Рішення

від 31.07.2019 по справі 908/246/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/12/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2019 справа № 908/246/19

м. Запоріжжя Запорізької області

за позовом приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Морська, 65/97)

до відповідача: комунального підприємства «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради (71101, Запорізька обл., м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, буд. 74)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Бердянська міська рада (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, площа Єдності, буд. 2)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління комунальної власності Бердянської міської ради (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. Єдності, буд. 2)

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунальне підприємство «Аптека № 195» Бердянської міської ради (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Димитрова, 30Б)

про стягнення 35927,36 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії

господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від позивача: Дігтяренко В.С., довіреність № б/н від 07.02.2019

від відповідача: не з`явився

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: Саввон С.О., довіреність № 1 від 02.01.2019

від третьої особи-3: не з`явився

Приватне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» 04.02.2019 звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до комунального підприємства «Аптека № 195» Бердянської міської ради про стягнення 56559,44 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії в період з 02.02.2016 по 31.03.2018. Позивач просив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2019 справу № 908/246/19 передано на розгляд судді Носівець В.В.

Ухвалою суду від 11.02.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі №908/246/19, присвоєно справі номер провадження 18/12/19, залучено до участі у справі третю особу-1 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Бердянську міську раду та третю особу-2 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління комунальної власності Бердянської міської ради; призначено підготовче засідання на 12.03.2019; підготовче засідання відкладалося на 10.04.2019.

Ухвалою від 10.04.2019 замінено відповідача у справі № 908/246/19 - комунальне підприємство «Аптека № 195» Бердянської міської ради на належного відповідача - комунальне підприємство «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради; виключено комунальне підприємство «Аптека № 195» Бердянської міської ради, як неналежного відповідача, зі складу учасників справи; залучено до участі у справі третю особу-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунальне підприємство «Аптека № 195» Бердянської міської ради; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; відкладено підготовче засідання на 13.05.2019.

Ухвалою від 13.05.2019 задоволено клопотання відповідача про розгляд справи спочатку, ухвалено розглядати справу спочатку з 13.05.2019 зі стадії відкриття провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11.06.2019; строк підготовчого провадження продовжувався, 11.06.2019 оголошено перерву до 23.07.2019; ухвалою від 23.07.2019 підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 31.07.2019.

В судовому засіданні 31.07.2019 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

З урахуванням прийнятої судом 13.06.2019 заяви про зменшення розміру позовних вимог розглядаються вимоги про стягнення з комунального підприємства «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради 35927,36 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії в період з 02.02.2016 по 31.03.2018.

