Постанова

від 01.08.2019 по справі 303/7174/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/7174/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 серпня 2019 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів МАЦУНИЧА М.В., КОЖУХ О.А.

при секретарі ТЕРПАЙ С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк у справі № 303/7174/18 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 11 грудня 2018 року, головуюча суддя Курах Л.В., про забезпечення позову ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю ДВС-САТ і ОСОБА_2 , до Публічного акціонерного товариства Дельта Банк та державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Мукачівський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про припинення іпотечного договору, скасування обтяження, рішення державного реєстратора та записів про право власності, -

встановив:

Відповідач ПАТ Дельта Банк оскаржив ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 11.12.2018, якою забезпечено зазначений позов шляхом заборони Товарній біржі Українська енергетична біржа здійснювати продаж предмета спору - житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,0542 га за цією ж адресою до закінчення розгляду справи. Відповідач вважає ухвалу постановленою з порушенням норм процесуального права.

Так, звернення стягнення на предмет іпотеки (вказані житловий будинок і земельну ділянку) було здійснено в позасудовому порядку, шляхом реєстрації права власності на майно за іпотекодержателем на підставі іпотечного застереження, зафіксованого в іпотечному договорі, через невиконання позивачем вимоги банку про погашення заборгованості за кредитним договором.

Наявність арешту на майно та заборона вчинення будь-яких дій з ним, що накладені оскаржуваною ухвалою суду, порушують право банку розпоряджатися належним йому майном, що суперечить вимогам закону щодо захисту права власності. Стосовно ПАТ Дельта Банк Фондом гарантування вкладів фізичних осіб провадиться процедура ліквідації. Забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за обставинами даної справи не допускається (ст. 150 ч. 4 ЦПК України). З дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку; накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається (ст. 46 ч. 2 п. 7 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ).

Недопустимими також є заходи забезпечення позову, які перешкоджають господарській діяльності юридичної особи.

Сторона просить ухвалу і встановлені нею заходи забезпечення позову скасувати.

Заслухавши доповідь судді, розглянувши на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України апеляційну скаргу у відсутність учасників процесу, обговоривши їх доводи, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого .

Як убачається з наявних матеріалів, ОСОБА_1 пред`явив до ПАТ Дельта Банк позов (а.с. 3-13), яким просив суд:

припинити іпотечний договір від 02.10.2006 № 13/17/101/106-НВ, укладений ним із банком, додатковий договір № 1 про внесення змін та доповнень до нього від 24.03.2011 і скасувати обтяження на житловий будинок та земельну ділянку площею 0,0542 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

скасувати рішення державного реєстратора Смужаниці А.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40726466 від 20.04.2018, щодо реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40727437 від 20.04.2018, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 0,0542 га за цією ж адресою за ПАТ Дельта Банк ;

скасувати номер запису про право власності 25807151 від 18.04.2018 (відомості внесено до реєстру 20.04.2018) про державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та номер запису про право власності 25808508 від 18.04.2018 (відомості внесено до реєстру 20.04.2018) про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 0,0542 га за цією ж адресою за ПАТ Дельта Банк .

Позов був умотивований тим, що борг позивача перед банком за кредитним договором був повністю погашений 21.01.2016 у процедурі виконавчого провадження, відкритій цього ж дня на виконання рішення суду про стягнення боргу. Тобто, боржник виконав своє зобов`язання перед кредитором. Попри це, 18-20.04.2018 ПАТ Дельта Банк на підставі іпотечного застереження в позасудовому порядку, без відома позивача порядком звернення стягнення на предмет іпотеки набуло у власність вищеназвані об`єкти нерухомості з відповідною державною реєстрацією свого права. Тим часом, за умови повної сплати боргу відповідно до судового рішення похідна від основного зобов`язання іпотека є припиненою та не може слугувати підставою для переходу права власності на майно до банку. Такі дії відповідачів не ґрунтуються на законі та договорі, порушують право власності позивача.

Отже, позивач ОСОБА_1 діючи на захист свого права власності на нерухоме майно поставив питання про неправомірність набуття права власності на це майно ПАТ Дельта Банк та про позбавлення останнього цього права.

Заявою від 07.12.2018 позивач просив забезпечити позов шляхом заборони Товарній біржі Українська енергетична біржа здійснювати продаж предмета спору - житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,0542 га за цією ж адресою до закінчення розгляду справи (а.с. 15-17).

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 11.12.2018 заяву позивача задоволено, забезпечено позов у проханий позивачем спосіб (а.с. 26-28).

Звертаючись по забезпечення пред`явлених вимог позивач і приймаючи відповідне процесуальне рішення суд першої інстанції виходили з того, що існує реальна загроза відчуження нерухомого майна, право власності на яке є предметом спору, банком, що істотно утруднить або й унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Таке вирішення судом першої інстанції питання про забезпечення позову правильне, відповідає характеру спору, обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст. 149 ч.ч. 1, 2, ст. 150 ч. 1 п. 2, ч. 3, ст. 151 ч. 1 ЦПК України, суд за заявою позивача може вжити передбачені ЦПК України заходи забезпечення позову, якщо їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії; вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Оскільки предметом позову є припинення забезпечувального (іпотечного) зобов`язання, на підставі якого відповідачем було набуто право власності на спірне нерухоме майно, припинення дій, що порушують право, позбавлення відповідача права власності на відповідне майно, а у випадку задоволення позову відповідні підстави для набуття відповідачем у власність майна перестають існувати, доводи позивача про необхідність і доцільність забезпечення позову шляхом заборони його відчуження заслуговують на увагу. На час розгляду заяви позивача у справі були наявні документи, які свідчать про вчинення ПАТ Дельта Банк конкретних дій, спрямованих на відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,0542 га за цією ж адресою, що їх банк виставив на аукціон на Товарній біржі Українська енергетична біржа , який мав відбутися 20.12.2018 (а.с. 18-24). Позивач посилався і на те, що ці дії були вчинені відповідачем попри чинний на відповідний час арешт майна.

Тож доводи сторони про реальні дії відповідача, спрямовані на відчуження спірного майна, та відповідні цьому ризики ґрунтуються на доказах і матеріалах справи.

Таким чином, позивач обґрунтовано просив застосувати вид забезпечення позову, прямо передбачений цивільним процесуальним законом і за наявності підстав для цього. Спір позивачем ініційований, існує, як існує й можливість зміни правового статусу майна, його відчуження, що вочевидь може істотно утруднити або унеможливити виконання рішення суду, може істотно утруднити ефективний захист прав позивача або й унеможливити поновлення цих прав у разі задоволення позову в контексті права власності на майно, наявності майна як такого тощо. Це може мати наслідком виникнення необхідності у докладанні в подальшому значних зусиль для відновлення відповідних прав, може потягти порушення прав як позивача, так і інших осіб.

Суд першої інстанції ці обставини врахував та дав у контексті вирішуваного питання вірну оцінку наявним доказам і матеріалам справи. Міркування та доводи, з яких виходить відповідач в апеляційній скарзі, не можуть бути враховані.

Посилання банку на недопустимість забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ст. 150 ч. 4 ЦПК України) безпідставне, позаяк питання про таке забезпечення позову ОСОБА_1 заявою від 07.12.2018 не ставив, а суд, відповідно, не вирішував.

Стосовно доводів, які пов`язуються з положеннями ст. 46 ч. 2 п. 7 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб про те, що з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку, а накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається, колегія суддів виходить із наступного.

До апеляційної скарги додані докази того, що з 05.10.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру ліквідації ПАТ Дельта Банк , яка має тривати по 04.10.2019 (а.с. 68, 72). Поряд із цим, слід враховувати, зокрема, що за змістом зазначеної вище норми закону та виходячи із суті відповідних правовідносин, ідеться про майно банку , тобто, про майно, яке належить банку і щодо якого відсутній спір про належність майна банку як власнику (спір про право власності щодо конкретного майна), та яке водночас може бути предметом певного обтяження, забезпечення, в тому числі, може бути предметом арешту чи заборони відчуження з метою забезпечення виконання певних зобов`язань, рішень тощо.

У даному ж випадку має місце саме спір щодо права власності на конкретно визначене майно, набуття банком у власність якого позивач вважає незаконним, а реалізація якого до набрання законної сили судовим рішенням у такому спорі вочевидь створює істотний дисбаланс між інтересами сторін та їх реальним забезпеченням, що суперечить правилам цивільного процесу та не відповідає меті правосуддя. До розв`язання спору таке майно безвідносно до факту наразі чинної державної реєстрації відповідного права є спірним по суті (перебуває в спорі), що вже само по собі обмежує його цивільний оборот, оскільки за добросовісної реалізації цивільних прав та виконання цивільних обов`язків про відповідні недоліки (вади) майна підлягають оповіщенню заінтересовані треті особи в разі руху цивільних прав щодо цього майна.

Власне, відсутність забезпечення позову може тягти істотне порушення прав також і третіх осіб, тоді як наявність забезпечення відповідає інтересам таких осіб. Зрештою, не ґрунтується на законі позиція, за якою особа була б вправі за рахунок майна, право власності на яке оспорюється, розраховуватися з іншими особами до вирішення відповідного спору, розраховуватися зі своїми кредиторами без урахування результату спору, ініційованого особою, з власності якої таке майно вибуло, позаяк це тягне порушення прав відповідних суб`єктів правовідносин.

За наведених обставин, позивач не може бути позбавлений права ставити перед судом питання про забезпечення позову, а суд мав підстави та вправі був застосувати забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії щодо конкретно визначеного спірного майна. Про перешкоджання господарській діяльності відповідача не йдеться.

Відтак, на підставі ст. 375 ЦПК України апеляцію, яка правильності по суті, обґрунтованості та законності судового рішення не спростовує, слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 1, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк залишити без задоволення, а ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 11 грудня 2018 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 12 серпня 2019 року.

Судді