Постанова

від 12.08.2019 по справі 521/5713/19

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/5713/19

Номер провадження 3/521/2808/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Морозова І.В., за участю секретаря - Несвіти А.С., представника митниці - Безлущенка О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу, що надійшла з Одеської митниці ДФС за протоколами складеними відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором ТОВ Смарагдовий світ (ЄДРПОУ 42303266), місце реєстрації: АДРЕСА_1 , про порушення митних правил, передбаченого ст. 483 МК України, -,

ВСТАНОВИЛА:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшли матеріали адміністративної справи за протоколами про порушення митних правил з відповідними матеріалами у відношенні гр. ОСОБА_1 за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

17.07.2018, 20.07.2018, 23.07.2018, 06.09.2018, 28.09,2018, 09.10.2018, 19.10.2018, 30.10.2018, 11.11.2018 року до Одеської митниці ДФС була надана митні декларації № UA500010/2018/017076, № UA500010/2018/019931 , № UA500010/2018/017704, № UA500010/2018/006985, № UA500010/2018/008383, № UA500010/2018/006981, № UA500010/2018/009049, № UA500010/2018/009744, № UA500010/2018/010118, № UA500010/2018/009743, № UA500010/2018/010209, відповідно до яких від директор ТОВ Смарагдовий світ до компанії AGROTECH INDUSTRY LLP (Великобританія) в особі ОСОБА_2 , було укладено контракт № 20/07 щодо поставки товару, та в рамках даного контракту переміщувався товар. Як підстави для переміщення товарів було надано договір поставки; рахунок фактуру; специфікації ліцензії на право здійснення експорту алкогольних напоїв; ліцензії на виробництво алкогольних напоїв .

До Одеської митниці ДФС надійшов лист з Головного управління ДФС у Закарпатській області від 05.11.2018 №4455/8/07-16-21-11-05 (вхідний Одеської митниці ДФС №1892/12-22 від 06.11.2018), відповідно до якого оперативним управлінням ГУ ДФС у Закарпатській області в рамках проведення операції Рубіж-2018 було проведено заходи з дослідженням діяльності суб`єкта ЗЕД - AGROTECH INDUSTRY LLP (Invision house, Wilbury way, Hitchin,Herts SG4 OTW, United Kingdom), в адресу якого здійснюється пропуск вантажів в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС.

Так, за результатами опрацювання інформації наданої Головним управлінням ДФС у Закарпатській області встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці ДФС товаросупровідних документах та митних деклараціях, містяться неправдиві відомості стосовно покупця товару .

За даним фактом співробітниками Одеської митниці ДФС відносно ОСОБА_1 було складено протоколи №4063/50000/18 , № 4064/50000/18, № 4062/50000/18, № 4061/50000/18, № 4060/50000/18, № 4059/50000/18 , № 4058/50000/18, № 4057/50000/18, від 17.12.2018 року про порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України.

Таким чином, на думку митного органу, директором ТОВ Смарагдовий світ ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товару, документів, які містять неправдиві відомості щодо покупця товару, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

Вказані протоколи постановою суду були об`єднані в одне провадження.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 не був присутній , про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений у встановленому законом порядку.

Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України та накласти стягнення відповідно до санкції статті.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши в сукупності зібрані докази, вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку про відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення, а тому провадження по справі підлягає закриттю. При цьому суд виходить з наступного.

Так, при складанні зазначених протоколів митний орган спирається на лист з Головного управління ДФС у Закарпатській області від 05.11.2018 року №4455/8/07-16-21-11-05 (вхідний Одеської митниці ДФС №1892/12-22 від 06.11.2018), в якому вказується, що в результаті перевірки було отримано пояснення від гр. ОСОБА_2. , яка повідомила, що до створення та здійснення господарської діяльності великобританського нерезидента AGROTECH INDUSTRY LLP не має жодного відношення, будь-які документи, які стосуються господарської діяльності (зовнішньоекономічні контракти, рахунки, CMR, тощо) не підписувала.

Однак, доводи митного органу про те, що гр. ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товару, документів, які містять неправдиві відомості щодо покупця товару, лише з підстав отриманої інформації про допит гр. ОСОБА_2. не можуть бути підставою для складання протоколу про порушення митних правил, а тим паче, розглядатися як доказ вини особи.

У п. 6 ч. 1 ст. 7 КПУ України вказано, що безпосередність дослідження показань, речей, документів визначено в якості загальної засади кримінального провадження. Норми ст. 23 КПК України визначають основні елементи змісту засади безпосередності дослідження показань, речей і документів лише в контексті процесуальної діяльності суду. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження судом.

