Рішення

від 07.08.2019 по справі 359/10652/18

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/359/1162/2019

Справа № 359/10652/18

РІШЕННЯ

Іменем України

07 серпня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Зубенко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних за невиконання грошового зобов`язання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив стягнути з відповідача на свою користь грошову суму у розмірі 561509,75 грн., яка складається з 3% річних за весь період прострочення виконання судового рішення у розмірі 112 741,44 грн. та інфляційних витрат у розмірі 448 768,31 грн., а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позовні вимоги мотивує тим, що у 2013 році він передав відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в позику, які відповідач зобов`язався повернути до 30.09.2013 року. У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, які полягають у поверненні отриманих коштів, він в березні 2015 року звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості з повернення позики.

Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області у складі головуючого судді Борця Є.О. від 20.05.2015 року по справі 359/2629/15 , яке набрало законної сили 01.06.2015 року з відповідача на його користь стягнуто: 1062500,00 грн. боргу по поверненню позики; 343176,88 грн. суми інфляції за весь час прострочення; 3333,90 грн. витрат на оплату судового збору.

На виконання вказаного заочного рішення Бориспільським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист № 359/2629/15-ц від 25.10.2018 року.

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Івановим А.В. 07.12.2018 відкрито виконавче провадження №57880267 з примусового виконання виконавчого листа №359/2629/15-ц від 25.10.2018 року.

В подальшому приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Івановим А.В. в межах виконавчого провадження №57880267 прийнято ряд постанов, а саме: про арешт всього рухомого та нерухомого майна боржника, майнових (корпоративних) прав боржника, а саме: частку (долю) у статутному капіталі ТОВ Альціона (код ЄДРПОУ 02028184) у розмірі внеску до статутного фонду у сумі 14 011,92 грн., на грошові кошти, що належать боржнику та містяться на всіх рахунках відкритих у перелічених у постанові банках.

Враховуючи, що станом на дату подання даної позовної заяви, відповідачем не виконано судове рішення, яке набрало законної сили та не виконано зобов`язання з повернення 1062500,00 грн. позики, тому з метою захисту своїх порушених прав та інтересів позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні витрати за весь період прострочення виконання рішення суду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, з підстав, що викладені у позові.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки суд не повідомив, клопотань про перенесення розгляду справи суду не подав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20.05.2015 року по справі 359/2629/15 , яке набрало законної сили 01.06.2015 року з відповідача на його користь стягнуто: 1062500,00 грн. боргу по поверненню позики; 343176,88 грн. суми інфляції за весь час прострочення; 3333,90 грн. витрат на оплату судового збору (а.с.9-11).

На виконання вказаного вище заочного рішення Бориспільським міськрайонним судом Київської області 25.10.2018 року видано виконавчий лист № 359/2629/15-ц (а.с.12-13).

07.12.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Івановим А.В. відкрито виконавче провадження №57880267 з примусового виконання виконавчого листа № 359/2629/15-ц від 25.10.2018 року (а.с.14-15).

07.12.2018 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А.В. накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 (а.с.16-17).

07.12.2018 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А.В. накладено арешт на грошові кошти, що належать боржнику та містяться на всіх рахунках відкритих у перелічених у постанові банках, та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_2 (а.с.21-22).

07.12.2018 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А.В. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в AT Райффайзен Банк Аваль , МФО 300335, та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_2 (а.с.23-24).

12.12.2018 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А.В. накладено арешт на майнові (корпоративні) права, а саме: частку (долю) у статутному капіталі ТОВ Альціона (код ЄДРПОУ 02028184) у розмірі внеску до статутного фонду у сумі 14 011,92 грн., що належить боржнику ОСОБА_2 (а.с.18-20).

Жодних доказів, які б підтверджували ту обставину, що станом на теперішній час відповідач виконав рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20.05.2015 року повернув позивачу встановлену даним рішенням суму заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором. Статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно положень ч.ч. 1,3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася.

Водночас, у відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Приписами ст. 1050 ЦК України закріплено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Як передбачено ч.2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.17 своєї постанови Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин від 30.03.2012 року №5, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання суд, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст.ст. 526, 599 ЦК України.

Тобто, за змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої палати Верховного Суду від 16.05.2018 року по справі № 686/21962/15-ц та від 10.04.2018 року по справі №910/10156/17,постановах Верховного Суду України від 06.06.2012 року у справі №6-49цс12, від 24.10.2011 року у справі №6-38цс11, а також від 01.10.2014 року у справі №6-113цс14.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства, а також зважаючи на те, що обставини щодо невиконання відповідачем своїх грошових зобов`язань перед позивачем знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд, з урахуванням положень ст. 13 ЦПК України щодо диспозитивності цивільного судочинства, вважає, що вимоги позивача про відшкодування йому відповідачем інфляційних збитків, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, передбачених ст. 625 ЦК України, є правомірними.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 561 509,75 грн., з яких: 3% річних за весь період прострочення виконання судового рішення - 112 741,44 грн.; та інфляційні витрати - 448 768,31 грн.

Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5615,11 грн., при цьому суд не знаходить правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 18000,00 грн. та витрат, пов`язаних з вчиненням дій необхідних для підготовки справи до розгляду (поштових витрат) в сумі 500,00 грн., оскільки жодного доказу на їх підтвердження позивачем не надано.

Керуючись ст.ст.10, 11, 76-79, 209, 210, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 525, 599, 611, 1049, 1050 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) суму у розмірі 561 509,75 (п`ятсот шістдесят одна тисяча п`ятсот дев`ять грн. 75 коп.), яка складається з 3% річних за весь період прострочення виконання судового рішення у розмірі 112 741,44 (сто дванадцять сімсот сорок одна грн. 44 коп.) та інфляційних витрат у розмірі 448 768,31 (чотириста сорок вісім сімсот шістдесят вісім грн. 31 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 5615 (п`ять тисяч шістсот п`ятнадцять) гривень 11 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 12 серпня 2019 року.

Суддя: В.В. Журавський