Рішення

від 01.08.2019 по справі 910/7459/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.08.2019Справа № 910/7459/19 Господарський суд міста Києва у складі:

судді: за участю секретаря:Данилової М.В. Бордунової К.Е.

Представники сторін: від позивача, Слюсаренко О.А., , адвокат; від відповідача, не з`явилися, , ;

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АРТМА

до про Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРРАМІС стягнення грошових коштів

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07 червня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю АРТМА (позивач) надійшла позовна заява б/н від 06.06.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРРАМІС (відповідач) про стягнення заборгованості на суму в розмірі 1 045 334, 84 грн., з них: основна заборгованість в розмірі 902 958, 94 грн., пеня в розмірі 89 481, 10 грн., 3% річних в розмірі 15 027, 88 грн., інфляційні втрати в розмірі 37 866, 92 грн. за договором поставки № 28-03/2017 від 28.03.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором поставки № 28-03/2017 від 28.03.2017 року, зокрема, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач не здійснив зобов`язання щодо сплати грошових коштів у встановленому розмірі та строки, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 910/7459/19 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі № 910/7459/19 призначено на 26.06.2019 року. Повідомлено сторін, що явка їх представників в судове засідання є обов`язковою. Встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов, справа згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений шляхом направлення ухвали суду від 26.06.2019 на юридичну адресу Товариства, яка повернулася до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 року повідомлено сторін про оголошену в підготовчому засіданні перерву на 17.07.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 року повідомлено сторін про призначення справи № 910/7459/19 до судового розгляду по суті на 01.08.19

Суд зазначає, що ухвали Господарського суду міста Києва від 26.06.2019 року, від 17.07.2019 року, як і ухвала про відкриття провадження у справі, була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРРАМІС , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02121, м. Київ, вул. Світла, 3.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, оскільки ухвали суду направлялися відповідачу на зазначену в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації) останнього, а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування відповідача, то керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України Суд дійшов висновку, що ухвали суду по даній справі є такими, що були вручені відповідачу.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Своїм правом на подання відзиву на позов відповідач у визначений строк відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи обмеженість процесуального строку, Суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

28.03.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АРТМА (Позивач/Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю КЕРРАМІС (Відповідач/Покупець) було укладено Договір поставки № 28-03-2017 (Договір).

Умови п. 1.1. Договору визначено, що Постачальник (Позивач) зобов`язується систематично постачати і передавати у власність Покупця (Відповідач) бетон товарний готовий до використання (Продукція/Бетон), а Покупець зобов`язується приймати Продукцію і Послуги з доставки та оплачувати їх на умовах цього Договору.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що перехід права власності на кожну партію Продукції від Постачальника до Покупця відбувається в момент передачі кожної відповідної партії Продукції, який визначається датою товарно-транспортної/видаткової накладної, підписаної представником Покупця на будівельному майданчику Об`єкту.

Пунктом 5.3. Договору визначено, що оплата Продукції за цим Договором здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту її фактичного відвантаження, який визначається датою товарно-транспортної/видаткової накладної, підписаної представником Покупця на будівельному майданчику об`єкту, на підставі наданого Постачальником рахунку - фактури.

На виконання умов Договору Позивач поставив а Відповідач прийняв товар на загальну суму 15 134 204,51 грн.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, сплативши Позивачу 14 231 245,57 грн.

Таким чином, у Відповідача наявна заборгованість перед Позивачем у розмірі 902 958,94 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно п.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України.

Так, ст. 216 ГК України, передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Стаття 551 ЦК України встановлює, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

У частині третій ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 216 ГК України також встановлює, господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин.

Так, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

При цьому, відповідно до частини 2 ст. 216 ГК України, застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Як встановлено частиною 3 ст. 216 ГК України, господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі;

у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.)

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з Відповідача грошових коштів, а саме: основного боргу - 902 958,94 грн., пені - 89 481,10 грн., інфляційних втрат - 37 866,92 грн., 3% річних - 15 027,88 грн., відповідно до самостійно здійсненого розрахунку штрафних санкцій судом.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 15 680,02 грн., відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРРАМІС (02121, м. Київ, вул. Світла, 3, код ЄДРПОУ 39426966) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АРТМА (юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. Промислова, 3 Г; адреса для листування: 04108, м. Київ, пр. Свободи, 6, кв. 319, код ЄДРПОУ 34804018) грошові кошти, а саме: основного боргу - 902 958,94 грн. (дев`ятсот дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім грн. 94 коп.), пені - 89 481,10 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч чотириста вісімдесят одна грн. 10 коп.), інфляційних втрат - 37 866,92 грн. (тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят шість грн. 92 коп.), 3% річних - 15 027,88 грн. ( п`ятнадцять тисяч двадцять сім грн. 88 коп.) та судовий збір у розмірі 15 680,02 грн. (п`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят грн. 02 коп.)

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14 серпня 2019р.

Суддя М.В. Данилова