Рішення

від 14.08.2019 по справі 917/653/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.08.2019Справа № 917/653/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк

до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбєлторг та ОСОБА_1

про стягнення 87 949,30 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбєлторг та ОСОБА_1 про стягнення 87 949,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем 1 зобов`язань за Кредитним договором від 29.08.2018, укладеного у спрощений спосіб, в частині повернення кредитних коштів, виконання зобов`язань за яким забезпечено укладеним між відповідачем 2 та позивачем Договором поруки № POR1535378158923 від 29.08.2018.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26.04.2019 направлено запит до Відділу реєстрації місця проживання у Немишлянському районі м. Харкова щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 .

14.05.2019 від управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харкіської міської ради на запит суду надійшла інформаційна довідка з реєстру територальноїї громади міста Харкова від 07.05.2019 № 12-0003761-2019.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.05.2019 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.05.2019 справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбєлторг та ОСОБА_1 про стягнення 87 949,30 грн. передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

14.06.2019 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 917/653/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2019 прийнято справу № 917/653/19 до свого провадження, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив, встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзиву.

З метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про їх право подати відзиви на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 19.06.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 13 та адресу місця реєстрації відповідача-2, зазначену в Інформаційній довідці з Реєстру територіальної громади АДРЕСА_3 та отримана відповідачем-2 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103050594258 - 24.06.2019.

30.07.2019 на адресу суду повернулось поштове відправлення за №010305059595, в якому судом направлялась ухвала суду відповідачу-1 із зазначенням причини повернення: організація не знаходиться, дата довідки 27.07.2019.

В силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення від 27.07.2019 про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу-1 ухвали Господарського суду міста Києва від 19.06.2019.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем-1 не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем-1 та повернення його до суду з поміткою організація не знаходиться є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача-1 щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача-1.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Судом, також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзиви на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

29.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Укрбєлторг (далі - клієнт, відповідач-1) звернулось до Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк (далі - банк, позивач) через систему інтернет-клієнт-банкінгу із Анкетою-заявою про приєднання до умов та правил надання послу КУБ , відповідно до якої відповідач 1 приєднався до розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua ).

У зазначені Заяві сторонами визначено істотні умови Кредитного договору, а саме: розмір кредиту - 115 000 грн.; строк кредиту - 12 місяців; проценти (комісія) за користування кредитом: 2% в місяць від початкового розміру кредиту; порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця наступного за місяцем видачі коштів клієнту - до календарного числа місяця, в якому надано кредит, включно із цим числом, погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 цієї Заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних в п. 1.4 сплатити банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил.

Згідно з п. 3.2.8.1 Умов та Правил (станом на 29.08.2018) банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту Кредит КУБ для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Кредитування клієнта здійснюється в межах встановленого банком ліміту кредитування, про який банк повідомляє клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати ) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет (https://privatmarket.ua).

Пунктом 3.2.8.2 Умов та Правил визначено, що максимальна сума кредиту, яка може бути надана в рамках Послуги, складає 500 000 грн.

Відповідно до п. 3.2.8.3 Умов та Правил банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту терміновий кредит в обмін на зобов`язання клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.

Згідно з п. 3.2.8.3.1 Умов та Правил повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

У відповідності до п. 3.2.8.3.2 Умов та Правил за користування Послугою Клієнт сплачує щомісячно проценти за користування кредитом в розмірі, що зазначені в Заяві та Тарифах. Датами сплати відсотків є дати сплати платежів, зазначені в Заяві. При несплаті відсотків у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.8.6.2.).

Згідно з п. 3.2.8.3.3 Умов та Правил при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Пунктом 3.2.8.5.3 Умов та Правил визначено, що клієнт зобов`язаний повернути кредит у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Згідно з п. 3.2.8.5.7 Умов та Правил у разі списання щомісячного внеску по кредиту КУБ в рахунок кредитного ліміту на рахунку Клієнт оплачує комісію в розмірі 3 % від суми платежу. Комісія за кредитним лімітом на рахунку регулюється пунктом 3.2.1.1.17 чинних Умов та Правил надання банківських послуг.

У відповідності до п. 3.2.8.10.1 Умов та Правил у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1. цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.8.9, 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

27.08.2018 між позивачем та ОСОБА_1 (далі - поручитель, відповідач 2) укладено Договір поруки № POR1535378158923 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання відповідачем 1 зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.8 Кредит КУБ Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Угода), по сплаті, зокрема кредиту в розмірі, що вказаний в угоді, процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно угоди - 2% від суми кредиту щомісяця;

- за період користування кредитом згідно з п. 3.28.5.3 Угоди - 4% від суми кредиту щомісяця.

Якщо під час виконання угоди зобов`язання боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються. Внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Поручитель при укладенні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Відповідно до п. 1.2 Договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою, в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагородо, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майно, яке належить йому на праві власності.

Пунктом 1.5 Договору поруки визначено, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з п. 2.1.2 Договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь, передбаченого п. 1.1 цього Договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання. Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду із вимогою виконати взяті на себе зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Як зазначає позивач, на підставі укладеного Договору, 29.08.2018 позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача 1 кредитні кошти у розмірі 115 000 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача 1.

Однак, відповідач 1 взятих на себе зобов`язань з повернення кредитних коштів у повному обсязі не виконав, в зв`язку з чим позивач звернувся до відповідачів із Повідомленням від 29.03.2019 № 30.1.0.0/2-IGTPLKUBOWIK9, у якому вимагав погасити заборгованість.

Однак, оскільки позичальником та поручителем було проігноровано вимогу банку, останній вимушений був звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості по поверненню кредитних коштів в розмірі 76 666,68 грн., заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 1 469,45 грн., заборгованості по комісії у розмірі 9 190,27 грн. та пені у розмірі 622,90 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до норм статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач стверджує, що свої зобов`язання за Умовами виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику кредитні кошти, в свою чергу, відповідач 1 порушив вищезазначені положення Умов в частині повернення кредиту.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача також вбачається, що банк свої зобов`язання за Умовами виконав належним чином, а саме надав відповідачу 1 кредит.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача 1, клієнт належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі 174 999,98 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач зобов`язання за Кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу 1 кредитні кошти у відповідності до умов Договору, проте відповідач 1 своїх зобов`язань щодо належного виконання умов Кредитного договору не виконав.

З огляду на викладене, документально доведена заборгованість відповідача - 1 перед позивачем за Кредитним договором складає 76 666,68 грн. - заборгованість по поверненню кредитних коштів, 1 469,45 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами та 9 190,27 грн. - заборгованість по комісії.

Відповідачем - 1 не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо існування у відповідача - 1 перед позивачем заборгованості по поверненню кредитних коштів, та відповідно сплаті відсотків та комісії.

У зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором позивач нарахував відповідачу 1 пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у розмірі 622,90 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до п. 3.2.8.10.1 Умов та Правил у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1. цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.8.9, 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов`язання за договором, позивачем було правомірно нараховано пеню.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за Договором, 27.08.2018 між позивачем та відповідачем 2 укладено Договір поруки.

Відповідно до п. 1.2 Договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою, в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагородо, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майно, яке належить йому на праві власності.

Пунктом 1.5 Договору поруки визначено, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з п. 2.1.2 Договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь, передбаченого п. 1.1 цього Договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання. Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду із вимогою виконати взяті на себе зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

04.04.2019 позивачем було направлено на адресу відповідачів Повідомлення від 29.03.2019 № 30.1.0.0/2-IGTPLKUBOWIK9, у якому вимагав погасити заборгованість.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на вищенаведене, оскільки між позивачем та відповідачем - 2 було укладено Договір поруки, поручитель зобов`язався відповідати перед банком за зобов`язання позичальника, в разі порушення останнім зобов`язань за Договором.

Таким чином, оскільки факт порушення позичальником зобов`язань за Кредитним договором встановлений судом, а розмір заборгованості позичальника доведений суду первинними документами, вимоги банку до боржника та поручителя є обґрунтованими.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачі під час розгляду справи не надали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов`язань за Договорами.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідачів в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, згідно з абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21 лютого 2013 року N 7 у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбєлторг (01103, м. Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 13; ідентифікаційний код: 40877204) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 76 666 (сімдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 68 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 1 469 (одна тисяча чотириста шістдесят дев`ять) грн. 45 коп., пеню в розмірі 622 (шістсот двадцять дві) грн. 90 коп. та заборгованість по комісії за користування кредитними коштами в розмірі 9 190 (дев`ять тисяч сто дев`яносто) грн. 27 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбєлторг (01103, м. Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 13; ідентифікаційний код: 40877204) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) витрати по сплаті судового збору в розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) витрати по сплаті судового збору в розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 14.08.2019

Суддя О.А. Грєхова