В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням наданих у зв`язку з заміною відповідача уточнень) позивач зазначив наступне. На виконання своєї господарської діяльності позивач здійснює постачання теплової енергії в будівлю (об`єкт) за адресою: АДРЕСА_1 в тому числі і до нежитлового вбудованого приміщення площею 64,0 кв.,м., яке знаходиться на першому поверсі (надалі - приміщення). На початку лютого 2016 року Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області (орендар нежитлового приміщення 64,0 кв. м.) надано позивачу акт здачі-приймання нежитлового приміщення у будинку 23-г по вул. АДРЕСА_1 від 02.02.2016, за змістом якого Державна екологічна інспекція у Запорізькій області здала, а балансоутримувач - комунальне підприємство Аптека 195 Бердянської міської ради прийняв нежитлове приміщення, загальною площею 64,0 кв, м, розташоване в одноповерховому будинку. Дане приміщення має інженерне забезпечення: теплопостачання та ін. Разом з тим встановлено, що приміщення знаходиться в господарському віданні та на балансі комунального підприємства Міськспецекснлуатація Бердянської міської ради. Відпуск теплової енергії в зазначене приміщення до моменту передачі регулювався договором № 1098 купівлі - продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення від 09.11.2009, теплове навантаження за яким відповідно до розробленого робочого проекту розрахунку теплових витрат визначалось - 7900 ккалл/година. Спірне приміщення є вбудованим і система опалення приміщення є невід`ємною частиною системи опалення будинку, теплова енергія на який подається з початком опалювального сезону та підключення всього будинку. За доводами позивача, відповідач несе обов`язки щодо утримання майна, яке передане йому, в тому числі несе витрати на опалення. Оскільки договірні відноси між сторонами відсутні, поставлена відповідачу теплова енергії є безпідставно набутою, вартість якої підлягає відшкодуванню на підставі ст.ст.1212, 1213 ЦК України. Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 16, 387, 1212, 1213 ЦК України, Закон України «Про теплопостачання» , Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198, позивач просив позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов проти заявлених позовних вимог заперечив з огляду на неукладення ПАТ Бердянське підприємство теплових мереж та КП Міськспецексплуатація БМР договору про розподіл обов`язків та відповідальність за утримання та технічне обслуговування систем теплопостачання, поставку теплової енергії по даним мережам. Вважає, що за відсутності договору купівлі-продажу теплової енергії неможливо врахувати суттєві обставини, що викладені у п.п. 23-28 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007 №1198, а саме балансову належність систем теплопостачання, нормативний обсяг теплової енергії та інші. Відповідно до п. 5.3 Рішення виконавчого комітету 'БМР від 14.09.2005 № 546 Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді ЗАТ БПТМ , філія ЗАТ Приазовкурорт Комбінат комунальних господарств Курорт повинні були до 31.09.2005 заключити з відповідними комунальними підприємствами договори про розподіл обов`язків та відповідальність за утримання та технічне обслуговування систем теплопостачання, поставку теплової енергії по даним мережам, тому дія Рішення виконавчого комітету БМР від 14.09.2005 № 546 Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді не поширюється на відповідача. Також звертає увагу, що Розрахунок вартості спожитої теплової енергії виконано з урахуванням теплового навантаження на нежитлове приміщення, яке розраховано відповідно до Робочого проекту теплових втрат приміщень сектора екологічного контролю природних ресурсів за адресою: м. АДРЕСА_1 вул. Комунарів, 23г. Вважає, що посилання позивача у позовній заяві на те, що у нього були всі наявні показники для здійснення розрахунку є безпідставним, оскільки однією із складовою розрахунку є величина теплового навантаження для КП Міськспецексплуатація БМР, яка належним чином не встановлена. Відповідач відзначив, що з 28.02.2013 по 02.02.2016 спірне приміщення знаходилось в оренді Державної екологічної інспекції і відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення здійснювався за відповідним договором № 1098 за адресою АДРЕСА_1 , а не 23-г, про що зазначає позивач, і в договорі не вказано, яка саме опалювальна площа приміщення. Тому немає підстав стверджувати про наявність у спірному приміщенні постачання гарячої води, а наданий позивачем акт виконаних робіт № 1098 від 29.02.2016 не є належним доказом, оскільки складений одноособово. Вважає, що акт від 02.02.2016 про передачу нежитлового приміщення попередньому балансоутримувачу КП Аптека № 195 БМР складено некоректно, оскільки в ньому зазначено про наявність інженерного забезпечення газопостачання та гарячого водопостачання, яке насправді відсутнє. Крім того посилається на складений Управлянням комунальної власності за участі представника балансоутримувача 15.04.2019 акт перевірки використання будівлі, розташованої по вулиці Консульська АДРЕСА_2 23г, яким встановлено, що загальна площа нежитлових приміщень, які мають елементи теплопостачання складає 38,4 кв. м., а не 64,0 кв. м., як зазначає позивач. Також в акті зазначено, що на стику роздвоєння є сліди втручання в систему, зокрема, мають місце замінені ділянки труб, що може свідчити про відключення та подальше приєднання приміщень №№ 39, 40, 43-46, 1-4. Наголошує, що позивачем не надано доказів укладення договору на постачання теплової енергії, показань встановленого засобу обліку або визначеного сторонами теплового навантаження документів про межу балансової належності, показань приладів обліку у конкретному приміщенні за кожний розрахунковий період, цін на теплову енергію та тарифів, затверджених у встановленому законом порядку. Згідно з інформацією, яка є на підприємстві, у спірних приміщеннях відсутнє опалення і позивачем доказів протилежного не надано.

Від відповідача 15.07.2019 надійшов лист, в якому він просив розглянути справу без участі представника відповідача, обґрунтовуючи неможливістю забезпечити явку повноважного представника, в задоволенні позову відповідач просив відмовити у повному обсязі.

Третя особа-1 Бердянська міська рада на електронну адресу суду 31.07.2019 (з ЕЦП) направила заяву, в якій просила провести судове засідання 31..07.2019 за відсутністю її представника, у зв`язку із його зайнятістю, проти позову заперечила у повному обсязі. За наданими третьою особою-1 поясненнями, правові підстави для нарахуванням КП Міськспецексплуатація ЗМР безпідставно набутої теплової енергії відсутні, як відсутні підстави для припинення такого нарахування Державній екологічній інспекції у Запорізькій області, яка була орендарем спірного приміщення і споживачем теплової енергії на підставі договору № 1098 від 09.11.2009. Спірне приміщення на момент підписання акта здачі-приймання нежитлового приміщення від 02.02.2016 знаходилось на балансі КП Міськспецексплуатація БМР, тому підписання цього акту КП Аптека № 195 БМР не має юридичної сили. За таких обставин, оскільки юридично дане приміщення після підписання недійсного акту продовжило перебувати у користуванні Державної екологічної інспекції, оплату за спожиту теплову енергію за спірний період повинна оплачувати саме вона. Також звертає увагу, що чинним законодавством на позивача покладається обов`язок з підготовки відповідного договору на постачання теплової енергії, проте, доказів здійснення позивачем таких дій та звернення до відповідача з пропозицією укласти договір не надано. Звертає увагу, що позивачем вартість теплової енергії визначено за період з 02.02.2016 по 31.03.2018, проте, з акта здачі-приймання від 02.02.2016 конкретний час передачі приміщення не вбачається, тому протягом цього дня Державна екологічна інспекція могла користуватися ним.

У судове засідання представники відповідача та третьої особи-1 не з`явились.

Представник третьої особи-2 у судовому засідання проти позову заперечив та заявив про застосування наслідків спливу позовної давності до моменту залучення належного відповідача, тобто - 10.04.2019.

У письмових поясненнях Управління комунальної власності БМР зазначило, що надані позивачем копії договорів купівлі продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення укладені з КУ Бердянський шкірно-венерологічний диспансер та рахунки-акти до них не дають можливості провести аналіз кількості спожитої теплової енергії у приміщеннях вказаного споживача по відношенню до всієї будівлі в цілому. Також, Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради 18.05.2016 проведено перевірку нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , які орендує Державна Азовська морська екологічна інспекція і відповідно до складеного акту встановлено, що орендовані приміщення забезпечені теплопостачанням згідно укладеного з ПАТ Бердянське підприємство теплових мереж договору купівлі продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення від 25.12.2015 №1099. Вважає, що з метою встановлення дійсних обставин справи, визначення кількості теплової енергії, що надходить до будівлі по АДРЕСА_1 Комунарів АДРЕСА_2 23г) слушним може бути витребування від Державної казначейської служби України у Генічеському районі Херсонської області відомостей про всі платежі платника - Державної Азовської морської екологічної інспекції позивача та залучення до участі в справі споживачів у вказаній будівлі.

Третя особа-3 у судове засідання свого представника не направила, про причини неявки у судове засідання представника суду не повідомлено.

У відзиві на позов КП Аптека № 195 зазначало, що на підставі наказу Управління комунальної власності № 41 від 08.06.2015 та акту приймання-передачі від 12.06.2015 нежитлове приміщення площею 160,0 кв.м., розташоване по АДРЕСА_1 , передано на баланс КП Міськспецексплуатація БМР і з цього моменту КП Аптека № 195 БМР не має жодного відношення до об`єктів комунальної власності за цією адресою. Підписання акта здачі-приймання нежитлового приміщення від 02.02.2016 заперечує.

Зважаючи на належне повідомлення всіх учасників справи про розгляд справи, суд вирішив за доцільне розглянути справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю в судовому засіданні представників відповідача та третіх осіб-1, 3.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи-2, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статутних документів приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» основним предметом його діяльності є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла і побутової потреби населення та на комунально-побутові потреби підприємств, організацій, установ.

