КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
12 серпня 2019 року м. Київ № 320/4249/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши позовну заяву
Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області
про скасування постанови в частині стягнення виконавчого збору,-
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області із позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому просить суд:
- скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Київській області від 19.07.2019 про відкриття виконавчого провадження № 59587728 у справі №320/879/19 в частині стягнення виконавчого збору у розмірі 16 692 грн.
Пунктом 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній з 15.12.2017) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви також додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору та випадки звільнення від сплати цього платежу, передбачені статтею 5 Закону України "Про судовий збір". Однак, позивач до кола осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору, не відноситься.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру який подано суб`єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру у розмірі 16 692 грн.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1 921 гривня.
Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачеві необхідно було сплатити 1 921 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Втім, позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору за звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Натомість, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового збору.
Розглядаючи вказане клопотання по суті, суд зазначає таке.
Згідно з статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Норми вказаних статей встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Тобто, умовою застосування судом положень статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України є такий майновий стан сторони, що суттєво ускладнює або взагалі позбавляє особу можливості оплатити судовий збір.
Водночас, жодних доказів на підтвердження майнового стану позивача та, як наслідок, неможливості сплати ним судового збору, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області до позовної заяви не приєднано.
Тобто, позивачем не надано будь-яких доказів на обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 820/692/17 (К/9901/3468/17).
Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно частин першої та другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Всупереч вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем до позовної заяви додано копії документів, які не засвідчені відповідно до вимог Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації".
Зокрема, згідно пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Судом встановлено, що до позовної заяви додано копії документів, які не відповідають національному стандарту.
Відтак, суд вважає, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС, а тому, зазначений недолік повинен бути усунений шляхом надання суду копії документів, що додані до позовної заяви (також, для відповідача), які мають бути засвідчені, відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації", або зазначення про наявність у іншої особи оригіналу письмового доказу.
Крім того, відповідно до пунктів 4, 5 та 8 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини; докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів (частина четверта статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ним самостійно виконано виконавчий лист Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 в адміністративній справі №320/879/19 про зобов`язання Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість пенсії за період з 01.10.2016 по 31.05.2018 та з 01.06.2018 по 31.07.2018.
Втім, як вбачається з доданих до позовної заяви документів, позивачем не надано доказів повідомлення відповідача про виконання рішення суду.
Відповідно до пункту 11 частини 5статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Втім, позивачем всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України не надано підтвердження відсутності іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
- копій документів, доданих до позовної заяви (з наданням примірника для відповідача), засвідчених відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації", або зазначення про наявність у іншої особи оригіналу письмового доказу;
- доказів повідомлення відповідача про самостійне виконання виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 у справі № 320/879/19.
- заяви про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- доказів сплати судового збору у сумі 1 921 грн. за належними реквізитами щодо його сплати.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови в частині стягнення виконавчого збору, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду .
Суддя Колеснікова І.С.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2019 |
Оприлюднено | 14.08.2019 |
Номер документу | 83598763 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Колеснікова І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні