Постанова

від 13.08.2019 по справі 200/3456/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 року справа №200/3456/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Ястребової Л.В., Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г.,

секретар судового засідання Сізонов Є.С.,

за участі представника відповідача Сенникова А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 р. у справі № 200/3456/19-а (головуючий І інстанції Чекменьов Г.А., складене в повному обсязі 22.05.2019р. в м. Слов`янськ Донецької області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дари природи до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дари природи (далі - позивач, ТОВ Дари природи ) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі відповідач) в якому просило визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000771411 від 07 лютого 2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 61 076 грн., у тому числі: фінансовими санкціями в розмірі 61076 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом безпідставно встановлено порушення ТОВ Дари природи вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, статті 198, пункту 201.10, статті 201 Податкового кодексу України (надалі ПК України), оскільки позивачем сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних зареєстрованих, в Єдиному реєстрі податкових накладних за відповідний період. Також зазначає про невмотивованість висновків відповідача в частині посилання на статей 2, 3, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, оскільки позивачем надано всі відповідні первинні документи, що підтверджують виконання та реальність здійснених господарських операцій між ТОВ Дари природи та постачальниками - ТОВ Імперіал Актив , ТОВ Геліада ЛТД та ТОВ Преміум Юкрейн .

Вважає, що висновки податкового органу ґрунтуються лише на аналізі даних, що містяться у АІС Податковий блок без дослідження первинних документів, та без врахування принципу індивідуальної відповідальності, за яким добросовісний платник не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни іншими суб`єктами господарювання, що підтверджено практикою Європейського суду з прав людини та судовою практикою, що склалась у вітчизняних судах (а.с. 4-8).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 р. у справі № 200/3456/19-а позовні вимоги задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000771411 від 07 лютого 2019 року (а.с. 94-98).

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що згідно п.123.1 ст.123 Податкового Кодексу України зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків при повторному протягом 1095 днів, тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування, тобто сума штрафу по ППР №0004171411 від 31.05.2018 року мала дорівнювати 122152 грн., замість 61076 грн., в результаті чого було прийнято ППР від 07.02.2019 року на суму 61076 грн. Наголошує на тому, що попередній акт перевірки було складено 03.07.2015 року, за перевіряємий період серпень-вересень 2014 року, 1095 днів з моменту виявлення порушення спливає 01.08.2017 року, наступний акт від 12.04.2018 року, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2019 року складено за період квітень та липень 2016 року, граничний термін 1095 днів з моменту виявлення порушення не сплинув (а.с. 101-102).

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представник позивача до суду не прибув.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін по справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ТОВ Дари природи зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (код ЄДРПОУ 20340885), місцезнаходження юридичної особи: 84206, Донецька обл., місто Дружківка, вулиця Енгельса, будинок 110, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Дружківка ГУ ДФС у Донецькій області, (згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань станом на 29.05.2018 року, код виду економічної діяльності - 46.90 неспеціалізована оптова торгівлі згідно КВЕД (а.с. 9).

ГУ ДФС у Донецькій області здійснена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Дари природи з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ІМПЕРІАЛ АКТИВ та ТОВ ГЕЛІАДА ЛТД за квітень 2016 року та по взаємовідносинам з ТОВ ПРЕМІУМ ЮКРЕЙН липень 2016 року, за результатами якої складений акт перевірки від 12.04.2018 року № 387/05-99-14-11/20340885 (а.с. 10-41).

Актом перевірки, податковим органом встановлені порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме: пунктів 198.1, 198.2, 198.3, статті 198, пункту 201.10, статті 201 ПК України, в результаті чого встановлено, що ТОВ Дари природи завищено податковий кредит всього у сумі 260249 грн., у т.ч. за квітень 2016 року у розмірі 244303 грн., за липень 2016 року у сумі 15945,00 грн., із них:

- завищення податкового кредиту всього у сумі 260249, 00 грн., у т.ч. за квітень 2016 року у розмірі 244 304 грн., за липень 2016 року у сумі 15945,00 грн., внаслідок не підтвердження реальності здійснення операцій постачання товарів, робіт контрагентами-постачальниками ТОВ Імперіал Актив , ТОВ Геліада ЛТД та ТОВ Преміум юкрейн за період 01.07.2016 по 31.07.2016 по ланцюгу постачання та відсутності документального підтвердження їх походження, транспортування, використання у власній господарській діяльності,

- в результаті чого встановлено заниження ТОВ Дари природи податку на додану вартість у сумі 244304,00 грн., у т.ч. за квітень 2016 року в сумі 233268,00 грн., за травень 2016 року в сумі 11036,00 грн.,

- завищено від`ємне значення податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 15945,00 грн., з них за липень 2016 року у сумі 15945,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 31.05.2018 року № 0004181411, яким встановлено порушення підприємством п. 198.1, п. 198.2, п.198.3 ст. 198 та п.201.10 ст. 201 ПК України та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 15 945, 00 грн. за липень 2016 року;

- податкове повідомлення-рішення від 31.05.2018 року № 0004171411, яким встановлено порушення підприємством п. 198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 та п.201.10 ст. 201 ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі ч. 1 п. 123.1 ст. 123 ПК України, у зв`язку із чим підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 305 380, 00 грн., у т.ч. 244304 грн., за основним платежем та 61076, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

07.02.2019 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 07.02.2019 року № 0000771411яким донарахована сума штрафу по ППР № 0004171411 від 31.05.2018 року на суму 61076 грн. відповідно до висновків акту перевірки від 12.04.2018 №387/05-99-14-11/20340887.

Податкові повідомлення-рішення № 0004181411 та № 0004171411 від 31.05.2018 року оскаржені ТОВ Дари природи в судовому порядку.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду у справі №0540/6560/18-а від 26 лютого 2019 року визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 31.05.2018 року № 0004181411 та № 0004171411.

Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі №0540/6560/18-а за позовом ТОВ Дари природи до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п.14.1.36. п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до норм підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, підпункту а ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до норм підпункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 ПК України

право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

За приписами норм пункту 44.1 та пункту 44.3 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац 2 пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - Закон України від 16 липня 1999 року №996-XIV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У розумінні Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), "господарські операції" - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно частиною 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV).

Тобто, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Верховний Суд у постанові від 28 серпня 2018 року у справі №804/12763/13-а сформував наступні критерії оцінки реальності господарської операції та її вплив на формування (як в даному випадку) податкового кредиту: Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято за тих же обставин, які встановлені при розгляді справи № 0540/6560/18-а та не підлягають доказуванню. Отже, позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000771411 від 07 лютого 2019 року підлягають задоволенню.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2019р. у справі №200/3456/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2019р. у справі № 200/3456/19-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 серпня 2019 року.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді І.Д. Компанієць

Е.Г. Казначеєв