Як свідчать вивчені матеріали, наказом Управління комунальної власності Бердянської міської ради № 41 від 08.06.2015 «Про передачу майна» з господарського відання комунального підприємства «Аптека № 195» Бердянської міської ради вилучено та передано в господарське відання комунальному підприємству «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради майно, згідно додатку, а саме: нежитлове приміщення площею 160,0 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Актом приймання-передачі комунального майна від 12.06.2015 засвідчено факт передачі від КП «Аптека № 195» Бердянської міської ради у господарське відання КП «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради приміщення площею 160,0 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно своїх господарських зобов`язань позивач здійснює постачання теплової енергії в будівлю (об`єкт) за адресою: АДРЕСА_1 в тому числі і до нежитлового вбудованого приміщення площею 64,0 кв.,м., яке знаходиться на першому поверсі.

Дане приміщення є частиною приміщення загальною площею 348,7 кв. м. (13/20 частки майна), яке належить на праві комунальної спільної часткової власності територіальній громаді м. Бердянськ в особі Бердянської міської ради.

На підставі договору оренди комунального майна № 1348 від 28.02.2013, з наступними змінами, частина наведеного приміщення площею 64,0 кв. м. знаходилася у строковому платному користуванні Державної екологічної інспекції у Запорізькій області.

Постачання, споживання та оплата теплової енергії у вигляді гарячої води (пари), на потреби опалення приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювалось на підставі укладеного приватним акціонерним товариством «Бердянське підприємство теплових мереж» та Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області договору № 1098 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення.

На початку лютого 2016 року Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області (орендар нежитлового приміщення 64,0 кв. м.) позивачу надано акт здачі-приймання нежитлового приміщення у будинку АДРЕСА_3 від 02.02.2016. В акті зазначено, що Державна екологічна інспекція у Запорізькій області здала, а балансоутримувач - Комунальне підприємство Аптека 195 Бердянської міської ради прийняло нежитлове приміщення, загальною площею 64,0 кв, м,, розташоване в одноповерховому будинку. Дане приміщення має інженерне забезпечення: теплопостачання та ін.

Разом з тим, згідно наказу Управління комунальної власності Бердянської міської ради від 28.06.2015 № 41 Про передачу майна знято з балансу, вилучивши з господарського відання КП «Аптека № 195» БМР та передано на баланс КП Міськспецексплуатація БМР на праві господарського відання майно, згідно додатку - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 площею 160,0 кв. м. (частина приміщень одноповерхової будівлі літ. А (приміщення № 10-17, частина приміщення №41, приміщення № 42-46 згідно з технічним паспортом БІТ), Дане нежитлове приміщення є власністю територіальної громади міста Бердянська в особі Бердянської міської ради є частиною одноповерхової нежитлової будівлі (літ. А), загальною площею 348,70 кв.м.

Згідно складеного 12.06.2015 акту здачі-приймання нежитлового приміщення у будинку АДРЕСА_3 КП Міськспецексплуатація БМР прийнято нежитлове приміщення площею 160,0 кв. м. без зауважень. В акті зазначено, що приміщення має інженерне забезпечення (холодне водопостачання, гаряче водопостачання, газопостачання, електропостачання, теплопостачання, засоби зв`язку). Технічний стан приміщення: задовільний.

Таким чином, акт здачі-приймання нежитлового приміщення у будинку АДРЕСА_3 по АДРЕСА_4 Комунарів від 02.02.2016 помилково складений та підписаний орендарем з попереднім балансоутримувачем - КП «Аптека № 195» Бердянської міської ради, а фактично спірне приміщення знаходиться на балансі відповідача - КП Міськспецексплуатація БМР, що не спростовує факту повернення орендованого майна орендарем.

КП Міськспецексплуатація БМР договір купівлі-продажу теплової енергії в приміщення по АДРЕСА_3 з теплопостачальною організацією - ПрАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» не укладався.

Спір у даній справі виник з підстав того, що в період з 02.02.2016 по 31.03.2018 теплова енергія використовувалася відповідачем без укладення договору та не оплачена останнім. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що поставляв теплову енергію відповідачу в спірний період та її вартість обчислювалась відповідно до величини розрахованого теплового навантаження на об`єкт відповідача та діючих двоставкових тарифів на послуги позивача.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Законом України Про теплопостачання від 02.06.2005 року за № 2633-ІУ (надалі - Закон), Правилами користування тепловою енергією затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року за № 1198 (надалі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до Пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, який оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Виходячи зі змісту Закону України «Про теплопостачання» (ст. 2 Закону), він регулює відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форм власності.

Теплогенеруюча організація - суб`єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію; Теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії (ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» , надалі - Закону). Таким є позивач у справі.

Основним предметом господарської діяльності ПАТ Бердянське підприємство теплових мереж є виробництво та розподілення теплової енергії для обігріву житла і побутової потреби населення та комунально-побутові потреби підприємств, організацій, установ і її збут.

Відповідно до Законів України «Про теплопостачання» та Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198 теплова енергія може споживатись лише на підставі договору.

Статтею 24 Закону визначено, що одним з основних обов`язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Статтею 25 Закону України «Про теплопостачання» встановлено обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Зазначені положення кореспондуються з п.п. 4, 14 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 (далі - Правила), якими передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, споживач зобов`язаний до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії.

Пунктом 3 Правил передбачено, що споживач теплової енергії фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору; відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

З аналізу положень Правил, зокрема, п. 44, вбачається, що термін споживач застосовується в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання.

Як зазначалося вище, майно комунальної власності територіальної громади - нежитлові приміщення загальною площею 160,0 кв. м., в тому числі приміщення площею 64,0 кв.м. по АДРЕСА_3 закріплено на праві господарського відання за КП «Міськспецексплуатація» БМР та знаходиться в нього на балансі.

Згідно зі ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що утримання будинків і прибудинкових територій господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до п. 2.2 Статуту КП «Міськспецексплуатація» БМР основними напрямками діяльності підприємства є, зокрема, ремонт, експлуатація та технічне обслуговування об`єктів міської комунальної власності. У п. 4.2 вказаного статуту передбачено, що майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

У Положенні про Управління комунальної власності Бердянської міської ради (із змінами та доповненнями станом на 30.08.2018) передбачено, що до основних напрямків його діяльності відноситься, зокрема, контроль за збереженням та ефективним використанням майна, що передане в господарське відання, оперативне управління юридичних осіб міської комунальної власності; управління та розпорядження майном підприємств, установ, організацій, що перебувають у комунальній власності .

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач має право: здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм, визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна, укладати договори на надання житлово-комунальних послуг. Балансоутримувач зобов`язаний: утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками), забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

З огляду на вказані норми законодавства, саме КП «Міськспецексплуатація» БМР (відповідач у даній справі) несе відповідальність щодо утримання майна, яке передано йому на баланс, в тому числі і витрати на опалення. Із вказаного вбачається, що обов`язок безпосередньо утримання такого майна покладається саме на балансоутримувача КП «Міськспецексплуатація» БМР.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Оскільки нежитлове приміщення площею 64,0 кв.м є вбудованим і система опалення цього нежитлового приміщення є невід`ємною частиною системи опалення будівлі (об`єкта), теплова енергія на зазначені приміщення подається з початком опалювального сезону та підключення усього об`єкта - АДРЕСА_5 . Консульська, 23г.

Будь-яких дозвільних документів щодо відключення від централізованого теплопостачання спірного приміщення в установленому порядку сторонами суду не надано. Теплова енергія в зазначене приміщення подається з підключенням до тепла усієї будівлі.

Позивач вважає поставлену на спірне приміщення теплову енергію безпідставно набутим майном, вартість якого підлягає відшкодуванню.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Так, у ст. 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 цієї ж статті положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

З аналізу ст. 1212 Цивільного кодекс України слідує, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: - наявне набуття або збереження майна (особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння; - набуття або збереження майна - за рахунок іншої особи (збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою); - відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Позивачем заявлену до стягнення суму 35927,36 грн. за період з 02.02.2016 по 31.03.2018 розраховано з використанням діючих у відповідний період тарифів та з урахуванням теплових витрат виходячи з розміру фактично опалювальної площі спірного приміщення. Так, 06.05.2019 представниками позивача проведено технічне обстеження спірного приміщення та складено відповідний акт, яким зафіксовано, що розмір фактично опалювальної площі становить 44,2 кв. м.

