Рішення

від 08.08.2019 по справі 910/8096/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2019Справа № 910/8096/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод метизних виробів"

про стягнення 255 889, 88 грн.

Представники:

від позивача: Баранов О.В.;

від відповідача:не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод метизних виробів" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 255 889, 88 грн., яка складається з частини заборгованості за кредитом (тіло) - 200 000, 00 грн. та частини заборгованості за нарахованими процентами за період з 01.07.2016 по 31.07.2016 в сумі 55 889, 88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором № 72296-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 29.08.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 08.08.2019.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 08.08.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.08.2013 між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод метизних виробів" (далі - позичальник) укладено кредитний договір № 72296-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, умовами якого передбачено, що банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію та зобов`язується надавати кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти та інші платежі, кредит надається в грошовій формі на наступних умовах:

1.1.1. ліміт кредитної лінії - 33 000 000, 00 грн.;

1.1.2. кінцевий термін повернення кредиту - 28.08.2016;

1.1.3. ціль використання кредиту - рефінансування кредитної заборгованості в ПАТ Акціонерний банк Південний згідно кредитного договору № СС2012-00007 від 06.09.2012 в сумі 30 000 000, 00 грн.; поповнення обігових коштів у сумі - 3 000 000, 00 грн.,

1.4. тип процентної ставки за договором - фіксована;

1.1.5. процентна ставка за користування кредитом - 19,0 % річних.

Відповідно до п. 1.2. договору, кредит надається окремими частинами або повною сумою в межах встановленого ліміту кредитної лінії. Останню частину кредиту позичальник може отримати не пізніше 27.08.2016 року.

Згідно п. 4.1. договору, в редакції договору про внесення змін № 2 від 03.03.2014, повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів зі свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до графіка (додаток 1 від 03.03.2014 року). Остаточне повернення кредиту (заборгованості за всіма отриманими відповідно до договору окремими частинами кредиту), нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій позичальник зобов`язаний здійснити не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного п. 1.1.2. договору.

У випадку порушення позичальником встановлених п.п. 4.1., 4.2. договору строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та наступного робочого дня переноситься банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості позичальника за кредитом (п. 4.3. договору).

За умовами п. 4.6. договору, сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок № НОМЕР_1 , виходячи із фактичної заборгованості за кредитом. Проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом, сплачуються позичальником одночасно з остаточним поверненням кредиту. У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів вважається простроченою та переноситься банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів не пізніше наступного робочого дня після встановленого строку плати процентів.

У відповідності п. 6.1.3. п. 6.1. договору, позичальник зобов`язаний своєчасно повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом та винагороди банку в порядку, передбаченому договором.

Додатком № 1 від 03.03.2014 до кредитного договору № 72296-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 29.08.2013 сторони погодили графік зменшення ліміту кредитної лінії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було перераховано відповідачу згідно умов договору грошові кошти у розмірі 33 000 000, 00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку № НОМЕР_2 (копії у матеріалах справи).

Тож, згідно умов договору, відповідач зобов`язаний був виконати свої зобов`язання перед банком та повернути суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитними коштами до 28.08.2016, проте відповідач свої зобов`язання з повернення тіла кредиту не виконав, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод метизних виробів" утворилась заборгованість з повернення кредитних коштів, зокрема у розмірі 200 000, 00 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась вимога № 298.4/42 від 18.10.2018, в якій позивач вимагав не пізніше 30-денного строку погасити всю наявну заборгованість за кредитним договором, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень та копією фіскального чеку від 19.10.2016.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо повернення наданих кредитних коштів, зокрема погашення частини простроченої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 200 000, 00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 55 889, 88 грн. - заборгованість за процентами за період з 01.07.2016 по 31.07.2016.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти згідно умов договору, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою по рахунку № НОМЕР_2 .

Згідно п. 4.1. договору, в редакції договору про внесення змін № 2 від 03.03.2014, повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів зі свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до графіка (додаток 1 від 03.03.2014 року). Остаточне повернення кредиту (заборгованості за всіма отриманими відповідно до договору окремими частинами кредиту), нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій позичальник зобов`язаний здійснити не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного п. 1.1.2. договору - 28.08.2016.

У випадку порушення позичальником встановлених п.п. 4.1., 4.2. договору строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та наступного робочого дня переноситься банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості позичальника за кредитом (п. 4.3. договору).

У відповідності п. 6.1.3. п. 6.1. договору, позичальник зобов`язаний своєчасно повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом та винагороди банку в порядку, передбаченому договором.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач надані кредитні кошти у повному обсязі не повернув, доказів зворотного суду не надав, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод метизних виробів" утворилась заборгованість з повернення кредитних коштів, зокрема, у розмірі 200 000, 00 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, відповідно до пункту 1.1.2. договору, кінцевим терміном повернення кредиту - 28.08.2016.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови кредитного договору № 72296-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 29.08.2013, положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 200 000, 00 грн. частини основної заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 55 889, 88 грн. - заборгованості за процентами за період з 01.07.2016 по 31.07.2016.

Згідно пункту 1.1.5. договору, процентна ставка за користування кредитом - 19,0 % проценти річних.

Відповідно до п. 4.6. договору, сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок № НОМЕР_1 , виходячи із фактичної заборгованості за кредитом. Проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом, сплачуються позичальником одночасно з остаточним поверненням кредиту. У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів вважається простроченою та переноситься банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів не пізніше наступного робочого дня після встановленого строку плати процентів.

Таким чином, приймаючи до уваги положення пункту 1.1.5. кредитного договору, враховуючи погоджену сторонами проценту ставку, а також виходячи із наявних у матеріалах справи банківських виписок з погашення тіла кредиту по кредитному договору № 72296-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 29.08.2013, суд дійшов про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за процентами у сумі 55 889, 88 грн. за період з 01.07.2016 по 31.07.2016

З огляду на викладене, вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод метизних виробів" (02098, м. Київ, вул. Юрія Шумського, буд. 1Б, ідентифікаційний код - 31313921) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11 а, ідентифікаційний код - 24214088) 200 000 (дві тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу, 55 889 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн. 88 коп. - заборгованості за процентами та 3 838 (три тисячі вісімсот тридцять вісім) грн. 35 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 13.08.2019.

Суддя Щербаков С.О.