Рішення

від 12.08.2019 по справі 910/7477/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.08.2019Справа № 910/7477/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Сусловської Таїсії Євгенівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до Приватного підприємства "Кондитерський магазин" (02225, м.Київ, пр-т. Маяковського 47, код ЄДРПОУ 31571400)

про стягнення 42123,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Сусловська Таїсія Євгенівна звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства "Кондитерський магазин" про стягнення 29 730,42 грн. інфляційних втрат, 9401,86 грн. 3% річних за невиконання грошового зобов`язання щодо відшкодування вартості невід`ємних поліпшень за період з 01.11.2018 по 31.05.2019 прострочення, та покладення на відповідача 3500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем обов`язку щодо сплати позивачу вартості невід`ємних поліпшень об`єкта оренди, присуджених до стягнення постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі №910/28745/15, останньому нараховані 3% річних та інфляційні втрати у заявленому розмірі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7477/19 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано строк учасникам справи для реалізації процесуальних прав.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, про наявність судового провадження повідомлявся належним чином. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 13.06.2019 була надіслана відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та отримана - 18.06.2019.

Позивач також належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 ГПК України, ухвала суду від 13.06.2019 була надіслана позивачу на зазначеній у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та отримана - 18.06.2019.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також, слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо судового провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2012 року між Приватним підприємством "Кондитерський магазин" (далі - відповідач, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Сусловською Таісією Євгенівною (далі - позивач, орендар) укладено Договір оренди №1 нерухомого майна (далі - Договір), за умовами якого: орендодавець передає, а орендар приймає в рівних частках у строкове платне користування нерухоме майно (далі - майно), нежилі приміщення кафе загальною площею 143,7 кв.м, які розташовані за адресою: м . Київ, пр-т. Маяковського, 47. Майно передається в оренду з метою здійснення господарської діяльності (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору орендарі мають право обладнати та оформити приміщення, що орендується, а також проводити за власний рахунок роботи із переоснащення майна, ремонтні та дизайнерські роботи за умови письмової згоди орендодавця.

Пунктом 6.3 Договору встановлено, що у випадку якщо договір буде розірвано з ініціативи орендодавця, він повинен сплатити компенсацію за поліпшення орендованого майна, зробленого орендарем за власні кошти. Розмір буде визначений шляхом переговорів.

Відповідно до п. 8.4 Договору в разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, зроблені орендарем за власний рахунок, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря; вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем, як за згодою та і без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна компенсації не підлягає, ці поліпшення визнаються власністю орендодавця.

Згідно з п. 11.1 Договору договір оренди нежитлового приміщення укладається на строк 2 роки та 11 місяців. Договір вважається автоматично пролонгованим, якщо жодна із сторін не попередила за 2 місяці до закінчення строку дії договору про його розірвання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2015 у справі № 910/28745/15 у позові Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни з вимогами до Приватного підприємства "Кондитерський магазин" про стягнення вартості невід`ємних поліпшень об`єкта оренди за Договором оренди № 1 нерухомого майна від 07.09.2012 у розмірі 668 035 грн. 00 коп. відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15 рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2015 скасовано та прийнято нове рішення у справі №910/28745/15, яким позов Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни задоволено, стягнуто з Приватного підприємства "Кондитерський магазин" вартість невід`ємних поліпшень у розмірі 668 035 грн. 00 коп.

21.06.2016 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15 видано наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2016 у справі № 910/28745/15 постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 залишено без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 у справі № 910/28745/15 заяву Приватного підприємства "Кондитерський магазин" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15 залишено без задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2016 у справі № 910/28745/15 відстрочено виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15 до 01.02.2017 (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 22.11.2016 про виправлення описки).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі № 910/28745/15 заяву Приватного підприємства "Кондитерський магазин" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15 залишено без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі № 910/28745/15 ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2016 у справі № 910/28745/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2017 у справі № 910/28745/15 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі № 910/28745/15 (про залишення без задоволення заяви Приватного підприємства "Кондитерський магазин" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016) скасовано, справу № 910/28745/15 направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у справі № 910/28745/15 заяву Приватного підприємства "Кондитерський магазин" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15 залишено без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду від 25.07.2017 у справі № 910/28745/15 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2018 у справі № 910/28745/15 відмовлено у допуску справи до провадження Верховного Суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини щодо обов`язку відповідача відшкодувати позивачу вартість невід`ємних поліпшень об`єкта оренди за Договором оренди № 1 нерухомого майна від 07.09.2012 у розмірі 668 035 грн. 00 коп. встановлені у постанові Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15, яка набрала законної сили 01.06.2016, та не потребують доказування при розгляді даної справи.

Судом встановлено, що у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку щодо сплати (відшкодування) позивачу вартості невід`ємних поліпшень об`єкта оренди за Договором оренди № 1 нерухомого майна від 07.09.2012 у розмірі 668035 грн. 00 коп., присуджених до стягнення постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15, Фізична особа-підприємець Сусловська Таісія Євгеніївна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Кондитерський магазин" 3% річних у розмірі 33455 грн. 56 коп. та інфляційних втрат у розмірі 121828 грн. 31 коп. за період з 02.10.2015 по 08.11.2016 та за період з 02.02.2017 по 15.08.2017 (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 09.11.2016 у справі № 910/28745/15 про відстрочення виконання рішення суду до 01.02.2017) - відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, базі даних "Діловодство спеціалізованого суду" та з урахуванням викладених позивачем у позовній заяві письмових пояснень, які не заперечувались відповідачем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2017 у справі №910/8829/17 первісний позов Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни задоволено повністю; у задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства "Кондитерський магазин" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2017 у справі №910/8829/17 рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2017 залишено без змін.

17.11.2017 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2017 у справі №910/8829/17, яке набрало законної сили 02.11.2017, видано наказ.

Судом також, встановлено, що у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку щодо сплати (відшкодування) позивачу вартості невід`ємних поліпшень об`єкта оренди за Договором оренди № 1 нерухомого майна від 07.09.2012 у розмірі 668035 грн. 00 коп., присуджених до стягнення постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15, Фізична особа-підприємець Сусловська Таісія Євгеніївна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Кондитерський магазин" 3% річних у розмірі 7467 грн. 35 коп. за період з 16.08.2017 по 29.12.2017 та інфляційні втрати у розмірі 21537 грн. 45 коп. за вересень - жовтень 2017 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2018 у справі №910/365/18 позов Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "Кондитерський магазин" на користь Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни 3% річних у розмірі 7467 грн. 35 коп., інфляційні втрати у розмірі 21537 грн. 45 коп. та судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 у справі № 910/365/18 апеляційну скаргу повернено Приватному підприємству "Кондитерський магазин".

Ухвалою Верховного Суду від 20.07.2018 у справі № 910/365/18 касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 зі справи № 910/365/18 не прийнято до розгляду та повернуто Приватному підприємству "Кондитерський магазин".

В подальшому позивач також звернувся до суду про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за невідшкодування відповідачем вартості невід`ємних поліпшень за період з 30.12.2017 по 05.03.2018.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 у справі №910/7593/18 суд задовольнив позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни та стягнув з Приватного підприємства "Кондитерський магазин" 3% річних у розмірі 3392,70 грн., інфляційні втрати у розмірі 15 313,54 грн. та судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду №910/7593/18 від 14.12.2018 суд повернув апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кондитерський магазин" без розгляду.

Аналогічний позов про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за період з 06.03.2018 по 19.06.2018 був також задоволений рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 у справі №910/8257/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду №910/8257/18 від 14.12.2018 апеляційна скарга Приватного підприємства "Кондитерський магазин" була повернута.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 у справі №910/15525/18 суд задовольнив позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни та стягнув з Приватного підприємства "Кондитерський магазин" 3% річних у розмірі 6988,14 грн., інфляційні втрати у розмірі 18 443,97 грн. за період з 20.06.2018 по 31.10.2018, судовий збір у розмірі 1182,73 грн. та 3000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Вказане рішення набрало законної сили.

Позивач звертаючись за даним позовом до суду просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 9401,86 грн. та інфляційні втрати у розмірі 29 730,42 грн. за період прострочення з 01.11.2018 по 31.05.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору оренди нерухомого майна № 1 від 07.09.2012 не відшкодував позивачу вартість невід`ємних поліпшень об`єкта оренди, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 668 035 грн. 00 коп., яка була стягнута з відповідача на користь позивача постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15.

