Рішення

від 08.08.2019 по справі 909/712/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/712/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А., секретар судового засідання Феденько Н. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Івано-Франківської міської ради

до відповідача: Приватного підприємства "Декор-Тесляр"

про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 1 045 грн 33 коп.

За участю:

від позивача: Мигович І. В.

від відповідача: Кантимир В. Я.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Івано-Франківської області подано позов Івано-Франківською міською радою до Приватного підприємства "Декор-Тесляр" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 37 653 грн 90 коп.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.07.2019 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначити на 30.07.2019.

В судовому засіданні 30.07.2019 представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог з 37 653 грн 90 коп. до 1 045 грн 33 коп. у зв`язку з отриманням інформації від управління Держгеокадастру з новим витягом із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30.07.2019 суд постановив заяву про зменшення розміру позовних вимог від 30.07.2019 задовольнити та прийняти до розгляду, а розгляд справи відкласти на 08.08.2019.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги викладені у позовній заяві із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав та просив суд їх задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач використовує земельну ділянку комунальної форми власності для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови без договору оренду земельної ділянки. Попередній договір оренди земельної ділянки втратив чинність 24.02.2018 . Проте, після втрати чинності такого договору відповідач не звернувся про продовження чи укладення нового договору оренди земельної ділянки і продовжує нею користуватись. Отже, відповідач в період з 25.02.2018 по 31.12.2018 використовує земельну ділянку, яка перебуває у власності територіальної громади м. Івано-Франківська, в особі Івано-Франківської міської ради, за відсутності належним чином оформлених і зареєстрованих речових прав на землю, без внесення орендної плати за землю. Позивач вказав, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 1 045 грн 33 коп. не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд встановив наступне.

Відповідно до 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в України", Положення про здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в м. Івано-Франківськ, затвердженого рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 28.08.2014 № 1508-47, інспекторами з самоврядного контролю управління земельних відносин виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 24.10.2018 проведено обстеження земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 на предмет дотримання вимог земельного законодавства - наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1 ).

Попередньо відповідачу надсилалось повідомлення № 666/34.3-02/18в від 09.10.2018 про проведення обстеження земельної ділянки у період з 23.10.2018 по 02.11.2018. Докази направлення містяться в матеріалах справи.

За результатами обстеження складено Акт обстеження земельної ділянки від 24.10.2018 № 190. В процесі підготовки документів до обстеження, збору необхідної інформації та проведення обстеження земельної ділянки, встановлено наступне: земельна ділянка використовуються для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови Приватним підприємством "Декор-Тесляр".

Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (довідка від 25.09.2018 № 139075903) земельна ділянка у АДРЕСА_1 , площею 0,1052 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 61856166101, знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради. Цільове призначення земельної ділянка - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

На підставі п. 1 рішення 52 сесії Івано-Франківської міської ради від 24.02.2015 № 1684-52, Приватному підприємству "Декор-Тесляр" поновлено (продовжено) на 3 роки Договір оренди землі від 28.11.2011 (п. 12 Додатку до вказаного рішення), та надано в оренду земельну ділянку площею 0,1052 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , на АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

24.02.2015 між Івано-Франківською міською радою та Приватним підприємством "Декор-Тесляр" укладено додаткову угоду до Договору оренді земельної ділянки від 28.11.2011, зареєстрованого в управлінні Держкомзему у м. Івано-Франківську за № 261010004000273 від 28.11.2011. Серед істотних умов договору, зокрема, передбачено строк дії договору до 24.02.2018.

Відповідно до листа Івано-Франківського відділу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 09.10.2018 № 0-9-0.31-314/106-18, право оренди обстежуваної земельної ділянки зареєстровано 14.04.2015 за Приватним підприємством "Декор-Тесляр", строком на 3 роки.

Після закінчення строку дії вказаного договору, Приватне підприємство "Декор-Тесляр" за поновленням (продовженням) договору оренди обстежуваної ділянки не зверталося.

01.03.2019 відповідачу надсилалась претензія з пропозицією добровільно сплатити суму безпідставно збережених коштів, з урахуванням зменшення суми, відповідно до сплаченої суми земельного податку за період з 25.02.2018 по 31.12.2018. Відповідачем відповідь на дану претензію не надавалась.

