Рішення

від 12.08.2019 по справі 908/1414/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/132/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2019 Справа № 908/1414/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши матеріали

за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» , 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» , 34400, Рівненська область, м. Вараш

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерготранс» , 69001, м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 2

про стягнення коштів

За участю представників: не викликались

Суть спору:

06.06.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» , м. Київ в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» , Рівненська область, м. Вараш до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерготранс» , м. Запоріжжя про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2133,60 грн, з яких: пеня у розмірі 8400,00 грн, штраф у розмірі 588,00 грн, які виникли за договором поставки № 427 від 10.04.2018.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2019 справу № 908/1414/19 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 11.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1414/19, присвоєно справі номер провадження 15/132/19. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 427 від 10.04.2018 щодо поставки товару, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 8 400,00 грн. За несвоєчасне виконання зобов`язань за договором поставки, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 1545,60 грн та штраф в розмірі 588,00 грн за прострочку поставки товару на строк понад тридцять днів. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на ст.ст. 1, 2, 4, 12, 20, 129, 162, 171, 176 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 509, 530, 610-612, 629, 663, 712 Цивільного кодексу України. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерготранс» є 69001, м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 2, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 11.06.2019 про відкриття провадження у справі № 908/1414/19, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, повернулася на адресу Господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв`язку: «За зазначеною адресою не проживає» .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1414/19.

Згідно зі ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 11.06.2019 відповідачу запропоновано подати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, 11.07.2019 сплив термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 12.08.2019.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

За результатом проведення процедури відкритих торгів (№ закупівлі UA-2018-03-06-000624-а) між ВП «Рівненська АЕС» ДП НАЕК (замовник, позивач) та ТОВ «Укренернотранс» (постачальник, відповідач) був укладений договір поставки №427 від 10.04.2018 на загальну суму 25 500,00 грн, за умовами якого відповідачем взято на себе зобов`язання поставити для потреб замовника ВП «Рівненська АЕС» продукцію, а замовник здійснити оплату поставленої продукції за кількістю та цінами, що передбачені специфікацією №1 (Додаток №1 до договору) (п. 1.1, 2.2 Договору).

Відповідно до п 1.2 Договору, предметом поставки є 31340000-1 (муфти кінцеві).

Строк поставки продукції 60 днів з дати оприлюднення даного договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України «Про публічні закупівлі» .

Оплата за поставлену продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно видаткової накладної або накладної протягом 45 календарних днів з дати поставки, за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН (6.1 Договору).

Відповідно до п 8.4 Договору, перехід права власності на продукцію за договором відбувається в момент поставки продукції. Датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної «Вантажоотримувачем» продукції.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів застосовують печатку). Строк дії даного договору - по 31.12.2018, а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків (11.1 Договору).

Сторони не надали суду доказів припинення дії договору. Отже, умови договору є чинними на момент розгляду даної справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до видаткової накладної № 219 від 13.06.2018 поставку продукції здійснено відповідачем 15.06.2018 частково, на суму 17 100,00 грн. Сума недопоставленої продукції становить 8400,00 грн.

17.07.2018 позивач направив лист вимогу за вих. № 041-2-11/65/1 на адресу відповідача, в якому просить здійснити допоставку продукції на суму 8400,00 грн та в добровільному порядку перерахувати штрафні санкції за порушення строків поставки.

Листом від 04.10.2018 за вих. № відповідач повідомив про відсутність можливості здійснити допоставку товару на суму 8400,00 грн.

16.04.2019 позивач направив претензію за вих. №5515 з вимогою перерахувати на банківський рахунок позивача штрафні санкції в розмірі 2133,60 грн.

На момент розгляду справи в суді доказів сплати штрафних санкцій за договором поставки № 427 від 10.04.2018 на суму 2 133,60 грн сторонами до матеріалів справи не надано.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної поставки товару стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача штрафних санкцій за недопоставлений товар в примусовому порядку, а саме пені за період з 26.06.2018 по 26.12.2018 в розмірі 1545,60 грн та 7 % штрафу від вартості товару в розмірі 588,00 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Аналіз норм чинного законодавства та наданих матеріалів, дає суду можливість зробити висновки, що правовідносини сторін врегульовані договором поставки.