Відповідно до відповіді в.о. начальника Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві від 28.05.2019 на запит адвоката Москаленка І.О., на рахунок ФОП Сусловської Т.Є. у період з 03.01.2018 по 12.03.2019 перераховані кошти, залишок боргу ПП Кондитерський магазин складає 539 572,57 грн.

З огляду на те, що залишок боргу відповідача становить 539 572,57 грн., звертаючись з даним позовом до суду позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 9401,86 грн. та інфляційні втрати у розмірі 29730,42 грн. за період з 01.11.2018 по 31.05.2019.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на корить другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

При цьому у п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зазначені підстави визначені у статтях 599, 600, 601, 604-609 Цивільного кодексу України, які не передбачають підставою припинення зобов`язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

Пунктом 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

При цьому, чинне законодавство не пов`язує припинення грошового зобов`язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 № 13/210/10 та від 12.09.2011 № 6/433-42/183 і постанові Вищого господарського суду України від 16.03.2011№ 11/109).

Тобто, саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою ст. 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Законодавство не обмежує можливість позивача захистити своє право на грошову компенсацію в окремому судовому провадженні після винесення судового рішення про стягнення основної суми боргу.

Як встановлено судом, постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15, яка набрала законної сили 01.06.2016, позов Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни задоволено, стягнуто з Приватного підприємства "Кондитерський магазин" вартість невід`ємних поліпшень у розмірі 668 035 грн. 00 коп.

21.06.2016 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.16 у справі № 910/28745/15 Господарський суд м. Києва видав відповідні накази.

У процесі виконання рішення суду ПП Кондитерський магазин було перераховано на користь стягувача - ФОП Сусловської Т.Є. кошти в рахунок погашення заборгованість з відшкодування вартості невід`ємних поліпшень (справа № 910/28745/15), залишок боргу складає 539 572,57 грн., що підтверджується копією листа Деснянського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві від 28.05.2019.

Доказів погашення відповідачем суми 539 572,57 грн. боргу станом на час розгляду даної справи, суду не надано, відповідачем вказані обставини не спростовано.

Враховуючи викладене, належить визнати, що має місце прострочення виконання зобов`язань відповідачем щодо погашення суми 539 572,57 грн. заборгованості з відшкодування вартості невід`ємних поліпшень (справа № 910/28745/15) у заявлений позивачем період, а саме з 01.11.2018 по 31.05.2019 (враховуючи, що рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/15525/18 було заявлено стягнення інфляційних втрат та 3% річних за період з 20.06.2018 по 31.10.2018), у зв`язку з чим останній має право на отримання сум, передбачених ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат за період з 01.11.2018 по 31.05.2019, суд встановив, що останній є обґрунтованим, а тому позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних у розмірі 9401,86 грн. та інфляційних втрат у сумі 29 730,42 грн. підлягають задоволенню в межах розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, стверджувань позивача не спростував.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

У позовній заяві заявлено вимогу про покладення на відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3500,00 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п.п. 1-2 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, ч. 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В якості понесення витрат на правничу допомогу адвоката у заявлені сумі 3500,00 грн. позивачем до позову додано копію договору про надання адвокатських послуг (адвокатської допомоги), укладеного між адвокатом Москаленком І.О. та Сусловською Т.Є. від 01.06.2016; копію додаткової угоди № 6 від 30.05.2019, відповідно до умов п.1 якої визначено вартість послуг адвоката з підготовки позову у даній справі у сумі 3500,00 грн.; копію ордера серія КВ № 221027 від 01.12.2016 про надання правової допомоги Москаленком І.О. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4048 від 29.06.2010).

При цьому, позивачем не надано доказів фактичного понесення будь-яких витрат на оплату послуг адвоката по вказаному договору, жодних платіжних документів до позову не надано.

Таким чином, за відсутності доказів отримання позивачем послуг та сплати на користь адвоката вартості отриманих послуг по договору про надання адвокатських послуг (адвокатської допомоги) від 01.12.2016 з урахуванням додаткової угоди № 6 від 30.05.2019, підстави для покладення на відповідача вказаних позивачем 3500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, відсутні.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236 - 240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Кондитерський магазин" (02225, м. Київ, пр-т. Маяковського 47, ідентифікаційний код 31571400) на користь Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгенівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 3% річних у розмірі 9401 (дев`ять тисяч чотириста одну) грн.86 коп., інфляційні втрати у розмірі 29 730 (двадцять дев`ять тисяч сімсот тридцять) грн.. 42 коп., та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак