Постанова

від 07.08.2019 по справі 543/62/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 543/62/17

провадження № 61-32640св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

відповідач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Селецька ,

треті особи: відділ Держгеокадастру в Оржицькому районі, Оржицька районна державна адміністрація Полтавської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , подану представником ОСОБА_10 , на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 22 серпня 2017 року в складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Дряниці Ю. В., Кривчун Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У січні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 звернулися до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Селецька (далі - СТОВ Селецька ), треті особи: відділ Держгеокадастру в Оржицькому районі, Оржицька районна державна адміністрація, про розірвання договорів оренди землі.

Позовні вимоги мотивовані невиплатою відповідачем орендної плати за 2016 рік у строки, обумовлені договорами, до 30 грудня 2016 року.

З урахуванням уточнення позовних вимог, позивачі просили розірвати договори оренди землі, укладені в 2011 році кожним із них на належні їм на праві приватної власності земельні ділянки та скасувати державну реєстрацію договорів оренди.

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 10 липня 2017 року позов задоволено частково. Розірвано:

- договір оренди землі б/н від 14 березня 2011 року, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ Селецька , щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 3,24 га;

- договір оренди землі б/н від 03 березня 2011 року, укладений між ОСОБА_3 та СТОВ Селецька , щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 3,25га;

- договір оренди землі б/н від 15 березня 2011 року, укладений між ОСОБА_4 та СТОВ Селецька , щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 , площею 3,24га;

- договір оренди землі б/н від 15 березня 2011 року, укладений між ОСОБА_4 та СТОВ Селецька , щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4 , площею 3,24га;

- договір оренди землі б/н від 30 червня 2013 року, укладений між ОСОБА_4 та СТОВ Селецька , щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_5 , площею 3,24га;

- договір оренди землі б/н від 18 березня 2011 року, укладений між ОСОБА_11 та СТОВ Селецька , щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_6 , площею 3,24 га;

- договір оренди землі б/н від 15 вересня 2015 року, укладений між ОСОБА_6 та СТОВ Селецька , щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_7 , площею 2,00 га;

- договір оренди землі б/н від 12 квітня 2011 року, укладений між ОСОБА_7 та СТОВ Селецька , щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_8 , площею 3,24 га;

- договір оренди землі б/н від 28 березня 2011 року, укладений між ОСОБА_8 та СТОВ Селецька , щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_9 , площею 3,25 га;

- договір оренди землі б/н від 21 лютого 2011 року, укладений між ОСОБА_9 та СТОВ Селецька , щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_10 , площею 2,00 га. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що орендна плата за 2016 рік позивачам не виплачена станом на 30 грудня 2016 року, а позивачу ОСОБА_9 також не виплачена частина орендної плати за 2015 рік станом на час закінчення розгляду справи, а тому суд вважав доведеним факт систематичної невиплати позивачам орендної плати, що відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі та пункту д частини першої статті 141ЗК України є підставою для розірвання договорів оренди.

Відмовляючи в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_8 не надали належних і допустимих доказів повідомлення відповідача станом на 30 грудня 2016 року про своє правонаступництво за договорами оренди, укладеними із ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 відповідно.

Також суд не вбачав підстав для задоволення позовних вимог у частині скасування державної реєстрації договорів оренди землі, розірваних рішенням суду, оскільки суд не має повноважень на вчинення таких реєстраційних дій відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 22 серпня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , розподілу судових витрат - скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 відмовлено за безпідставністю.

Рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування державної реєстрації договорів оренди землі залишено без змін.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У вересні 2017 року ОСОБА_10 ., який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 22 серпня 2017 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що у спірних договорах оренди підставою розірвання договору в односторонньому порядку є невиплата орендної плати у строки обумовлені договорами, проте суд апеляційної інстанції на вказане не звернув уваги та не застосував до виниклих правовідносин норми цивільного законодавства в сфері договірних правовідносин.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів ), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 Про здійснення правосуддя у Верховному Суді та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки , у зазначеній справі призначено повторний автоматизований розподіл.

06 червня 2019 року справу розподілено судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Виклад фактичних обставин справи

Судом установлено, що у 2011 році між СТОВ Селецька та з кожним із позивачів окремо були укладені договори оренди належних їм на праві власності земельних ділянок, а саме:

- 14 березня 2011року із ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 3,24 га;

- 03 березня 2011 року з ОСОБА_3 щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 3,25 га;

- 15 березня 2011 року з ОСОБА_4 щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 , площею 3,24 га;

- 15 березня 2011 року з ОСОБА_4 щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4 , площею 3,24 га;

- 30 червня 2013 року з ОСОБА_4 щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_5 , площею 3,24га;

- 18 березня 2011 року з ОСОБА_11 щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_6 , площею 3,24 га;

- 15 вересня 2015 року з ОСОБА_6 щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_7 , площею 2,00 га;

- 12 квітня 2011 року з ОСОБА_7 щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_8 , площею 3,24 га;

- 28 березня 2011 року з ОСОБА_8 щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_11 , площею 3,25 га;

- 21 лютого 2011 року з ОСОБА_9 щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_10 , площею 2,00 га.

Крім того, укладено договори оренди землі СТОВ Селецька :

- 17 березня 2011 року із ОСОБА_14 на земельну ділянку площею 3,25 га (кадастровий номер НОМЕР_12 ), яку успадкував ОСОБА_8 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 жовтня 2016 року;

- 16 лютого 2011 року з ОСОБА_12 на земельну ділянку площею 3,25 га (кадастровий номер НОМЕР_13 ), та 16 лютого 2011 року з ОСОБА_13 на земельну ділянку площею 3,25 га (кадастровий номер НОМЕР_14 ), які успадкував ОСОБА_2 згідно із свідоцтвами про право на спадщину за заповітом відповідно від 28 листопада 2016 року та від 20 січня 2017 року.

За умовами зазначених договорів оренди землі, укладених строком на десять років, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% у грошовому вигляді 1391 грн. (розмір орендної плати: грошової - у гривнях із зазначенням способів внесення; натуральної - перелік. кількість або частка продукції, одержуваної із земельної ділянки, якісні показники продукції, місце, умови. порядок, строки поставки; відробіткової - види. обсяги, строки і місце надання послуг, види. обсяги, строки і місце виконання робіт).

Орендна плата вноситься до 30 грудня поточного року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,2 % несплаченої суми за кожен день прострочення (пункти 9-14 договорів).

Відповідно до довідок-розрахунків, виданих СТОВ Селецька 22 березня 2017 року, сума орендної плати за 2016 рік за вирахуванням податків і зборів становить: ОСОБА_7 - 2 948,24 грн, ОСОБА_6 - 4 233,69 грн, ОСОБА_5 - 2 948,24 грн, ОСОБА_1 - 2 938,24 грн, ОСОБА_8 - 2 948,24 грн., ОСОБА_3 - 2 948,24 грн, ОСОБА_4 - 2 948,24 грн +2 948,24 грн + 2 948,24 грн, ОСОБА_12 - 2 948,24 грн, ОСОБА_13 - 2 948,24 грн, ОСОБА_15 як спадкоємцю ОСОБА_14 - 2 948,24 грн, ОСОБА_9 - 1 814,29 грн.

Згідно з наданими відповідачем довідками (т. 2 а.с. 181-206), заборгованість СТОВ Селецька з виплати орендної плати за використання спірних земельних ділянок складає:

- перед ОСОБА_1 , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 , заборгованість станом на 31 грудня 2015 року - 81,27 грн, станом на 31 грудня 2016 року - 3 029,51 грн (за 2016 рік необхідно було виплатити 2 948,24 грн);

- заборгованість за користування земельною ділянкою, яка належала померлому ОСОБА_12 , кадастровий номер НОМЕР_13 , станом на 31 грудня 2015 року - 233,23 грн, станом на 31 грудня 2016 року - 2 141,08 грн (за 2016 рік необхідно було виплатити 2 948,24 грн);

- заборгованість за користування земельною ділянкою, яка належала померлій ОСОБА_13 , кадастровий номер НОМЕР_14 , станом на 31 грудня 2015 року - 456,73 грн, станом на 31 грудня 2016 року - 3 404,97 грн (за 2016 рік необхідно було виплатити 2 948,24 грн);

