Рішення

від 16.07.2019 по справі 495/2026/19

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/2026/19

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

16 липня 2019 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Боярського О.О.,

при секретарі: Рачицькій І.А.,

№ 495/2026/19

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білгород-Дністровський Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та просить:

-стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи від дня пред`явлення позову в твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн. щомісячно, з подальшою щорічною індексацією, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття доньки, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць;

-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме витрати на професійну правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, 02.10.2015 року між сторонами був укладений шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 132.

Від шлюбу у сторін є дитина: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою адміністрації робочого селища ім. Степана Разіна Лукояновського муніципального району Нижньогородської області (Російська Федерація) № 2084 від 10.12.2018 року.

Шлюб між сторонами розірваний заочним рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 03.09.2018 року.

Добровільно матеріальну допомогу на утримання малолітньої дитини відповідач не надає та на момент звернення до суду з цим позовом, між сторонами не досягнуто згоди з приводу способу виконання відповідачем свого обов`язку утримувати дитину.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований як самозайнята особа та здійснює індивідуальну адвокатську діяльність з 19.04.2017 року, отримує регулярний дохід у вигляді гонорарів, що може підтверджуватись поданими відповідачем податковими деклараціями, облік яких здійснюють органи державної фіскальної служби.

Крім того, відповідач згідно даних з відкритих джерел є співзасновником державної організації Юридична консультація , де відповідач є кінцевим бенефіціаром власником (контролером).

За час спільного проживання сторін однією сім`єю середній розмір доходу відповідача становить 25-30 тисяч гривень на місяць. Аліменти відповідач не сплачує, не має непрацездатних батьків.

Малолітня дитина сторін тимчасово зареєстрована у Російській Федерації, АДРЕСА_2 , та фактично проживає в Російській Федерації, місто Щелкове, разом із матір`ю.

Загальна сума витрат, що включає витрати на проживання, оренду житла навчання, продукти харчування, одяг, становить 50322 російських рублів, що в еквіваленті на українську гривню за курсом НБУ станом на день подання позову складає 20656,68 грн. Тому позивач, з урахуванням розміру доходу відповідача, вважає за можливе визначити розмір аліментів на утримання доньки в твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн., який буде необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги ОСОБА_1 визнав частково. Оскільки доходи, на які посилається позивач, є надуманими та не відповідають дійсності, сума отриманого та задекларованого доходу значно менша та становить: за 2017 рік - 7700 грн., за 2018 рік - 24105.

З приводу доходів, на які посилається позивач, отриманих відповідачем з Державної організації Юридична консультація , зазначив, що дана організація є неприбутковою та на підставі рішення контролюючого органу ДФС № 1615294600056 від 23.11.2016 року була включена до реєстру неприбуткових підприємств та організацій, а відповідно, дохід він не може отримувати.

Щодо участі відповідача у справах, на які посилається позивач у своїй позовній заяві, зазначає, що по вказаним справам не стягувались судові витрати на правову допомогу.

Твердження позивача про витрачання на утримання спільної дитини грошових коштів в сумі 50322 російських рублів є недоведеними, оскільки позивачем надані докази в обґрунтування вказаної суми є неналежними та недопустимими.

Просив врахувати суд стан здоров`я його вітчима ОСОБА_4 , який 09.11.2018 року потрапив до нейрохірургічного відділення КУ Міська клінічна лікарня №1 міста Одеса з діагнозом: церебро-васкулярна хвороба Субарахноїдальний крововилив внаслідок розриву міщотчатої артеріальної аневризми лівої задньої з`єднуючої артерії. Цефалгічний синдром. Ішемічна хвороба серця. Атеросклеричний кардіосклероз. 12.11.2018 року вітчиму відповідача була проведена операція на головному мозкові, в результаті чого він позичав грошові кошти у знайомих на проведення операції.

Що стосується нерухомого майна належного відповідачу зазначає, що йому належить на праві приватної власності:

-Ѕ частина однокімнатної квартири АДРЕСА_3 , в якій на теперішній час проживає мати відповідача та його вітчим, 1/2 частина якої він набув у власність в 2007 році внаслідок приватизації та на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 23 жовтня 2018 року після своєї бабусі, ОСОБА_5 ;

-квартира АДРЕСА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом;

- земельна ділянка площею 0,0013 га, що розташована за адресою: будинок АДРЕСА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Тобто, зазначене нерухоме майно він успадкував та не отримує відповідного доходу.

Крім того, вважає, що витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн. є занадто завищеними, оскільки складання позовної заяви та зібрання інших доказів не вимагає часу та зусиль, зазначених представником позивача (а.с. 58-74, 86-115).

Позивачем була надана відповідь на відзив, відповідно до якої позивач не погодилась з доводами викладеними у відзиві відповідача. Вважає доводи відповідача щодо відсутності доходу, зазначеного позивачем в позовній заяві, не відповідають дійсності, оскільки за час шлюбу позивачу було достеменно відомо про його доходи.

Щодо ознаки неприбутковості організації, де відповідач є кінцевим бенефіціаром (власником) зазначає, що дійсно підприємство Юридична консультація має ознаку неприбуткової організації. Однак за характером послуг, що надає таке підприємство, підприємство не може бути неприбутковим, не входить до системи безоплатної правової допомоги, функціонування якої створено в державі. Тому і бенефіціари в межах діяльності цього підприємства можуть мати розподілений дохід. Перебування відповідача у засновниках цього підприємства незалежно від організаційно-правової форми свідчить про наявність у відповідача корпоративних прав.

Щодо кількості справ, зазначених у позові, де відповідач є представником, зазначає, що відповідачем не стягувались витрати на правову допомогу, тому він не отримує від цього дохід. Позивач доходить до висновку про те, що відповідач ОСОБА_2 працює на безоплатній основі Pro Воnо , що суперечить поданій ним декларації про доходи та майновий стан (а.с. 116-120).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.03.2019 року по справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.04.2019 року витребувано від Головного управління ДФС в Одеській області інформацію про розмір доходу за 2017-2018 роки (окремо) адвоката Давиденка Костянтина Вікторовича. Витребувано від Головного управління ДФС в Одеській області інформацію про розмір прибутку (доходу) за 2017-2018 роки (окремо) юридичної особи Юридична консультація та інформацію про розподіл прибутку (доходу) серед кінцевих бенефіціарів (власників). Витребувано від відповідача інформацію про наявність на праві власності, володіння та/або користування у нього майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.

Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кочурова А.О., який діє на підставі ордеру, надійшла заява, відповідно до якої просить розглянути позовну заяву за його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява, відповідно до якої він погодився з позовними вимогами частково. Не заперечував проти стягнення з нього аліменти на користь позивача на утримання малолітньої дитини в сумі 2000 грн. щомісячно, щодо витрат на правову допомогу визнав розмір витрат в сумі 4500 грн. Справу просив розглянути у його відсутність.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Матеріалами справи встановлено, що між сторонами 02.10.2015 року був укладений шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис 132 (а.с. 6).

Заочним рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 03.09.2018 року шлюб між позивачем та відповідачем був розірваний (а.с. 7-9).

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

Відповідно до довідки від 10.12.2018 року № 2084, виданою адміністрацією робочого села імені Степана Разіна Лукояновського муніципального району, Нижегородської області РФ, на утриманні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 , знаходиться малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15-16).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію за місцем перебування від 18.10.2018 року № 4880 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 17).

Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.

Ст. 27 Конвенції ООН "Про права дитини" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини.

Згідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов`язок батьків утримувати своїх дітей.

Відповідно до ст. 8 ЗУ "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітніх дітей у судовому порядку.

Приписами ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до Закону України Законом "Пpo Державний бюджeт на 2019 рік" прожитковий мінімум для дитини вiкoм до 6 років з 01.07.2019 року з 1 липня становить 1699 гривень.