Відповідно до листа Головного управління ДФС України в Івано-Франківській області від 04.10.2018 № 176/9/09-19-55-12-19, Приватне підприємство "Декор-Тесляр", за обстежувану земельну ділянку, площею 0,1052 га, в 2016 році задекларувало 11 206 грн 01 коп. та сплатило 10 171 грн 00 коп.; у 2017 році задекларувало 11 878 грн 24 коп. та сплатило 12 907 грн 88 коп.; у 2018 році задекларувало 11 887 грн 71 коп. та сплатило 9 400 грн 00 коп.

Згідно розрахунку Департаменту комунальних ресурсів, розмір орендної плати, нарахованої за володіння і користування цією земельною ділянкою в період з 25.02.2018 по 31.12.20108 і збереженої (заощадженої) у себе відповідачем, становить 1 045 грн 33 коп. (витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2018 від 13.12.2018 № 1377/0/196-18).

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із ст. 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 83 ЗК України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

У відповідності до статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

В силу статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про плату за землю" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глави 83 ЦК України для кондикційних зобов`язань, характерним є, зокрема, приріст майна в набувача без достатніх правових підстав, натомість вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п. "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).

В силу статті 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Предметом позову в даній справі є стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212, 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою, на якій розміщено об`єкт незавершеного будівництва.

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою, зокрема, продовження попереднього договору оренди чи укладення нового договору оренди з міською радою та державної реєстрації такого права.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 ЗК України та з урахуванням положень статті 1212 ЦК України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 922/652/18.

Як зазначалось вище, об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1 ст. 21 Закону України "Про плату за землю").

Визначення земельної ділянки наведено в частині 1 статті 79 ЗК України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено приписами ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути збережені кошти (в розмірі орендної плати) є сформованим об`єктом цивільних прав.

Крім того, суд зазначає, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17).

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Звертаючись до суду з позовом Івано-Франківська міська рада просила стягнути з Приватного підприємства "Декор-Тесляр" безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 37 653 грн 90 коп. В обґрунтування зазначеної суми, позивачем подано розрахунок виконаний Департаментом комунальних ресурсів по нормативно грошовій оцінці від 26.12.2018 № 1427/0/196-18 (1 874 071 грн 36 коп). Згодом, позивачем зменшено позовні вимоги з 37 653 грн 90 коп. до 1 045 грн 33 коп. та подано інший розрахунок виконаний Департаментом комунальних ресурсів по нормативно грошовій оцінці від 13.12.2018 № 1377/0/196-18 (437 283 грн 32 коп.).

Перевіривши складений та наданий позивачем розрахунок поданий представником позивача разом із заявою про зменшення позовних вимог, судом встановлено, що він виконаний з 25.02.2018 по 31.12.2018 на суму 1 045 грн 33 коп. При розрахунку взято до уваги розмір земельної ділянки 0,1052 га та вірну нормативно грошову оцінку станом на 2018 рік від 13.12.2018 № 1377/0/196-18, витяг якої наявний у матеріалах справи.

За викладених обставин, беручи до уваги матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 1 045 грн 33 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно судового збору суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з відповіді Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Відділу у м. Івано-Франківську від 29.07.2019 № 0-9-0.31-298/106-19 мала місце помилка у застосуванні коефіцієнту відповідно до наказу Мінагрополітики від 27.03.2018 № 162 у витязі від 26.12.2018 № 1427/0/196-18 у якому нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 1 874 071 грн 36 коп. Вірним витягом є витяг від 13.12.2018 № 1377/0/196-18 у якому нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 2018 рік становить 437 283 грн 32 коп.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 1 045 грн 33 коп., а не як було заявлено спочатку в сумі 37 653 грн 90 коп., ним були би оплачені і без звернення з позовом до суду. Вказав також на те, що він неодноразово звертався до Департаменту з проханням з`ясувати помилку. Оскільки помилка нарахування безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати виникла не з його вини, судовий збір просив на нього не покладати.

За правилами, встановленими ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на вищевикладене, судовий збір в сумі 1 921 грн 00 коп. слід залишити за позивачем, оскільки мала місце помилка у застосуванні коефіцієнту, що стало підставою для неправильного розрахунку безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов Івано-Франківської міської ради до Приватного підприємства "Декор-Тесляр" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 1 045 грн 33 коп. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Декор-Тесляр" (вул. Кропивницького, 1а, м. Івано-Франківськ, 76007; ідентифікаційний код 22165434) на користь Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004; ідентифікаційний код 33644700) 1 045 грн 33 коп. (одна тисяча сорок п`ять грн 33 коп.) безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Судовий збір в сумі 1 921 грн 00 коп. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн 00 коп.) залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п.п 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.08.2019.

Суддя М. А. Шіляк