визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондаренка Максима Васильовича від 07 травня 2019 року № 57116426 про накладення штрафу в розмірі 3 400, 00 грн;

- визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондаренка Максима Васильовича від 10 травня 2019 року № 57116426 про накладення штрафу в розмірі 3 400, 00 грн;

- визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондаренка Максима Васильовича від 11 травня 2019 року № 57116426 про накладення штрафу в розмірі 3 400, 00 грн;

Ухвалою суду від 09.07.2019 р. суддею Амельохіним В.В. відкрито провадження в адміністративній справі в порядку визначеному статтями 268-271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваних постанов, оскільки позивач стверджує, що виконує рішення суду у повному обсязі та кожного разу забезпечує присутність дитини на зустрічі зі стягувачем та не чинить жодних перешкод в участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з донькою. Поряд з цим, державним виконавцем безпідставно складаються акти про невиконання боржником рішення суду та приймаються оскаржувані постанови. Позивач звертає увагу і на те, що на ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 752/22214/16-ц було зупинено виконання постанови Апеляційного суду м. Києва від 12.07.2018 до закінчення касаційного провадження. Поряд з цим, про відновлення виконавчих дій з будь-яких підстав, а також їх проведення 03.05.2019р., 07.05.2019р., 10.05.2019р. та 11.05.2019р. позивач не була повідомлена та не була обізнана про місце виконання.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України. 01.08.2019р надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву та копію матеріалів виконавчого провадження.

18 липня 2019 року через канцелярію суду ОСОБА_2 подана заява про залучення його третьою особою, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

25 липня 2019 року в судовому засіданні протокольною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 у зв`язку з його необгрунтованістю.

30 липня 2019 року, у зв`язку з тим, що у судове засідання позивач, відповідач не прибули належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд, відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бондаренка Максима Васильовича відкрито виконавче провадження № 57116426 з примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва № 752/22214/16-ц, виданого 23.07.2018р., відповідно до якого зобов`язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод в участі у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідні дні та години та способи, зазначені у виконавчому документі.

03.05.2019р., 07.05.2019р., 10.05.2019р., та 11.05.2019р. старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бондаренком Максимом Васильовичем складені акти на підставі яких винесено постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні №57116426, а саме: постанова від 03.05.2019р про накладення штрафу в розмірі - 3 400 грн; постанова від 07.05.2019р про накладення штрафу в розмірі - 3 400 грн; постанова від 10.05.2019р про накладення штрафу в розмірі - 3 400 грн; постанова від 11.05.2019р про накладення штрафу в розмірі - 3 400 грн;

Не погоджуючись з оскаржуваними постановами, позивач звернулася з адміністративним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. № 1404-VІІІ (далі по тексту - Закон) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Так, статтею 64-1 Закону визначено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.

Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.

Відповідно до частин 1-3 статті 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до статті 75 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, постанова про накладення штрафу виноситься державним виконавцем стосовно боржника, у разі невиконання без поважних причин останнім рішення суду.

Суд зазначає, що відповідачем не у повному обсязі наданні витребовуванні матеріали виконавчого провадження, однак з тексту судових рішень та ухвал у справах № 640/487/19, №640/1150/19, № 640/3732/19, №640/7906/19, №640/9642/19, судом вбачається, що позивачу винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1 700 грн. за невиконання рішення суду у цивільній справі №752/22214/16-ц, зокрема постанова про накладення штрафу від 18.12.2018р., та сімнадцять (17) разів виносилися постанови про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі (3 400грн) за невиконання одного рішення суду, а саме постановами від 28.12.2019р., 09.01.2019р., 11.01.2019р., 15.02.2019р., 19.02.2019р., 21.02.2019р., 22.02.2019р., 25.02.2019р., 04.03.2019р., 05.03.2019р., 11.03.2019р., 15.03.2019р., 25.03.2019р., 29.03.2019р., 23.04.2019р., 25.04.2019р., 26.04.2019р. на загальну суму - 57 800 грн.

Дані постанови були предметом оскарження в справах та на даний час не скасовані судом.

Провівши системний аналіз статті 64-1 та 75 Закону України Про виконавче провадження , суд зазначає, що в разі невиконання боржником судового рішення про встановлення побачення дитини державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", та в разі повторного невиконання того ж судового рішення виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, після чого вчиняє ряд інших заходів, спрямованих на примусове виконання відповідного судового рішення, відокремлених від накладення на боржника штрафу.

На думку суду, стаття 64-1 передбачає, що в разі невиконання рішення суду, державний виконавець може своїми постановами накласти на боржника штраф. Однак при цьому, дана стаття не надає державному виконавцю право в разі невиконання рішення суду виносити у відношенні боржника необмежену кількість постанов про накладення на нього штрафу.

Відповідно до пунктів 8, 9 розділу ХІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5 (далі по тексту - Інструкція) державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною четвертою статті 64-1 Закону. При кожному наступному невиконанні боржником зазначеного рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною четвертою статті 64-1 Закону.

В даному випадку, суд вбачає, що хоч і норми Інструкції фактично дозволяють державному виконавцю виносити необмежену кількість постанов про накладення штрафу при кожному наступному невиконанні боржником відповідного судового рішення, однак вони прямо суперечать положенням статті 64-1 Закону України Про виконавче провадження , яка покладає обов`язок на державного виконавця лиши двічі накладати штраф (перший штраф у розмірі - 1700 грн., другий штраф у розмірі - 3400 грн.) за невиконання одного рішення суду. Після цього державний виконавець зобов`язаний надіслати до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вжити інших заходів, що передбачені статтею 64-1 Закону.

Частина 3 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, положення відповідного міжнародного договору України.

Оскільки норми Закону України Про виконавче провадження мають вищу юридичну силу по відношенню до Інструкції з організації примусового виконання рішень, то у даному випадку застосовуванню підлягають саме положення статті 64-1 Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 року у справі №520/1411/19.

Крім того, суд критично ставиться до твердження позивача, що їй не було відомо про рішення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 752/22214/16-ц від 08.04.2019р., оскільки копія конверта, що долучена до матеріалів справи не завірена належним чином, а відповідно до даних сайту Укрпошта поштове повідомлення за номером 030631665417 вручене позивачу особисто 27.04.2019р., що не відповідає поясненням позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що постанови державного виконавця про накладення штрафу від 03.05.2019р., 07.05.2019р., 10.05.2019р. та від 11.05.2019р. є протиправними та такими, що прийняті не у межах повноважень та не у спосіб визначений Конституцією України та Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтвердженні витрати о сплаті судового збору з Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві у розмірі 3 073, 60 грн. (три тисячі сімдесят три гривні, 60 коп.).

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондаренка Максима Васильовича від 03 травня 2019 року №57116426 про накладення штрафу в розмірі 3 400, 00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондаренка Максима Васильовича від 07 травня 2019 року №57116426 про накладення штрафу в розмірі 3 400, 00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондаренка Максима Васильовича від 10 травня 2019 року №57116426 про накладення штрафу в розмірі 3 400, 00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондаренка Максима Васильовича від 11 травня 2019 року №57116426 про накладення штрафу в розмірі 3 400, 00 грн.

Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені нею документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 073, 60 грн. (три тисячі сімдесят три гривні, 60 коп.) з Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (03022, вул. Ломоносова 22/15, місто Київ, код ЄДРПОУ 34999976).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені положеннями ст. 255, ч. 1 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 6 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення та оскаржені у порядку, передбаченому ст.ст. 292, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.В. Амельохін