Рішення

від 12.08.2019 по справі 910/7370/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.08.2019Справа № 910/7370/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського

до Товариства з обмеженою відповідальністю Столичний прокат

про стягнення 37591,08 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року Національний технічний університет України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Столичний прокат про стягнення заборгованості в розмірі 37591,08 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 18.04.2013 між відповідачем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до приватної власності №6460, за умовами якого відповідачу було передане в оренду майно, що перебуває на балансі позивача. В подальшому, з метою забезпечення утримання приміщень та відшкодування витрат позивача на утримання приміщень між позивачем та відповідачем було укладено Договір про відшкодування сплати податку на землю та витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №2/6460 від 18.04.2013. Так позивач вказує, що 18.04.2017 Договір оренди №6460 від 18.04.2013 припинив свою дію, проте відповідач продовжував користуватись орендованими приміщеннями до 14.06.2018, у зв`язку з чим, за час фактичного користування приміщеннями, останньому нараховувалась плата за Договором №2/6460 від 18.04.2013.

На підставі викладеного позивач вказує, що за відповідачем, за період з січня 2017 року по 14 червня 2018 року, утворилась заборгованість в розмірі 29303,03 грн.

Крім того, на вказану заборгованість позивачем нараховано пеню в розмірі 1937,48 грн., інфляційні втрати в сумі 5002,81 грн. та 3% річних в розмірі 1347,76 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.06.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 01.07.2019, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 11.07.2019 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 19.07.2019. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 15.07.2019.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.06.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: (03115, м. Київ, вул. Депутатська, буд. 23.

Однак, станом на дату розгляду справи на адресу господарського суду міста Києва повернувся поштовий конверт №0103047882781 із відміткою про повернення у зв`язку відсутністю адресата за вказаною адресою.

В силу положення пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 10.06.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.04.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Столичний прокат (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6460, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення, загальною площею 82,00 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 144, приміщення №1, 2, 3, 4 на цокольному поверсі будівлі гуртожитку №20 (майно), що перебуває на балансі Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут (наразі - Національний технічний університет України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського ) (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.11.2012 і становить 712970 грн. без ПДВ (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, майно передається в оренду з метою розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення.

Згідно з п.2.1 Договору, орендар вступає у стокове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна палат визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - листопад 2012 року 2970,71 грн. Орендна плата за перший місяць оренди квітень 2013 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень місяць 2012 року та січень, лютий, березень, квітень місяці 2013 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п.3.2 Договору).

Відповідно до п.3.3 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п.3.6 Договору, орендна палата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати (п.3.7 Договору).

Відповідно до п.3.11 Договору, у разі розірвання за згодою сторін договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Згідно з п.5.3 Договору, орендар зобов`язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 5.11 Договору визначено, що орендар зобов`язується здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих дів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до п.10.1 Договору, цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 18.04.2013 до 18.04.2014 включно.

Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань (п.10.2 Договору).

У п.10.4 Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Разом з тим, 18.04.2013 між Національним технічним університетом України Київський політехнічний інститут (наразі - Національний технічний університет України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського ) (балансоутримувач) та відповідачем було укладено Договір про відшкодування сплати податку на землю, витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг №2/6460, згідно з яким, орендар сплачує балансоутримувачу комунальні витрати, експлуатаційні платежі та відшкодування податку на землю за користування приміщенням, що знаходиться на балансі НТУУ КПІ та передане в оренду на підставі Договору оренди нерухоме майно загальною площею 82,0 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 144.ю приміщення №1, №2, №3, №4, на цокольному поверсі будівлі гуртожитку № 20 . Майно передається в оренду з метою розміщення суб`єкту господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, зазначене приміщення передане орендарю на підставі договору №6460 про оренду нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.04.2013.

Згідно з п.2.1 Договору, орендар щомісячно сплачує балансоутримувачу комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання, експлуатаційні платежі та відшкодування податку на землю.

Сума експлуатаційних платежів та відшкодування податку на землю визначається балансоутримувачем на підставі норм чинного законодавства та складає 529,56 грн. Розрахунок за підписом балансоутримувача додається до цього договору та є його невід`ємною частиною.

Оплата за комунальні послуги здійснюється орендарем відповідно до розрахунків, що виставляються балансоутримувачем на підставі показників організацій, що надають відповідні послуги.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що перерахування плати здійснюється орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним, на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

За умовами п.2.6 Договору, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги, експлуатаційні витрати та відшкодування податку на землю орендар сплачує пеню в розмірі 1 (одного) відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

Згідно з п.2.8 Договору, у випадку закінчення (дострокового припинення) дії цього договору орендар сплачує належні до сплати платежі, визначені у п.2.1 Договору, а також пеню, зазначену в п.2.6 Договору, виходячи із строку фактичного користування майном до дня підписання акта прийому-передачі приміщення з орендного користування.

Відповідно до п.4.1.5 Договору, орендар зобов`язаний, своєчасно і в повному обсязі вносити плату на рахунок балансоутримувача за комунальні послуги, експлуатаційні витрати та відшкодування податку на землю.

Згідно з п.8.1 Договору, цей договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 18.04.2013 по 18.04.2014 включно.

В разі пролонгації Договору №6460 про оренду нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.04.2013, даний договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п.8.2 Договору).

Факт передачі об`єкту оренди за вказаним договором підтверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання-передавання орендованого майна від 18.04.2013, підписаними повноважними представниками обох сторін та скріпленим відповідними печатками підприємств. Крім того, факт користування відповідачем зазначеними в договорах приміщеннями останнім не заперечується.

Як вбачається із матеріалів справи 18.04.2017 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву було направлено Заяву №30-06/4579 від 18.04.2017 про припинення договору оренди №6460 від 18.04.2013 у зв`язку з закінченням строку його дії, в якій орендодавець доручив балансоутримувачу, у триденний строк з моменту отримання даної заяви, прийняти орендоване майно з оренди за актом приймання-передачі майна.

Матеріали справи свідчать про те, що вказане орендоване майно було повернуто з оренди 14.06.2018, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акту державного виконавця про примусове виселення відповідача із орендованого приміщення.

Так позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з обумовлених Договором про відшкодування сплати податку на землю, витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг №2/6460 платежів за період з січня 2017 року по 14.06.2018 - дату звільнення відповідачем орендованого нерухомого майна.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що станом на 14.06.2018 заборгованість відповідача зі сплати експлуатаційних платежів становить 10742 грн., заборгованість зі сплати податку на землю складає 3048,45 грн., заборгованість зі сплати комунальних послуг становить 15512,58 грн., що разом становить 29300,80 грн.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем існуючої перед позивачем заборгованості за вищевказаними договорами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Виходячи із вимог ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 797 Цивільного кодексу України визначено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені умови Договорів оренди та Договорів про відшкодування витрат балансоутримувача в частині своєчасного та повного виконання зобов`язання по сплаті обумовлених наведеними договорами платежів.

Відтак, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 29303,03 грн. заборгованості зі сплати витрат балансоутримувача є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, за прострочення сплати платежів за договорами, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1347,76 грн. трьох відсотків річних та 5002,81 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий розрахунок на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, суд дійшов висновку, що позивачем вказане нарахування проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1937,48 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За умовами п.2.6 Договору, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги, експлуатаційні витрати та відшкодування податку на землю орендар сплачує пеню в розмірі 1 (одного) відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

Згідно з п.2.8 Договору, у випадку закінчення (дострокового припинення) дії цього договору орендар сплачує належні до сплати платежі, визначені у п.2.1 Договору, а також пеню, зазначену в п.2.6 Договору, виходячи із строку фактичного користування майном до дня підписання акта прийому-передачі приміщення з орендного користування.

Оскільки відповідачем допущено прострочення виконання своїх зобов`язань за вказаними договорами в частині своєчасного виконання зобов`язань по сплаті обумовлених наведеними договорами платежів, що є підставами для стягнення з відповідача пені, вимоги позивача в цій частині є законними та обґрунтованими.

За приписами ст.3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В той же час, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, перевіривши надані позивачем розрахунки пені судом встановлено, що надані позивачем розрахунки проведено у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та положень чинного законодавстві, а відтак, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 129 ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний прокат" (03115, м. Київ, вул. Депутатська, буд. 23; ідентифікаційний код 38271250) на користь Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (03056, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 37; ідентифікаційний код 02070921) 29303 (двадцять дев`ять тисяч триста три) грн. 03 коп. заборгованості, 1937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) грн. 48 коп. пені, 1347 (одна тисяча триста сорок сім) грн. 76 коп. трьох процентів річних, 5002 (п`ять тисяч дві) грн. 81 коп. інфляційних втрат, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 12.08.2019

Суддя Я.В. Маринченко