Рішення

від 07.08.2019 по справі 909/675/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/675/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., секретар судового засідання Бабенецька А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Галицька інвестиційна компанія",

вул. Січових Стрільців, 78, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Приватного підприємства "Тегеран",

вул. Шухевичів буд. 42, кв. 1,м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 30 207,65 грн, з яких: 21 440,95 грн - основний борг; 694,33 грн - 3% річних та 8 072,37грн - подвійна ставка НБУ

Представники сторін не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька інвестиційна компанія" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Тегеран" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 30 207,65 грн, з яких: 21 440,95 грн - основний борг; 694,33 грн - 3% річних та 8 072,37грн - подвійна ставка НБУ.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження і призначено розгляд справи по суті на 23.07.2019 року. В судовому засіданні 23.07.2019 року відкладено розгляд справи по суті на 07.08.2019 року.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися. Відповідач відзиву на позовну заяву суду не подав.

Відповідно до ч.9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Позиція позивача.

За словами позивача, відповідач в порушення умов договору оренди нерухомого майна №13-11/16Д від 01.11.2016 року допустив виникнення заборгованості по сплаті орендної плати в розмірі 21 440, 95 грн, внаслідок чого позивачем нараховані 3% річних в розмірі 694, 33 грн та подвійну ставку НБУ в сумі 8 072, 37 грн.

У своїх вимогах позивач посилається на ст.193 Господарського кодексу України, ст. 526, 530, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача.

Відповідач будь-яких заперечень та відзиву на позовну заяву суду не подав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галицька інвестиційна компанія" (позивач по справі/орендодавець по договору) та Приватним підприємством "Тегеран" (відповідач по справі/орендар по договору) було укладено договір оренди №03-11/16Д від 01.11.2016 року.

Відповідно до цього договору, орендодавець надає, а орендар отримує у строкове платне користування нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 20,5 м 2 (п.1.1. договору).

Плата за оренду (орендна плата) за цим договором сплачується у гривнях. Орендна плата складає 40 грн за 1м 2 . Орендна плата складає 2050 грн (згідно з Додатковою угодою №2 від 01.05.2018 року).

Орендна плата вноситься орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10 числа кожного місяця, на підставі викладених рахунків (розділ 2 договору).

Відповідно до п.6.1. договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов договору згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 31.12.2018 року, договір діє до 31.12.2018 року.

Вказаний договір підписано сторонами та скріплено печатками юридичних осіб без жодних зауважень.

Відповідно до акту прийому-передачі нежитлових приміщень в оренду, що є додатком №1 до договору, відповідач прийняв частину нежитлового приміщення, загальною площею 20,5 м 2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Приміщення в хорошому стані. Вказаний акт підписано сторонами та скріплено печатками юридичних осіб без жодних зауважень.

Відповідно до Актів наданих послуг № ГК-0000105, №ГК-0000110, №ГК-0000116, №ГК-0000121, №ГК-0000127, №ГК-0000132, №ГК-0000135, підписаних сторонами, вартість оренди та комунальних приміщень становить 15 198, 20 грн.

В матеріалах справи міститься Акт звірки взаємних розрахунків від 31.12.2018 року, підписаного сторонами та скріпленого печатками юридичних осіб, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 21 440, 95 грн.

Відповідно до листа директора ПП "Тегеран" вих.№01/03 від 13.03.2019 року, який адресований позивачу, відповідач повідомляє, що станом на 13.03.2019 року немає можливості погасити заборгованість.

Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку таких висновків.

Щодо стягнення з відповідача 21 440, 95 грн основного боргу слід вказати таке.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України - цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковий для виконання сторонами. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В спірному випадку, факт підписання відповідачем договору оренди №03-11/16Д від 01.11.2016 року, вказує на виникнення в нього певних обов`язків, зокрема сплата орендної плати. В матеріалах справи відсутні будь-які докази сплати відповідачем орендної плати за договором, а відтак вимога позивача про стягнення заборгованості в розмірі 21 440, 95 грн визнається судом обґрунтованою та підлягає до задоволення. Крім того, судом взято до уваги наявний в матеріалах справи Акт звірки взаємних розрахунків від 31.12.2018 року, підписаного сторонами та скріпленого печатками юридичних осіб, відповідно до якого відповідач визнає заборгованість перед позивачем в розмірі 21 440, 95 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 694, 33 грн, необхідно вказати таке.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що матеріалами справи доведено факт невиконання відповідачем зобов`язань за договором в частині сплати орендної плати, вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 694, 33 грн, визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Що стосується вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 8 072, 37 грн, суд вказує на таке.

Відповідно до ст.611 ЦК України - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Слід також враховувати, що договір, в тому числі в тій його частині, яка стосується відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, може бути укладено не лише шляхом складання єдиного документа, підписаного сторонами, а й шляхом обміну листами, телеграмами, факсограмами, телефонограмами та іншими документами, якщо із зазначених документів вбачається, що сторони погодили умови стосовно такої відповідальності /постанова Пленуму Вищого господарського суду №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань"/.

В спірному випадку, умовами укладеного між сторонами договору оренди №03-11/16Д від 01.11.2016 року не передбачено такої відповідальності за невиконання умов договору, як сплата орендарем пені, що вказує на відсутність погодження сторонами таких умов. Крім того, позивач у своїх вимогах не вказав на підставі якого акту законодавства можливе стягнення пені у спірних правовідносинах. За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення пені в розмірі 8 072, 37 грн, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши подані докази і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про те, що вимоги позивач слід задовольнити частково.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 11, 509, 526, 530, 610, 625, 629, 759 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст. 73, 86, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька Інвестиційна Компанія" /76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 78, код ЄДРПОУ 34078394/ до Приватного підприємства "Тегеран" /76018, м. Івано-Франківськ, вул. Шухевичів, буд.42, кв.1, код ЄДРПОУ 31262652/ про стягнення заборгованості в сумі 30 207, 65 грн - задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Тегеран" /76018, м. Івано-Франківськ, вул. Шухевичів, буд.42, кв.1, код ЄДРПОУ 31262652/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька Інвестиційна Компанія" /76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 78, код ЄДРПОУ 34078394/ основний борг в розмірі 21 440, 95 грн (двадцять одна тисяча чотириста сорок гривень 95 к.), 3 % річних в сумі 694, 33 грн (шістсот дев`яносто чотири гривні 33 к.) та судовий збір в розмірі 1407, 65 грн (одна тисяча чотириста сім гривень 65 к.).

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

В частині позовних вимог про стягнення 8 072, 37 грн пені - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів до Західного апеляційного господарського суду (м. Львів).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.08.2019

Суддя Фрич М. М.