Рішення

від 14.08.2019 по справі 924/697/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" серпня 2019 р. Справа № 924/697/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМКО", м. Хмельницький

до 2. ОСОБА_1 , м. Дніпро

про стягнення 146 945, 53 грн.

без виклику учасників справи

встановив:

Позивач у позові просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання договору банківського обслуговування б/н від 16.04.13 в розмірі 146 945, 53 грн., з яких: 141 582, 38 грн. заборгованість за кредитом, 5 363, 15 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань. При цьому, підставою звернення з позовом до ОСОБА_1 є договір поруки № РОR 1423212352709 від 06.02.15, за яким даний відповідач виступив поручителем за договором кредиту.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказує на порушення ТОВ "Емко" умов договору щодо строків повернення кредиту, що в свою чергу є підставою до нарахування пені, яка обумовлена договором. Невиконання договору банківського обслуговування є також умовою виникнення зобов`язань в ОСОБА_1 за договором поруки, що кореспондують праву позивача звернення з позовом, в тому числі до вказаного відповідача.

Ухвалою суду від 10.07.19 відповідачам встановлено строк для подання відзивів на позов до 22.07.19. Даним правом, незважаючи на належне повідомлення про розгляд справи у суді (направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі здійснено за адресою, яка згідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ є реєстраційною) відповідачі не скористались, відзивів не подали. В зв`язку з цим, суд, в порядку ст. 178 ГПК, вирішує справу за наявними матеріалами.

Матеріалами справи встановлено.

16.04.13 ТОВ "Емко" подало заяву (підписано та скріплено печаткою) про приєднання до умов і правил надання банківських послуг та заяву на відкриття рахунку. У заяві зазначено, що своїм підписом заявник приєднується і зобов`язується виконувати умови, викладені в Умовах і правилах надання банківських послуг, тарифах банку - договорі банківського обслуговування в цілому.

Відповідно до витягу з „Умов та правил надання банківських послуг" (Умови) кредитний ліміт на поточний рахунок (кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому, утворюється дебетове сальдо (п. 3.18.1.1.).

Згідно п. 3.18.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Кредитний ліміт стосовно до цього розділу Умов являє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку (п. 3.18.1.5).

При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань, клієнт сплачує банку відсотки та пеню за користування кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому цим розділом Умов (п. 3.18.1.13).

Клієнт зобов`язується повернути кредит у строки, визначені даними Умовами (п. 3.18.2.2.5).

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91 го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0, 1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення (п. 3.18.4.1.3).

При порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (в % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 3.18.5.1).

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4.)

Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви про приєднання до Умов та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 3.18.6.1).

06.02.15 між ОСОБА_1 (поручитель) та ПАТ КБ „Приватбанк" (кредитор) укладено договір поруки № РОR 1423212352709, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ „Емко" (боржник) зобов`язань за угодами приєднання до:

- розділу "Кредитний ліміт" (угода 1) Умов та правил надання банківських послуг, в тому числі п. "г" кредит у розмірі 60 000 грн.;

- розділу „Кредит за послугою „Гарантовані платежі" (угода 2) Умов та правил надання банківських послуг, в тому числі п. „в" кредит у розмірі 20 000 грн. та п. „б" винагород, штрафів, пені та інші платежі.

При цьому, вказано, що якщо під час виконання угод 2 і 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладені цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодами 1 та 2 в розмірах таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

За п. 1.2. даного договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою 1 і угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою 1 або 2 боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5.).

Договір підписаний обома сторонами.

Також до справи додано акт звірки розрахунків за договором від 16.04.13 з зазначеною сумою боргу 146 945, 53 грн., який, однак, підписаний лише позивачем.

Згідно довідки про розмір встановленого ліміту від 19.06.19 № 08. 7.0.0.0./190619155044, станом на 12.05.16 розмір наданого ТОВ „Емко" кредиту дорівнює 240 000 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість ТОВ „Емко" за кредитним договором дорівнює: 141 582, 38 грн. заборгованість за кредитом та 5 363, 15 грн. пеня. Така ж сума боргу зазначена і у виписках з рахунку ТОВ „Емко" за періоди з 21.01.19 по 20.02.19, з21.02.19 по 28.05.19, з 21.02.19 по 28.05.19.

Дослідивши вказані матеріали та норми права, якими регулюються спірні відносини, суд враховує таке.

Стосовно відповідача у цій справі ОСОБА_1 , який є фізичною особою, суд приймає до уваги позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові № 415/2542/15-ц, де розглядалось питання юрисдикції судів відносно позовних вимог кредитора до боржника за кредитним договором та поручителів, якими є як юридичні особи, так і фізичні особи.

В цій постанові, в пунктах 21, 22, 23 зокрема вказано, що:

- Господарський процесуальний кодекс (далі - ГПК) України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій (попередня редакція), встановлював юрисдикцію господарських судів у вирішенні, зокрема, спорів, що виникають при виконанні господарських договорів, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин і віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів (пункт 1 частини другої статті 12).

- ГПК України у редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (пункт 1 частини першої статті 20).

- Тобто, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб`єктний склад основного зобов`язання.

Враховуючи вказану позицію Великої Палати Верховного Суду, а також те, що сторонами основного договору кредитування є юридичні особи (господарський договір), відсутність у ОСОБА_1 статусу фізичної особи-підприємця не перешкоджає визначенню його в якості відповідача у даній справі, оскільки він є стороною договору, укладеного на забезпечення основного господарського договору.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин (в даному випадку спір виник через невиконання основного договору, що є господарським), регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші , надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ „Емко" підписали заяву на приєднання до умов і правил надання банківських послуг, що, як зазначено в заяві, є приєднанням та зобов`язанням даного відповідача виконувати Умови і правила надання банківських послуг та тарифи банку, які разом складають договір банківського обслуговування. Таким чином, між позивачем та ТОВ „Емко" укладено договір від 16.04.13 банківського обслуговування, умови якого викладені в „Умовах та правилах надання банківських послуг" та „Тарифах банку", що є обов`язковими для сторін. Аналіз вищевказаних умов договору свідчить про те, що цей договір є кредитним.

В відповідності із ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору від 16.04.13 надав ТОВ „Емко" кредитний ліміт у 240 000 грн., що підтверджується довідкою № 08.7.0.0.0./190619155044 від 19.07.19.

За п. 3.18.1.3. кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту. Відповідно з п. 3.18.2.2.5 договору (Умови та правила надання банківських послуг) клієнт зобов`язується повернути кредит у строки, встановлені договором, у тому числі п. 3.18.1.10.

Згідно п. 3.18.1.10 проведення платежів клієнта в порядку, встановленому цим розділом проводиться банком до дати, яка встановлюється відповідно з п. 3.18.1.8 даного розділу. За даним же пунктом проведення платежів клієнтом у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до „Умов та правил надання банківських послуг". Даний пункт передбачає також випадки, коли за умови порушення клієнтом договірних зобов`язань, банк може змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні клієнтом зобов`язань, передбачених Умовами, за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той самий строк. При цьому, банк направляє клієнту повідомлення з зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв`язку банку і клієнта.

Як вбачається з способу нарахування боргу, зазначеного у поданому позивачем розрахунку, обов`язок погашення кредиту виникає у відповідача одразу після надання кредиту з помісячним відображенням. З даного розрахунку видно, що у період з 21.02.19 по 28.05.19 у ТОВ „Емко" виникає прострочення повернення кредиту. Так, 21.02.19 за відповідачем обліковується борг 197 066, 67 грн. 04.03.19 здійснена оплата в сумі 30 935, 14 грн., таким чином, на 04.03.19 заборгованість складає 166 131, 53 грн. 21.03.19 відповідач оплатив 13 854, 46 грн. В зв`язку з цим, станом на цю дану борг - 152 277, 07 грн. 18.04.19 відповідач оплатив 10 694, 69 грн., тому борг на 18.04.19 становив 141 582, 38 грн. У зв`язку з відсутністю подальших оплат, сума боргу залишилась такою ж (основна заборгованість).

Дана динаміка погашень відображена також в виписках з рахунку відповідача. Доказів оплати загальної суми немає.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строки повернення кредиту пропущено (докази оплати відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить 141 582, 38 грн. (відповідно з розрахунком та виписками).

За таких обставин, доводи позивача відносно порушення умов кредитного договору щодо повернення кредиту документально підтверджені і законодавче обгрунтовані.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін ; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вказані законодавчі положення, пеня є договірним (законодавчим) способом забезпечення зобов`язання, а тому наявність у договорі пунктів 3.18.5.1. та 3.18.1.3., що передбачають застосування пені (у тому числі за порушення умов повернення кредиту) свідчить про обґрунтованість твердження позивача відносно наявності боргу по пені за кредитним договором.

В свою чергу, наявність заборгованості за кредитним договором від 16.04.13 є підставою для застосування банком своїх прав за договором поруки від 06.02.15, як кредитора. Зокрема, предметом даного договору є надання ОСОБА_2 поруки перед банком за виконання ТОВ „Емко" зобов`язань за угодами приєднання до „Умов та правил надання банківських послуг (що є умовами договору кредитування). Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, штрафів і пені (п. 1.2.). У випадку невиконання боржником зобов`язань за основною угодою, боржник та поручитель (відповідачі) відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

В силу ст. 553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

За ст. 554 ЦК у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи дані норми ЦК, а також встановлений судом факт порушення боржником (ТОВ „Емко") за кредитним договором своїх зобов`язань, вимоги до поручителя ОСОБА_2 також обгрунтовані.

Отже, позов обґрунтований та підлягає задоволенню, з покладенням судових витрат на відповідачів у рівній мірі.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 249, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „Емко" (29000, м. Хмельницький, вул. Купріна, 16, код 37804980) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код 14360570) 141 582, 38 грн. (сто сорок одна тисяча п`ятсот вісімдесят дві грн. 38 коп.) заборгованості за кредитом, 5 363, 15 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят три грн. 15 коп.) пені та 2 204, 18 грн. (дві тисячі твісті чотири грн. 18 коп.) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Згідно ч. 4 ст. 240 ГПКУ у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. За ч. 5 ст. 240 ГПКУ датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. За ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступне та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 5 прим.:

1- до справи

2 - позивачу (49027, м. Дніпро, а/с 1800)

3 - відповідачу 1 (29000, м. Хмельницький, вул. Купріна, буд. 16)

4 - відповідачу 2 (АДРЕСА_1)

5 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 )

Всім рекомендованим з повідомленням