- перед ОСОБА_3 , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 , заборгованість станом на 31 грудня 2015 року - 328,94 грн, станом на 31 грудня 2016 року - 3 277,18 грн (за 2016 рік необхідно було виплатити 2 948,24 грн);

- перед ОСОБА_4 , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_5 , заборгованість станом на 31 грудня 2015 року - 1 064,06 грн, протягом 2016 року виплачено 1 300,00 грн орендної плати за 2016 рік, заборгованість станом на 31 грудня 2016 року - 2 712,30 грн (за 2016 рік необхідно було виплатити 2 948,24 грн);

- перед ОСОБА_4 , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4 , заборгованість станом на 31 грудня 2015 року - 0,00 грн, заборгованість станом на 31 грудня 2016 року - 2 948,24 грн (за 2016 рік необхідно було виплатити 2 948,24 грн);

- перед ОСОБА_4 , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3 , заборгованість станом на 31 грудня 2015 року - 0,00 грн, заборгованість станом на 31 грудня 2016 року - 2 948,24 грн (за 2016 рік необхідно було виплатити 2 948,24 грн;

- перед ОСОБА_5 , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6 , заборгованість станом на 31 грудня 2015 року - 0,00 грн, заборгованість станом на 31 грудня 2016 року - 2 948,24 грн (за 2016 рік необхідно було виплатити 2 948,24 грн);

- перед ОСОБА_6 , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_7 , заборгованість станом на 31 грудня 2015 року - 0,00 грн, заборгованість станом на 31 грудня 2016 року - 4 233,69 грн (за 2016 рік необхідно було виплатити 4 233,69 грн);

- перед ОСОБА_7 , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8 , заборгованість станом на 31 грудня 2015 року - 0,86 грн, заборгованість станом на 31 грудня 2016 року - 2 948,10 грн (за 2016 рік необхідно було виплатити 2 948,24 грн);

- перед ОСОБА_8 , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_11 заборгованість станом на 31 грудня 2015 року - 2,77 грн, заборгованість станом на 31 грудня 2016 року - 2 945,47 грн (за 2016 рік необхідно було виплатити 2 948,24 грн);

- заборгованість за користування земельною ділянкою, яка належала померлій ОСОБА_14 , кадастровий номер НОМЕР_15 , станом на 31 грудня 2015 року - 2,77 грн, станом на 31 грудня 2016 року - 2 945,44 грн (за 2016 рік необхідно було виплатити 2 948,24 грн;

- перед ОСОБА_9 , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_10 заборгованість станом на 31 грудня 2015 року - 1 066,83 грн, заборгованість станом на 31 грудня 2016 року - 2 881,12 грн (за 2016 рік необхідно було виплатити 1 814,29 грн).

Відомості, які містяться у вказаних довідках узгоджуються зі змістом довідки відділу Держгеокадастру в Оржицькому районі Полтавської області від 20 лютого 2017 року № 19-1606-99.3-221/2-17 про нормативну грошову оцінку земельної частки (паю) на території Селецької сільської ради та зі змістом довідок СТОВ Селецька про розрахунок сум, належних до виплати позивачам за 2016 рік у зв`язку з орендою належних позивачам земельних ділянок.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 21 Закону України Про оренду землі розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди законодавству.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

За положеннями частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року № 6-146цс12 та від 28 вересня 2016 року № 6?977цс16 (підтверджена постановою об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року № 61-41932сво).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Тобто Верховний Суд не має права встановлювати обставини справи і оцінювати докази.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог та розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених з позивача, з підстав систематичної несплати орендарем орендної плати за користування земельними ділянками.

За таких обставин, апеляційний суд, не встановивши належним чином обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, незважаючи на встановлені судом першої інстанції обставини несплати відповідачем орендної плати за користування належними позивачам земельними ділянками за 2015 та 2016 роки, дійшов помилкового висновку про відсутність факту систематичної несплати відповідачем орендної плати та як наслідок ухвалення рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з цих підстав.

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає вимогам закону, тому рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 409, 413, 416 ЦПК України , Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , подану представником ОСОБА_10 , задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Полтавської області від 22 серпня 2017 року скасувати, рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 10 липня 2017 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська