Рішення
від 22.04.2019 по справі 760/29868/18
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/29868/18

Провадження № 2/760/2269/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Кушнір С.І.,

за участю секретаря - Гаєвської С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СТРІТ-БУД ІНВЕСТ про стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 15.11.2018 р. звернувся до суду із вищезазначеним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Біг Сіті Білдінг , в якому просив суд стягнути з ТОВ Біг Сіті Білдінг на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 18701 грн. 08 коп.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду позивач ОСОБА_1 посилається на наступне.

Так, у період з 06 липня 2017 р. по 01 грудня 2017 р. він був прийнятий на посаду геодезиста та знаходився у трудових відносинах з TOB Біг Сіті Білдінг . Зазначене підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

01 грудня 2017 р. його було звільнено за власним бажанням, на підставі вимог ст. 38 КЗпП України, наказ № 7 від 01.12.2017 р. Підставою, що примусило його звільнитися з роботи, стало порушення підприємством вимог ст. 115 КЗпП України щодо строків виплати заробітної плати та виникнення її заборгованості.

Під час його знаходження у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 18701 грн. 08 коп. Підтвердженням факту існування заборгованості є довідка за формою ОК-7.

Як зазначає позивач, він неодноразово звертався до відповідача з приводу погашення заборгованості по заробітній платі та надання довідки про нараховану та не сплачену заробітну плату при звільненні, однак відповідач в порушення вимог діючого законодавства відповідним чином на його звернення не відреагував.

Як передбачено ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначенні суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

З аналізу вказаної правової норми вбачається, що остаточний розрахунок при звільненні працівника проводиться в день його звільнення, з обов`язковим попереднім письмовим повідомленням працівника про розмір нарахованих сум.

Однак, в день звільнення позивача 01.12.2017 р., відповідач письмово не повідомив його про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є, як вважає позивач, грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

У зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача, заборгованість на момент звернення до суду складає 18701 грн. 08 коп., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 20.11.2018 р., відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Біг Сіті Білдінг про стягнення заробітної плати, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

01.02.2019 р. до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Ухвалою суду від 22.04.2019 р., у зв`язку з тим, що 27.12.2018 р. відповідач ТОВ Біг Сіті Білдінг змінив своє найменування, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було проведено заміну відповідача на Товариство з обмеженою відповідальністю СТРІТ-БУД ІНВЕСТ .

Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, посилаючись на підстави та обставини, викладені в позовній заяві, та надані докази.

Представник відповідача в судову засіданні заперечував проти позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість позовних вимог, відсутність належних та допустимих доказів, якими вони обґрунтовуються, повністю підтримав поданий відзив на позовну заяву, просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, врахувавши їх доводи, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з таких підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судовим розглядом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач, ОСОБА_1 у період з 06 липня 2017 р. по 01 грудня 2017 р. знаходився у трудових відносинах з TOB Біг Сіті Білдінг , що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

Так, відповідно до наказу №4 від 05 липня 2017 р. ТОВ Біг Сіті Білдінг , ОСОБА_1 прийнято на посаду Геодезист , на повний робочий час, з посадовим окладом згідно штатного розпису, з встановленою заробітною платою відповідно до відпрацьованого часу.

ОСОБА_1 приступити до виконання посадових обов`язків 06 липня 2017 р.

Згідно наказу №7 від 01 грудня 2017 р. ТОВ Біг Сіті Білдінг , ОСОБА_1 звільнено з посади геодезиста 01 грудня 2017 року, за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України.

Підстава: заява ОСОБА_1 від 30 листопада 2017 р.

Відповідно до зазначеного наказу, Бухгалтерії провести остаточний розрахунок 1 грудня 2017 р. і виплатити йому компенсацію за всі дні невикористаної відпустки.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі невиплаченої при звільненні, позивач посилається на те, що в день звільнення - 01.12.2017 р., відповідач письмово не повідомив його про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є, як вважає позивач, грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

Так, під час його знаходження у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 18701 грн. 08 коп. Підтвердженням факту існування заборгованості є довідка за формою ОК-7.

При цьому, він неодноразово звертався до відповідача з приводу погашення заборгованості по заробітній платі та надання довідки про нараховану та не сплачену заробітну плату при звільненні, однак відповідач в порушення вимог діючого законодавства відповідним чином на його звернення не відреагував, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, послався на те, що позивач дійсно перебував з відповідачем у трудових відносинах у період з 06 липня 2017 р. по 01 грудня 2017 р., що підтверджується наказом № 4 від 05.07.2017 р. про прийняття позивача на роботу та наказом № 7 від 01.12.2017 р. про звільнення позивача з роботи.

У період з 06 липня по 31 липня 2017 р., позивач був відсутній на роботі, що підтверджується табелем обліку робочого часу за липень 2017 р. та актами про відсутність позивача на роботі.

Відповідно до штатного розпису від 05 липня 2017 р., посадовий оклад позивача на посаді Геодезист становив 4300,00 гривень.

Згідно відомості на виплату готівки №12 від 30 серпня 2017 р., позивачу видана частина заробітної плати за серпень 2017 р. у розмірі 1730,75 гривень. 30 серпня 2017 р. відповідачем був виданий наказ № 11-к про переведення з 01 листопада 2017 р. працівників на посаді Геодезист на неповний робочий час, по 4 години на день.

Згідно відомості на виплату готівки №13 від 08 вересня 2017 р., позивачу була видана друга частина заробітної плати за серпень 2017 р. у розмірі 1730,75 гривень.

22 вересня та 12 жовтня 2017 р. працівникам відповідача, в тому числі позивачу, була виплачена готівковими коштами заробітна плата за вересень 2017 р., у відповідності з відомостями на виплату готівки №14 та №15.

Представник відповідача зазначив, що позивач працював в ТОВ СТРІТ-БУД ІНВЕСТ , отримував заробітну плату готівковими коштами у присутності інших працівників відповідача, що підтверджується відомостями на виплату готівки №17, №18, але у відомостях на виплату готівки відмовлявся ставити підпис, про що складалися відповідні акти. Після чого, позивач написав заяву про звільнення за власним бажанням та був звільнений 01 грудня 2017 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України та ч. 1 ст. 1 Закону України Про оплату праці , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України Про оплату праці , заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом),але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

За вимогами ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно довідки Пенсійного фонду України за формою ОК-7 від 09.11.2018 р., вбачається, що з серпня 2017 р. по грудень 2017 р. ТОВ БІГ-СІТІ БІЛДІНГ нараховано заробітну плату ОСОБА_1 в сумі 18701 грн. 08 коп.

За умовами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приписами ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

На роботодавця покладено обов`язок своєчасно здійснювати виплату заробітної плати та, у разі готівкового виду розрахунку із працівниками через каси підприємства, установи, організації вимагати підпис працівника при отримані останнім грошових коштів, а працівник не зобов`язаний вимагати від роботодавця надавати йому платіжні відомості для підпису про отримання ним заробітної плати.

Більше того, роботодавець сам зацікавлений отримати відповідні підписи у працівника, оскільки несе відповідальність відповідно до законодавства України про оплату праці за невиплачену чи несвоєчасно виплачену заробітну плату.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в день звільнення позивача, відповідач не провів з ним розрахунок по заробітній платі в сумі 18701 грн. 08 коп., що підтверджується довідкою за формою ОК-7.

Відповідач не надав доказів на підтвердження виплати заборгованості із заробітної плати позивачу, підстав для звільнення відповідача від даного обов`язку суд не вбачає.

Крім цього, відповідачем не надано належного розрахунку заборгованості перед позивачем чи доказів відсутності такої заборгованості.

При цьому, судом не встановлено факту ухилення самого працівника від отримання вказаної заробітної плати.

Статтею 110 КЗпП України встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати. У ст. 30 Закону України "Про оплату праці" міститься аналогічна норма, доповнена зобов`язанням власника або уповноваженого ним органу забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489 затверджено типові форми первинної облікової документації зі статистики праці, зокрема Форму № П-6 "Розрахунково-платіжна відомість працівника". Тобто в даному випадку факт виплати заробітної плати (така не виплачувалася через банківську установу) повинен підтверджуватися розпискою працівника про отримання нарахованої зарплати за місяць у відповідній графі розрахунково-платіжної відомості працівника.

В обґрунтування заперечень проти позовних вимог відповідач подав до суду копії платіжних відомостей по заробітній платі за період роботи позивача, однак на жодній із них відсутні підписи ОСОБА_1 про отримання заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що самі по собі долучені відповідачем до матеріалів справи фінансові документи та звітність, не можуть бути беззаперечними доказами факту отримання ОСОБА_1 заробітної плати за вказаний період. Зазначені письмові докази лише достовірно стверджують, що заробітна плата позивачу нараховувалася і з неї було утримано податки та загальнообов`язкові платежі, що підтверджується довідкою Пенсійного фонду України за формою ОК-7, однак вони не стверджують, що після цих відрахувань ОСОБА_1 було отримано належну до виплати заробітну плату.

Позивач категорично заперечує факт виплати нарахованої йому заробітної плати. При цьому, тягар доказування у трудових спорах законом покладений на відповідача. Належних та достовірних доказів, які б спростовували посилання позивача відповідачем суду не надано.

Таким чином, судом об`єктивно встановлено, що позивача ОСОБА_1 відповідно до наказу № 7 від 01 грудня 2017 р. звільнено з роботи у відповідності до ст. 38 КЗпП України, (за власним бажанням), однак відповідач не провів з ним остаточний розрахунок при звільненні та не надав доказів проведення такого розрахунку.

Враховуючи викладене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, невиплаченої при звільненні, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір в сумі 704,80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави, так як позивач при подачі позовної заяви звільнений від його сплати на підставі закону.

Керуючись ст. 43 Конституції України, Законом України Про оплату праці , ст.ст. 47, 94, 110, 115, 116 КЗпП України, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 141, 89, 258, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СТРІТ-БУД ІНВЕСТ про стягнення заробітної плати задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СТРІТ-БУД ІНВЕСТ (ЄДРПОУ 40233585) на користь ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі в сумі 18701 грн. 08 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СТРІТ-БУД ІНВЕСТ (ЄДРПОУ 40233585) на користь держави судовий збір в сумі 704,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: Кушнір С.І.

СудСолом'янський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення22.04.2019
Оприлюднено13.08.2019
Номер документу83588734
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —760/29868/18

Рішення від 22.04.2019

Цивільне

Солом'янський районний суд міста Києва

Кушнір С. І.

Ухвала від 20.11.2018

Цивільне

Солом'янський районний суд міста Києва

Кушнір С. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні