Рішення

від 13.08.2019 по справі 755/10509/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/10509/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.

при секретарі Сіренко Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу № 755/10509/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Березняківська 20 про виділ частки в спільному майні в натурі, визначення порядку користування квартирою та розподіл особових рахунків,-

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, за вимогами якого просить виділити в натурі зі спільної часткової власності в квартирі АДРЕСА_1 їй, як співвласнику 1/3 частки в спільному майні, житлову кімнату площею 11,1 кв.м.; відповідачу ОСОБА_2 , як співвласнику 2/3 частки в спільному майні, виділити в натурі житлову кімнату площею 19,7 кв.м.; залишити в загальному користуванні підсобні/нежилі приміщення: кухню площею 6,8 кв.м., санвузол площею 3,5 кв.м., коридор площею 5,5 кв.м., балкон площею 0,9 кв.м. та зобов`язати ОСББ Березняківська 20 розподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, що надаються на вказану квартиру відповідно до встановленого порядку користування квартирою для позивача ОСОБА_1 у пропорції 1/3 всіх витрат на утримання квартири та для відповідача ОСОБА_2 у пропорції 2/3 всіх витрат на утримання квартири.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач є співвласником 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить 2/3 частини квартири.

Позивач вказує, що 18.02.2019 р. був виготовлений технічний паспорт на квартиру, відповідно якого у квартирі наявні коридор площею 5,5 кв.м., житлова кімната - 19,7 кв.м.; житлова кімната - 11,1 кв.м.; кухня - 6,8 кв.м., суміщений санвузол - 3,5 кв.м., балкон - 0,9 кв.м.

Загальна площа квартири з урахуванням балкону становить 47,5 кв.м., житлова площа - 30,8 кв.м.

02 квітня 2019 р. на адресу відповідача направлено лист-пропозицію щодо придбання 1/3 частки квартири у спільній частковій власності з відповідними варіантами із зазначенням ринкової вартості, згідно проведеного дослідження за висновком експерта.

23.04.2019 р. від ОСОБА_2 була отримана відповідь з відмовою.

Позивач зазначає, що з відповідачем ОСОБА_2 за наявною перепискою відсутнє порозуміння щодо порядку користування спірною квартирою.

Вказує, що вона, як співвласник, не має можливості отримувати рахунок про комунальні послуги на свою частку квартири у праві власності, через що вимагає захисту порушеного права. Зазначає, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат становить 24 084 грн.

Ухвалою суду від 11.07.2019 року відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 58-60).

Відповідачам був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.

07.08.2019 року до суду від відповідача ОСББ Березняківська 20 надійшов відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не зверталась до ОСББ з проханням/вимогою про укладення з нею окремих договорів і в цьому їй не було відмовлено, тому звернення до суду є передчасним. Об`єднання не є належним відповідачем у спорі, так як станом на 01.08.2017 р. всі співвласники об`єднання мають прямі договори на центральне постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, тому потреба в укладенні окремих договорів між об`єднанням і співвласниками квартир відсутня. ОСББ як балансоутримувач укладає договір на послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, до тарифу якого входить вивезення побутових відходів (а.с. 63, 64).

Відзив на позов відповідачем ОСОБА_2 не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Частини 2, 3 вказаної статті регламентують, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує ціну позову, значення справи для сторін.

При цьому згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд з урахуванням предмету спору, наданих сторонами доказів, відзиву, вважає за доцільне у даній справі проведення спрощеного позовного провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.09.2018 р., виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сосновою І.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1944 (а.с. 10), що також підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 13).

З пояснень позивача, власником решти 2/3 частки спірної квартири є відповідач ОСОБА_2 , яка є матір`ю ОСОБА_1

Про наявність між сторонами спору з приводу відчуження частки, користування та утримання квартири АДРЕСА_1 свідчать письмова переписка між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 (а.с. 40-42, 43, 44).

За заявленими вимогами позивач просить виділити в натурі у спірній квартирі відповідно часток власності їй житлову кімнату площею 11,1 кв.м, відповідачу житлову кімнату площею 19,7 кв.м., нежитлові приміщення залишити в спільному користуванні та поділити особові рахунки.

За нормою ч. 1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно положень статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Ця норма закону свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співласниками, такий порядок користування може встановити суд.

При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.

Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.

Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.

Вищевказана правова позиція була висловлена Верховним Судом України в постанові від 17 лютого 2016 року в справі №6-1500цс15.

Згідно технічного паспорту, виготовленого ФОП ОСОБА_3 18.02.2019 р., співвласниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , якій належить 2/3 частки у праві власності, та ОСОБА_1 , якій належить 1/3 частка; квартира складається із двох відокремлених кімнат площами 19,7 кв.м. та 11,1 кв.м., також місць загального користування: кухні площею 6,8кв.м.; коридору площею 5,5 кв.м., суміщеного санвузла площею 3,5 кв.м. і балкону площею 0,9 кв.м. (а.с. 35-37).

Враховуючи, що житлова площа квартири складає 30,8 кв.м., позивачу, яка є власником 1/3 частки квартири, належить 10,27 кв.м. житлової площі, а відповідачу, як власнику 2/3 частки квартири, належить 20,53 кв.м. житлової площі.

При цьому позивач просить виділити їй кімнату площею 11,1 кв.м., а відповідачу - кімнату площею 19,7 кв.м.

Отже, кімнати не відповідають ідеальним часткам сторін, як власників спільної часткової власності.

При цьому розмір площі кімнати, яку позивач просить виділити відповідачу ОСОБА_2 , менший від належної останній частки житлової площі квартири, до того ж з кімнати позивача (відповідно позовних вимог) є єдиний вихід на балкон, яким буде також користуватись відповідач, що унеможливлює визначення окремого порядку користування житлом та призведе до порушення житлових права відповідача ОСОБА_2 .

Відповідно ст. ст. 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно положень ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено також ст. 41 Конституції України, відповідно якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 155 Житлового кодексу УРСР, жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством.

Позовні вимоги у частині розподілу особових рахунків є похідними від основних вимог про визначення порядку користування квартирою, тому задоволенню також не підлягають.

За нормою ст. 63 Житлового кодексу УРСР, предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48), частина кімнати або кімната, зв`язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За викладених обставин суд прийшов до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, тому позов задоволенню не підлягає.

В порядку ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд не розглядає питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 317, 319, 321, 358 ЦК України, ст. 155 ЖК УРСР, ст. ст. 4, 5, 12, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 265, 268, 273, 274-279, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Березняківська 20 про виділ частки в спільному майні в натурі, визначення порядку користування квартирою та розподіл особових рахунків відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Березняківська 20 , місце знаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 20, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40855725.

Суддя Л.М.Виниченко