Рішення

від 09.08.2019 по справі 461/2615/19

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/2615/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2019 року Галицький районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Волоско І.Р.,

з участю: секретаря судового засідання Скаб В.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Ісканіна М.С. ,

представника третьої особи ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вердана , з участю третьої особи ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на лікування,

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ТзОВ Вердана , з участю третьої особи ОСОБА_3 , про стягнення додаткових витрат на лікування, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. 25.11.2011 року у м.Львові на проспекті Свободи відбулася ДТП за участю позивача та ОСОБА_3 , якого постановою в справі про адміністративне правопорушення №032441 від 29.12.2011 року притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. При цьому, ОСОБА_3 в період з 03.10.2011 по 06.12.2011 працював в ТзОВ Вердана на посаді водія автобуса, тобто перебував у трудових відносинах з вказаним підприємством. Транспортний засіб БАЗ А079.14 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_4 та переданий ним у користування ТзОВ Вердана , згідно договору позички від 19.09.2011 року.

З 26.11.2011 року по 30.11.2011 рік внаслідок отриманих травм ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікуванні у Львівській комунальній міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги. З 01.12.2011 року по 24.12.2011 рік, ОСОБА_1 продовжила своє лікування у першій міській клінічній лікарні м. Львова ім. Князя Лева. 30.11.2011 року лікар невропатолог діагностував у позивача забій шийного відділу хребта та забій лівого кульшового суглобу з вираженим больовим синдромом та старий консолідований перелом човникоподібної кісточки лівої кисті зі зміщенням відламків.05.12.2011 року, ОСОБА_1 звернулась у клінічну лікарню Львівської залізниці з ознаками внутрішньочерепної гіпертензії І ступеня. Після обстеження її направлено на проходження магнітно-резонансної томографії, проведено електроенцефалографію та картування мозку, призначено курс лікування. З 09.03.2012 року по 19.03.2012 рік, ОСОБА_1 продовжила своє лікування (стаціонарно) у Львівській комунальній міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги. Вищевказані обставини, встановлені рішенням Галицького районного суду м. Львова від 29.09.2016 (справа №461/14209/14-ц), прийнятого за результатом розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ТзДВ Миколаївське АТП-14627 , ТзОВ Вердана , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, за яким суд стягнув з ТзОВ Вердана 19 260,49 грн., 293,60 грн. витрат на оплату судового збору та 2638, 38 грн. судових витрат.

Однак, після винесення Галицьким районним судом м. Львова рішення по справі №461/14209/14-ц, ОСОБА_1 , понесла додаткові витрати на лікування травм, отриманих під час ДТП, зокрема, на придбання ліків та санітарно-курортне лікування. Внаслідок проведеного лікування, витрати позивача за придбання медикаментів та необхідних лікарських засобів за період з 2016 року по 2019 рік на відновлення свого здоров`я після травм, отриманих під час ДТП складають -9 554,97 грн.

В період з 17.08.2016 по 31.08.2016 позивач перебувала на санітарно-курортному лікуванні у санаторії Шахтар м. Трускавець. З 04.09.2017 по 15.09.2017 ОСОБА_1 перебувала на санітарно курортному лікуванні у пансіонаті Пролісок у м. Трускавець. З 09.08.2018 по 21.08.2018 на підставі довідки №147/6 для одержання путівки на санітарно-курортне лікування, ОСОБА_1 , перебувала у санаторії Молдова м. Трускавець. Вартість витрат понесених ОСОБА_1 на санітарно курортне лікування становить - 24 842.88 грн.

Отже, загальна сума коштів, затрачених позивачем на відновлення свого здоров`я за придбання медикаментів, лікарських засобів, санітарно-курортного лікування, внаслідок травм отриманих під час ДТП, після винесення судом рішення від 29.09.2016, складають - 34 397,85 грн.

Крім того, позивач стверджує, що внаслідок отриманих в результаті ДТП травм, їй спричинено і моральну шкоду, яка виразилася у порушенні її нормальних життєвих зв`язків. Травми, отримані під час ДТП змусили ОСОБА_1 застосовувати додаткові зусилля для організації свого повсякденного життя. До цього часу вона відчуває головний біль, біль у спині, постійний шум у голові, запаморочення, у неї значно понизилась пам`ять, зір. Все це створює позивачу безліч незручностей. Розмір моральної шкоди оцінює у 15 000,00 грн. Відтак, просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Вердана додаткові витрати, понесені на придбання ліків та санітарно- курортне лікування, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на загальну суму - 49 397,85 грн., з яких 9 554,97 грн. - додаткові витрати на придбання ліків, 24 842,88 - кошти на санітарно-курортне лікування, 15 000,00 грн. моральна шкода.

16 липня 2019 року позивач ОСОБА_1 через канцелярію Галицького районного суду м.Львова подала заяву про збільшення розміру позовних вимог. Просить суд стягнути з ТзОВ Вердана на її користь додаткові витрати, понесені нею на придбання ліків та санітарне курортне лікування, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на загальну суму - 58 782,67 грн. з яких 18 939,79 грн. - додаткові витрати на придбання ліків, 24 842,88 - кошти на санітарно-курортне лікування, 15 000,00 грн. моральна шкода.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 15 квітня 2019 року відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, надавши пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник третьої особи заперечив проти задоволення позову з мотивів наведених у відзиві на позов. Додатково надав пояснення про те, що позивачка не надала суду належних доказів того, що інші тілесні ушкодження, крім тих, за результатами отримання яких вона перебувала на амбулаторному лікуванні у Львівській комунальній міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги з 26.11.2011 року по 30.11.2011 рік, спричинені їй внаслідок ДТП за участю водія ОСОБА_3 . На його думку, у матеріалах справи відсутні докази того, що отримані позивачкою переломи є наслідком події, яка мала місце 25.11.2011 року.

Відповідач ТзОВ Вердана у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи. Зокрема, шляхом розміщення позивачем оголошення про виклик відповідача до суду в газеті Урядовий кур`єр .

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши надані суду докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, із таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 25 листопада 2011 року о 17.00 год. в м. Львові на пр. Свободи ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки БАЗ н.з. НОМЕР_2 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, розпочав рух до повного зачинення дверей, що призвело до випадіння пасажира, чим порушив п.1.5, 21.4 Правил дорожнього руху, з що відповідальність передбачена ч.2 ст.121-2 КУпАП. Потерпілою в ДТП вказана ОСОБА_1 , яка в результаті цієї події отримала тілесні ушкодження (Т.1 а.с.7).

Постановою в справі про адміністративне правопорушення №032441 від 29 грудня 2011 року, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.

Внаслідок отриманих під час ДТП травм, позивачка ОСОБА_1 проходила амбулаторне лікування, компенсація витрат на яке було предметом розгляду Галицьким районним судом м.Львова у справі №461/14209/14-ц (а.с.8-9).

Однак, ОСОБА_1 стверджує, що після винесення рішення вказаного вище, вона продовжувала лікування травм, отриманих під час ДТП, відтак, сплачувала кошти за придбання ліків та санаторно-курортне лікування.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовуються особою, яка на відповідній правовій підставі(право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі довідки №147/6 ОСОБА_1 рекомендовано санаторно-курортне лікування (а.с.29).

В період з 17.08.2016 року по 31.08.2016 рік позивач перебувала на санітарно-курортному лікуванні у санаторії Шахтар м. Трускавець.

З 04.09.2017 року по 15.09.2017 рік ОСОБА_1 перебувала на санітарно курортному лікуванні у пансіонаті Пролісок у м. Трускавець.

З 09.08.2018 року по 21.08.2018 рік на підставі довідки №147/6 для одержання путівки на санітарно-курортне лікування, ОСОБА_1 , перебувала у санаторії Молдова м. Трускавець. Вартість витрат понесених ОСОБА_1 на санітарно курортне лікування становить - 24 842.88 грн. що підтверджується наданими у розпорядження суду квитанціями.

Відтак, позовна вимога в частині стягнення із ТзОВ Вердана на користь ОСОБА_1 24842,88 грн. витрат на санаторно-курортне лікування є підставною та підлягає до задоволення.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України, передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, у ч.5 та ч.6 ст. 81 ЦПК України визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Тобто процесуальними нормами встановлено обов`язок учасників справи доказувати обставини при невизнані або оспорюванні них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Однак, ОСОБА_5 не надано суду належних доказів того, що придбання нею ліків на суму 18939,79 грн. було зумовлено необхідністю лікування від травм та наслідків ДТП, яке відбулося 25.11.2011 року. Відтак, ця позовна вимога не підлягає до задоволення.

Крім того, не підлягає до задоволення позовна вимога про стягнення 15000 грн. моральної шкоди, з огляду на наступне.

Згідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті

Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (ст.ст. 23, 1167 ЦК України).

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 29 вересня 2016 року у справі №461/14209/14-ц вирішено, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вердана на користь ОСОБА_1 19 260 (дев`ятнадцять тисяч двісті шістдесят)гривень 49 копійок, а також 293 (двісті дев`яносто три) гривні 60 копійок - витрат на сплату судового збору та 2638 (дві тисячі шістсот тридцять вісім) гривень 38 копійок судових витрат. При цьому, судом встановлено, що протиправними діями ОСОБА_3 було завдано ОСОБА_1 моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях, яких остання зазнала у зв`язку із ушкодженням її здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що виявилось у необхідності тривалий час лікуватись, чим були порушені її життєві зв`язки та звичайний уклад життя, а відтак, суд приходить до висновку, що на користь позивача підлягає стягненню 7000,00 грн. моральної шкоди.

Оскільки, вказаним рішенням суду вирішено питання про відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди завданої ДТП та надано оцінку негативним явищам в житті позивачки, пов`язаних із дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 25.11.2011 року, у суду відсутні правові підстави повторно стягувати заявлену позивачкою суму моральної шкоди.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Оскільки позов задоволено частково, зокрема 42,26 % позову, тому з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судовий збір у розмірі 324,72 грн. (58782,88 грн. заявлена ціна позову : 100 % = 587,82 - 1% ціни позову; 24842,88 грн. задоволена частина позовних вимог : 587,82 = 42,26), (768,40 х 42,26 : 100 = 324,72).

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були понесенні витрати, пов`язані з вчиненням процесуальних дій, повідомлення відповідача про дату судових засідання через ЗМІ двічі по 630 грн., що підтверджується рахунками, наявними у матеріалах справи.

Тому суд вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивачки на відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи в сумі 532, 47 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, між позивачкою ОСОБА_1 та адвокатом Ісканін М.С. 25.02.2019 року було укладено договори про надання правничої допомоги.

Для підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, позивачем подано акт приймання - передачі наданих послуг у цивільній справі № 461/2615/19, складений 26 червня 2019 року між адвокатом Ісканін М.С. та ОСОБА_1 про те, що гонорар становлять 4000 гривень, які згідно квитанції від 26.06.2019 року сплачено позивачкою.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частин першої та другої статті 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

В матеріалах справи наявні документи, які свідчать про оплату гонорару позивачкою (а.с.102), відтак, враховуючи, що позивач підтвердила, що вона понесла витрати на професійну правничу допомогу, суд вважає, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути витрати на професійну правову допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 1690 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 141, 265, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Вердана (просп. Чорновола, 57, м. Львів, 79058; ЄДРПОУ 31363181), за участю третьої особи ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення додаткових витрат на лікування - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вердана (просп. Чорновола, 57, м. Львів, 79058; ЄДРПОУ 31363181) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 ) 24842,88 грн. витрат на санітарно-курортне лікування.

В решті задоволення позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вердана (просп. Чорновола, 57, м. Львів, 79058; ЄДРПОУ 31363181) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 324,72 грн., витрати пов`язані із вчиненням процесуальних дій необхідних для розгляду справи у розмірі 532,47 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1690 грн.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 12 серпня 2019 року.

Суддя І.Р. Волоско