Рішення

від 12.08.2019 по справі 910/7749/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.08.2019Справа № 910/7749/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АБ Трейдінг

до Приватного акціонерного товариства по розробці і виготовленню засобів механізації будівництва Мехбуд

про стягнення 12948 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю АБ Трейдінг звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства по розробці і виготовленню засобів механізації будівництва Мехбуд про стягнення 12948 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 30.06.2017 між сторонами було укладено Договір оренди нежитлових приміщень №584/17, за умовами якого позивач, зокрема, 06.07.2017 на підставі платіжного доручення №4750 перерахував на рахунок відповідача гарантійний платіж в розмірі 12948 грн. Позивач зазначає, що Договір №584/17 від 30.06.2017 припинив свою дію з 31.03.2019 про що свідчить підписаний між сторонами Акт повернення приміщень з оренди, жодних претензій сторони не мали, проте відповідач безпідставно відмовляється повернути позивачу суму сплаченого ним гарантійного платежу в розмірі 12948 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути на користь Дочірнього підприємства Савсервіс Столиця (ідентифікаційний код 31903537) сплачену суму гарантійного платежу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 28.06.2019, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 08.07.2019 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 18.07.2019. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 13.07.2019.

03.07.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній в повному обсязі заперечив проти заявлених позовних вимог зазначивши, що згідно умов укладеного між сторонами Договору, зокрема п.4.8, сплачена орендарем сума гарантійного платежу не повертається останньому у випадку дострокового розірвання договору з ініціативи орендаря. Так, оскільки позивач звернувся до відповідача з Листом №415 від 18.03.2019 про дострокове припинення укладеного між сторонами договору, у відповідача відсутній обов`язок з повернення сплаченого орендарем гарантійного платежу. Крім того, відповідач вказав, що у позовній заяві позивач просить стягнути суму гарантійного платежу на користь Дочірнього підприємства Савсервіс Столиця (ідентифікаційний код 31903537), утім із вказаним підприємством у відповідача ніколи не було, та наразі, відсутні будь-які договірні відносини, відтак відповідач не має жодних зобов`язань перед вказаною юридичною особою.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.06.2017 між Приватним акціонерним товариством по розробці і виготовленню засобів механізації будівництва Мехбуд (відповідач, орендодавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю АБ Трейдінг (позивач, орендар) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень №584/17, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування для здійснення підприємницької діяльності нежитлові приміщення що розташовані на території орендодавця у м. Києві, вул. Ак. Кримського, 4-А, для розміщення офісу-магазину, що розташоване в Комплексі згідно Додатку №2, загальною площею 99,60 кв. м. Відновна вартість приміщень складає 119250 грн. Вартість предмету оренди індексується у порядку визначеному законодавством України (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає приміщення в 3 - денний строк після підписання цього договору за актом передачі приміщень в оренду. В акті передачі приміщень в оренду вказується технічний стан орендованого приміщення. Технічний стан орендованого приміщення, за бажанням однієї із сторін, може бути зафіксовано за допомогою цифрової фотокамери та записано на диски CD-R, які підписуються та зберігаються по одному у кожної із сторін. Відліком дати нарахування грошових зобов`язань є дата складання (підписання) Акту передачі приміщення в оренду.

Орендар повинен повернути орендовані приміщення в останній день дії даного договору, вказаного в п.5.1 або в останній день дії даного договору, вказаного в додатковій угоді на розірвання даного договору, який також підлягає оплаті (п.3.2 Договору).

Згідно з п.3.3 Договору, на дату підписання акту повернення приміщення з оренди, орендар повинен повністю розрахуватись по платежах за оренду, комунальних послугах, відшкодування витрат за електропостачання, здати перепустки, отримані на в`їзд (вхід) на територію орендодавця й надати документальне підтвердження вищенаведеного.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що відповідно до цього договору за володіння та користування об`єктом оренди та площами загального користування орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю наступні платежі: орендну плату, яка складається з орендної плати за площу згідно п.1.1 даного договору та експлуатаційних витрат; комунальні платежі; відшкодування електропостачання, згідно лічильника.

Розмір орендної плати встановлюється сторонами на визначені періоди дії договору шляхом складання розрахунків на кожний із періодів. Розрахунки є невід`ємною частиною цього договору. Орендар зобов`язаний повернути підписані розрахунки протягом 3-х (трьох) днів з дати їх отримання. У випадку недосягнення згоди щодо розміру орендної плати на наступний період, договір втрачає силу (припиняється) (п.4.1.1 Договору).

Відповідно до п.5.1 Договору, договір діє до 30.06.2018, однак до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору. Його продовження має бути оформлене додатковою угодою до цього договору.

Згідно з п.5.7 Договору, договір також може бути розірвано достроково за взаємною згодою сторін. При цьому сторона - ініціатор розриву договору повідомляє іншу сторону не пізніше ніж за 30 днів. У цьому випадку орендар зобов`язується не перешкоджати третім особам, зацікавленим в оренді, в огляді орендованого приміщення.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії Акту передачі приміщень в оренду від 01.07.2017 відповідач передав, а позивач прийняв орендовані приміщення загальною площею 99,6 кв. м.