Як вбачається з матеріалів справи, факт відпуску теплової енергії в спірне приміщення підтверджується, зокрема, схемою розподілу меж обслуговування теплових мереж від котельні № 8 між ПАТ БПТМ та споживачем по АДРЕСА_3 , рішеннями виконавчого комітету Бердянської міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів за спірний період (рішення № 327 від 13.10.2015, № 117 від 01.04.2016 №т368 від 13.10.2016, № 103 від 31.03.2017, № 349 від 24.10.2017, № 100 від 30.03.2018).

Зазначеним підтверджується здійснення постачання теплової енергії у вбудоване нежитлове приміщення площею 64,0 кв. м. (опалювальна - 44,2 кв.м.) в будинку по АДРЕСА_3 в періоди опалювального сезону у загальний період з 02.02.2016 по 31.03.2018 враховуючи, що спірне приміщення є вбудованим в одноповерхову будівлю, відпуск та споживання теплової енергії в приміщенні здійснювалось в опалювальні періоди.

Також суд зазначає, що обмежити постачання теплової енергії в спірне приміщення позивач не міг, оскільки це приміщення є вбудованим, і таке обмеження призвело б до порушення прав інших осіб, які знаходяться у відповідній будівлі. Відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє відповідача від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію. Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України у своїй постанові від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13.

Щодо вартості спожитої теплової енергії суд зазначає:

Оскільки змінилась опалювальна площа та з урахуванням проведеного обстеження, спеціалістами ПрАТ Бердянське підприємство теплових мереж відповідно до діючих норм та правил розроблено Робочий проект розрахунку теплових витрат приміщень за адресою: АДРЕСА_3 г (а саме приміщення № АДРЕСА_6 , 43 АДРЕСА_2 44, 45 згідно експлікації з технічного паспорту). Замовником та Виконавцем складеного робочого проекту є ПрАТ Бердянське підприємство теплових мереж (заказ: 2019-ОВ означає 2019 рік - Опалення/Вентиляція).

У зв`язку з відсутністю у відповідача приладів обліку, розрахунок кількості та вартості теплової енергії здійснений розрахунковим способом з урахуванням теплового навантаження на потреби опалення згідно "Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України-244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14 грудня 1993 року.

Суд визнав наданий позивачем розрахунок вартості спожитої теплової енергії виконаним відповідно до формули, передбаченої Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КТМ України 244-94, затвердженими Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству, та з використанням тарифів, встановлених відповідними рішеннями виконавчого комітету Бердянської міської ради «Про встановлення двоставкових тарифів на послуги з опалення ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» для бюджетних організацій та інших споживачів» , Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення)» .

Посилання відповідача та третіх осіб на відсутність належних доказів щодо обсягів спожитої відповідачем теплової енергії спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, отримуючи без укладення договору теплову енергію на опалення об`єкту, який належав відповідачу на праві повного господарського відання, та не здійснюючи оплати за отримане тепло, КП «Міськспецексплуатація» БМР безпідставно зберегло кошти, які мало б витрати на її оплату, а товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» витратило свої кошти на вироблення та доставку теплової енергії у приміщення відповідача.

Розмір безпідставно збереженого відповідачем майна, заявленого позивачем до стягнення в сумі 35927,36 грн. за період з 02.02.2016 по 30.03.2018 підтверджується матеріалами справи.

Щодо доводів відповідача про не встановлення межі балансової належності суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03 жовтня 2007 року, надано визначення наступним термінам: межа балансової належності (відповідальності) - межа розподілу теплової мережі між теплопостачальною організацією і споживачем; межа експлуатаційної відповідальності - межа розподілу теплової мережі за ознакою договірних зобов`язань з експлуатації та утримання тих чи інших її ділянок або елементів, яка встановлюється за згодою сторін між теплопостачальною організацією та споживачем.