Постановою КАС/ВС від 11.12.2018 року (№К/9901/57760/18) 822/787/18 встановлено, що факт відкриття кримінального провадження та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такого кримінального провадження, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

До винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду постановою від 31 січня 2018 року по справі К/9901/3191/18 також встановлено, що лише протоколу допиту керівника підприємства-контрагента недостатньо для підтвердження фіктивності операції, а відомості, які містяться в ньому, підлягають додатковому з`ясуванню.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді. Це відповідає позиції Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі №822/551/18.

Також, правову позицію в частині питання про достовірність та допустимість протоколу допиту , а відтак і застосування до спірних правовідносин ст. ст. 74, 75 КАС України, відображено в постанові ВСУ від 08.08.2018 року по справі №820/4428/17. Аналогічна позиція висловлена в постанові КАС/ВС від 13.12.2018 року по справі №805/4000/17-а.

Попри це, хотілося б звернути увагу на те, що процес про адміністративне правопорушення цілком ув`язаний з вищезазначеними презумпціями процесу кримінального, оскільки Європейський суд уже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема, і за порушення митних правил (рішення по справах Надточій проти України та Гурепка проти України ).

Згідно ст. 486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог Закону.

Однак, пояснення (показання) свідка, щодо яких суд не надав жодного висновку, не можуть бути визнані належними доказами у справі про порушення митних правил, оскільки на основі таких даних неможливо встановити наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. В матеріалах справи немає навіть й протоколу допиту свідка, тільки йде посилання на це в листі органів прокуратури.

Також, слід зауважити, що документами, які містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що станом на час митного оформлення компанія AGROTECH INDUSTRY LLP була зареєстрованою, у стані припинення не перебувала, а її директор ОСОБА_2 була акредитованим у митних органах, тому ані митний орган, ані гр. ОСОБА_1 не володіли та не могли володіти інформацією, щодо фіктивності компанії AGROTECH INDUSTRY LLP та нелигітимності її директора.

Окрім того, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 495 МК України, ст. 252 КУпАП, пояснення гр. ОСОБА_2. не мають наперед встановленої юридичної сили та мають оцінюватись у сукупності з іншими доказами, а отже, підтвердити або спростувати факт непричетності до створення та керівництва компанією можливо лише за результатами проведення експертизи належності відповідних підписів в установчих та реєстраційних документах.

Натомість, незважаючи на можливість призначення експертизи у справі про порушення митних правил, передбачена ст.ст. 515, 516 МК України, митним органом ДФС така експертиза не призначалась, тому достовірно стверджувати про правильність та однозначність пояснень гр. ОСОБА_2. не є можливим.

Таким чином, враховуючи, що на час розгляду справи про порушення митних правил, фіктивність AGROTECH INDUSTRY LLP не була встановлена вироком суду, а тому висновок митного органу про такі обставини та про обізнаність у цьому гр. ОСОБА_1 є припущенням. Це також підтвердив представник митниці під час розгляду справи, а саме, що на теперішній час не існує судового рішення про визнання фіктивним підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

У відповідності до ст. 9 КУпАП, (проступком), визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України, дане правопорушення характеризується діями, що спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстав для переміщення товарів підроблених документів, одержаним незаконним шляхом, або таких, що містить неправдиві відомості.

Суб`єктивна сторона правопорушення, що передбачене статтею 483 МК України, передбачає наявність в діях особи вини у скоєному правопорушенні у формі прямого умислу.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, оскільки митним органом не доведено той факт, що особа обізнана або повинна була бути обізнаною про те, що документи містять недостовірні відомості, суд вважає, що у її діях відсутня обов`язкова ознака суб`єктивної сторони правопорушення у вигляді умислу.

Таким чином, суд вважає за необхідне прийняти рішення по суті справи, оскільки навіть якщо у діях будь-яких осіб містяться ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 205, 205-1 КК України, при створенні AGROTECH INDUSTRY LLP , то у матеріалах справи немає жодних відомостей про причетність до цього гр. ОСОБА_1

До того ж, закриття провадження у справі про порушення митних правил та направлення її прокурору можливе лише у разі, якщо ознаки кримінального правопорушення містяться у діях саме особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Тому суд, аналізуючи вищевикладені обставини та керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, вказаним в ст. 62 Конституції України (тобто вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів), вважає що митним органом не було надано достовірних доказів на підтвердження вини особи та її винність не доведена.

Згідно ч. 2 ст. 528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 487 Митного Кодексу України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 247 КУпАП встановлені обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Суд, враховуючи вищенаведену правову позицію Верховного Суду, вважає, що митницею не надано належних та достатніх доказів на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а висновки митного органу не підтверджуються достовірними даними, тому це є підставою для закриття провадження по справі, через відсутність складу адміністративного правопорушення, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.

При цьому, судом встановлено, що по цій справі закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 467 МК України, однак, суд закриває провадження по справі на підставі вимог ст. 467 МК України тоді, коли вина особи доведена.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 483, 527, 528, 529 МК України, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 483 МК України, відповідно п.1 ст. 247 КпАП України, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення - закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: І. В. Морозова