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як зазначено судом вище, умовами укладеного договору, передбачено, що постачальник зобов`язується поставити замовникові товар, зазначений у пункті 1.2. та у специфікації товару (додаток № 1 до договору), замовник зобов`язується прийняти та оплатити такий товар.

Додатком № 1 до договору поставки №427 від 10.04.2018, сторони погодили Специфікацію №1, а саме кількість та асортимент продукції на загальну суму 25 500,00 грн.

Укладений сторонами договір оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України «Про публічні закупівлі» . Дата (момент) укладення договору зазначається у звіті про результати проведення процедури закупівлі який автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу (11.2 Договору).

Згідно інформації розміщеній на веб-порталі Уповноваженого органу договір було опубліковано 25.04.2018, що підтверджується витягом з веб-порталу Уповноваженого органу долученого до матеріалів справи.

Таким чином, кінцевий термін поставки товару за договором поставки № 427 від 10.04.2018 є 25.06.2018.

Поставка підтверджується видатковою накладною № 219 від 13.06.2018 на суму 17 100,00 грн. Сума недопоставленої продукції становить 8400,00 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 9.1. Договору, сторони визначили відповідальність сторін за договором, а саме у випадку порушення строків поставки постачальник зобов`язується сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1% від суми непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочки, при цьому, у випадку прострочки поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від суми непоставленої (недопоставленої) продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Зазначене кореспондується з нормами ст. 617 Цивільного кодексу України згідно якої особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Оскільки ТОВ «Укренерготранс» не виконало зобов`язання за договором щодо поставки муфт кінцевих у кількості в кількості 15 одиниць у строк до 25.06.2018, є таким що прострочило зобов`язання за договором.

Пунктом 2 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання з приводу поставки товару не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.

Крім того, суд відзначає, що у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 у справі № 42/252, від 27.04.2012 у справі № 06/5026/1052/2011 та від 09.04.2012 у справі № 20/246-08, а також у постанові Вищого господарського суду України від 16.02.2016 у справі № 910/20528/15.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши нарахування пені суд зазначає, що сума відповідає вимогам законодавства, зокрема розраховані з моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання, а тому вимоги про стягнення з відповідача пені

Перевіривши розрахунок пені здійснений позивачем за період з 26.06.2018 по 26.12.2018, суд дійшов висновку, що нарахування пені, у зв`язку з порушенням умов Договору не суперечить нормам діючого законодавства України, тому задовольняється судом в сумі 1545,60 грн.

Враховуючи те, заборгованість існує з червня 2018 року, тривалість виконання обов`язку зі сплати поставленого товару перевищує 30 днів, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф передбачений договором в розмірі 7% від суми непоставленого товару в сумі 588,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем доведено порушення його прав та обов`язків з боку відповідача, в той же час відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами такого порушення.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 1545,60 грн та 588,00 грн. штрафу за прострочення розрахунків за отриманий товар понад 30 днів підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерготранс» , 69001, м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 32979937, р/р НОМЕР_1 в ПАТ «ОТП Банк» ) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» , 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 2458466; в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» , 34400, Рівненська область, м. Вараш, ідентифікаційний код юридичної особи 05425046, р/р НОМЕР_2 в РОУ ПАТ «Державний ощадний банк України» , МФО 333368) пеню в сумі 1545,60 грн (одна тисяча п`ятсот сорок п`ять гривень 60 коп), штраф за прострочення поставки товару понад 30 днів в сумі 588,00 грн (п`ятсот вісімдесят вісім гривень 00 коп). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерготранс» , 69001, м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 32979937, р/р НОМЕР_1 в ПАТ «ОТП Банк» ) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» , 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 2458466; в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» , 34400, Рівненська область, м. Вараш, ідентифікаційний код юридичної особи 05425046, р/р НОМЕР_2 в РОУ ПАТ «Державний ощадний банк України» , МФО 333368) судовий збір у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 12 серпня 2019 року.

Суддя І. С. Горохов