Судом встановлено, що відповідно до інформації, викладеної Національною асоціацією адвокатів України відповідач ОСОБА_2 займається індивідуальною адвокатської діяльністю.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є співзасновником державної організації (установи, закладу) Юридична консультація , код ЄДРПОУ 02902758, юридична адреса: 68100, Одеська область, Татарбунарський район, місто Татарбунари, вулиця Соборна, буд.1, кімната 1, в якій є кінцевим бенефіціаром власником (контролером).

Відповідно до інформації, наданої Головним управлінням ДФС в Одеській області від 05.06.2019 року, Державна організація Юридична консультація (код ЄДРПОУ 02902758) внесено до Реєстру неприбуткових установ і організацій 23.11.2016 року за № 1615294600056.

З відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів вбачається, що розмір отриманого доходу Державної організації Юридична консультація дорівнює нулю.

За 2018 рік податкова та фінансова звітність Державної організації Юридична консультація до податкового органу не подавалась.

Інформацією про розподіл прибутку (доходу) серед кінцевих бенефіціарів (власників) Державної організації Юридична консультація Ізмаїльське управління ГУ ДФС в Одеській області не володіє (а.с. 141-143).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачу на праві приватної власності належить наступне майно:

-Ѕ частина однокімнатної квартири АДРЕСА_3 , в якій на теперішній час проживає мати відповідача та його вітчим, 1/2 частина якої він набув у власність у 2007 році внаслідок приватизації та на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23 жовтня 2018 року після смерті своєї бабусі, ОСОБА_5 ;

-квартира АДРЕСА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом;

- земельна ділянка площею 0,0013 га, що розташована за адресою: будинок АДРЕСА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

З податкової декларації про майновий стан і доходи відповідача ОСОБА_2 вбачається, що сума доходів за 2018 рік склала 24105 грн. (а.с. 109).

При визначенні величини аліментного платежу суд враховує матеріальне становище платника аліментів, величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого законодавством, а також положення ст. 180 СК України про те, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька.

У відповідності до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Як зазначено вище позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки, посилаючись на те, що дохід відповідача щомісяця становить 25 000-30000 грн. З огляду на викладене, позивач просить стягнути аліменти саме у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн. щомісячно.

Таким чином, суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки вказаний позивачем дохід не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Крім того, суд вважає, що касові чеки, надані позивачем в обґрунтування витрат на утримання малолітньої дитини, щодо придбання відповідних товарів та продуктів харчування, не підтверджують ці витрати саме на дитину.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи визначений законом мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину у розмірі 100 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, майновий стан відповідача, стан здоров`я членів його сім`ї (тяжкий стан здоров`я його вітчима), суд визначає розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання дитини у розмірі 2000 грн., що не є меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд вважає, що визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. щомісячно на дитину є достатнім, не є завищеним та не буде порушувати майнові права дитини.

За таких обставин, суд вважає необхідним позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст.5 Закону України Про судовий збір , а тому суд вважає за доцільне відповідно до ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 768,40 грн. в дохід держави.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат у вигляді надання правничої допомоги адвоката в розмірі 4500 грн., оскільки вважає саме цю суму обґрунтованою та доведеною, а також враховуючи, що сума судових витрат у вигляді надання правничої допомоги адвоката була визнана відповідачем.

Відповідно до положень ч.1 ст. 430 ЦПК України суд вважає допустити негайне виконання рішення у даній справі в частині стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 273, 354, 430 ЦПК України та ст. ст. 180, 182, 191 СК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_7 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 ) про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_7 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2000 грн. щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.03.2019 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_7 ) судові витрати у вигляді надання правничої допомоги адвоката у розмірі 4500 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 ) на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у даній справі в частині стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 ) на користь позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_7 ) на утримання малолітньої дитини: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах суми платежу за один місяць.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 30денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: О.О. Боярський