В подальшому, 19.10.2018 між сторонами було укладено Додаткову угоду №11/10/18 до Договору оренди нежитлових приміщень №584/17 від 30.06.2017, а умовами якої сторони погодили збільшити площу орендованих позивачем приміщень та встановили загальну площу у розмірі 20,5 кв. м.

Так, відповідно до Акту повернення приміщень з оренди від 19.10.2018 позивач повернув відповідачу орендовані приміщення загальною площею 99,6 кв. м. Вказані приміщення прийняті відповідачем без жодних претензій та зауважень.

Також, 19.10.2018 між сторонами було підписано Акт передачі приміщень в оренду, згідно якого орендодавець передав орендарю обумовлені договором приміщення загальною площею 20,5 кв. м.

Додатковою угодою №01/07/18 від 25.06.2018 сторони, зокрема, погодили продовжити строк дії Договору оренди нежитлових приміщень №584/17 від 30.06.2017 до 30.06.2019.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Як зазначає позивач, на виконання умов укладеного між сторонами договору, останнім було сплачено на рахунок відповідача гарантійний платіж в розмірі 12948 грн., вказане підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №4750 від 06.07.2017 на суму 12948 грн.

В подальшому,18.03.2019 позивач звернувся до відповідача із Листом №415 в чому повідомив орендодавця про дострокове припинення укладеного між сторонами Договору з 16.04.2019. Також позивач просив зарахувати сплачену ним суму гарантованого платежу в рахунок оплати за останній місяць оренди.

Листом №28 від 19.03.2019 відповідач повідомив позивача, що за умовами п.4.8 Договору у разі дострокового розірвання договору з ініціативи орендаря, гарантований платіж орендарю не повертається, разом з тим вказав, що за умовами п.4.9 Договору залік коштів гарантійного платежу в рахунок поточних платежів не допускається. Також зазначив, що згідно з п.3.1 Договору на дату підписання акту повернення приміщень з оренди орендар повинен повністю розрахуватись по платежам, що передбачені умовами договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до платіжного доручення №6907 від 27.03.2019, позивачем було сплачено на рахунок відповідача орендну плату за березень 2019 року в розмірі 4510,16 грн.

31.03.2019 між сторонами було підписано Акт повернення приміщення з оренди, відповідно до якого позивач повернув відповідачу орендовані за Договором приміщення загальною площею 20,5 кв. м.

В подальшому, позивачем було направлено відповідачу Лист-вимогу №450 від 08.04.2019 в якій вимагав від відповідача повернення суми гарантійного платежу в розмірі 12948 грн., сплаченого на підставі Договору оренди нежитлових приміщень №584/17 від 30.06.2017.

Поте вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Наразі позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми гарантійного платежу з огляду на припинення укладеного між сторонами договору.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Виходячи із вимог ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, умовами п.4.3.1 Договору сторони, зокрема погодили, що одночасно зі сплатою за перший місяць, орендарем вноситься гарантійний платіж в сумі місячної орендної плати, який не тягне за собою виникнення податкових зобов`язань.

Відповідно до п.4.7 Договору, у разі закінчення терміну договору та відсутності у сторін намірів про переукладення договору оренди, та при умові відсутності претензій орендодавця до технічного стану приміщення яке повертає орендар, відсутності заборгованості у орендаря по простроченим платежам та/або штрафним санкціям, гарантійний платіж перераховується на поточний рахунок орендаря протягом 3-х робочих днів.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач звернувся до відповідача з Листом №415 від 18.03.2019 в якому фактично в односторонньому порядку відмовився від укладеного між сторонами договору.

В той же час, сторони погодили, що у разі дострокового розірвання даного договору з ініціативи орендаря гарантійний платіж орендарю не повертається і підлягає зарахуванню на дату розірвання даного договору (п.4.8 Договору).

Також, сторонами було погоджено, що згідно з п.4.9 Договору, залік коштів гарантійного платежу в рахунок поточних платежів не допускається, якщо інше не передбачено договірними відносинами.

Суд зазначає, що відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, підписавши спірний договір, позивач фактично погодився з тим, що за умовами п.4.8 Договору у разі дострокового розірвання даного договору з ініціативи орендаря гарантійний платіж орендарю не повертається.

Частиною 1 ст.610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, оскільки позивачем було погоджено умови укладеного між сторонами договору, зокрема що стосуються односторонньої відмови від договору та неповернення у такому разі суми гарантійного платежу, суд не вбачає в діях відповідача порушення умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, щодо відсутності підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 12948 грн., які були сплачені позивачем як гарантійний платіж.

Крім того, суд зазначає, що з прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 12948 грн. на користь Дочірнього підприємства Савсервіс Столиця (ідентифікаційний код 31903537), утім позивачем не надано суду жодних доказів уповноваження останнього вказаним підприємством представляти його інтереси, так само як і не надано суду жодних доказів, які б підтвердили факт існування договірних правовідносин вказаної юридичної особи з відповідачем у даній справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 75, 76, 77, 86, ч.2 ст.178, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 12.08.2019

Суддя Я.В. Маринченко