Відповідно до пункту 2.3.7 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу № 76 від 17.05.2005, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливової каналізації та витрати на виконання цих робіт здійснюються відповідно до законодавства. Точкою розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій (якщо інше не визначено договором є: для каналізації - найближчий до будівлі оглядовий колодязь; для водопроводу, газопроводу, тепломережі - вентиль або трійник біля будівлі. В матеріалах справи міститься схема розподілу меж обслуговування теплових мереж від котельні № 8 між ПАТ БПТМ та споживачем по АДРЕСА_3 г АДРЕСА_7 вул. АДРЕСА_3 ), яка підтверджує межу балансової відповідальності.

Відносно посилання відповідача та третіх осіб на некоректність акта здачі приймання від 02,02.2016, слід зазначити, що згідно вказаного акту Державна екологічна інспекція у Запорізькій області здала, а балансоутримувач - комунальне підприємство Аптека № 195 БМР прийняло нежитлове приміщення, загальною площею 64,0 кв. м., розташоване в одноповерховому будинку. Дане приміщення має інженерне забезпечення, в тому числі теплопостачання. Підписами посадових осіб, які скріплені печатками підприємств, підтверджується як звільнення орендарем приміщення, так і наявність централізованого опалення. Доказів протилежного ані відповідачем, ані третіми особами не надано.

Доводи третьої особи-2 про безпідставність включення у розрахунок 02.02.2016, оскільки протягом цього дня Державна екологічна інспекція могла користуватися спірним приміщенням, суд відхилив як необґрунтовані.

Відповідно до ст.ст. 251, 252 ЦК України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Отже, суд визнав, що приміщення 02.02.2016 вибуло з оренди попереднього орендаря, що вказує на правильність визначення позивачем періоду стягнення.

Щодо наявності в будівлі лічильника та визначення за його даними кількості теплової енергії, яка надходить до всієї будівлі та вираховується відповідно спірної неоплаченої іншими споживачами, суд зазначає наступне.

Пунктами 17 - 20 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03 жовтня 2007 року визначено що, для обліку відпуску та споживання теплової енергії застосовуються прилади комерційного обліку, занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, або ті, що пройшли державну метрологічну атестацію. Після технічного огляду вузла обліку теплопостачальна організація видає акт про його прийняття в експлуатацію. Споживач за показами вузла обліку визначає обсяг спожитої теплової енергії та параметри теплоносія і заносить ці дані до журналу обліку споживання теплової енергії. Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання розрахунковому періоді.

Засіб обліку теплової енергії, на який посилається відповідач та третя особа-2, не є власністю позивача і не перебуває на абонентському обліку у позивача, відповідно, не прийнятий в експлуатацію. Отже, у зв`язку з відсутністю у відповідача (та інших споживачів за цією адресою) приладів обліку, позивачем цілком обґрунтовано розрахунок кількості та вартості теплової енергії здійснений розрахунковим способом.

Усну заяву представника третьої особи-2, зроблену у судовому засіданні 31.07.2019, про застосування наслідків спливу позовної давності суд відхилив.

Відповідно до положень статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 257 ЦК України).

Разом із тим, згідно із частинами третьою та четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 1 ст. 41 ГПК України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи .

Статтею 42 ГПК України визначено права та обов`язки учасників справи, зокрема, права користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ч. 5 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Постановою пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів надано роз`яснення, що заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертою статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб. Наведені у постанові Пленуму статті ГПК кореспондуються із ст.ст. 50, 42 ГПК України в редакції із змінами внесеними згідно із Законом № 2234-VІІІ від 07.12.2017.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

В даному випадку позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з комунального підприємства «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради 35927,36 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії в період з 02.02.2016 по 31.03.2018 в повному обсязі.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з комунального підприємства «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради (71101, Запорізька обл., м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, буд. 74, ідентифікаційний код 24511679) на користь приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Морська, 65/97, ідентифікаційний код 05541120) грн. 35927,36 грн. (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот двадцять сім грн. 36 коп.) вартості безпідставно набутої теплової енергії та 1921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 12.08.2019.

Суддя В.В. Носівець