Ухвала

від 12.08.2019 по справі 826/157/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/157/17

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

12 серпня 2019 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ісаєнко Ю.А., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіфудс Груп" до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, суддя-доповідач вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом порушено строк апеляційного оскарження зазначеного судового рішення та не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Так, апеляційна скарга подана 09.07.2019, в той час як рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2019 було отримано апелянтом 21.02.2019. А тому, суд приходить до висновку про порушення апелянтом встановленого строку на оскарження вище зазначеного судового рішення.

Між тим, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що апелянт вже звертався з апеляційною скаргою.

Проте, суд зазначає, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у адміністративній справі № 819/1224/15-а.

У низці рішень Європейського суду з прав людини зазначено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Осман проти Сполученого Королівства від 28 жовтня 1998 р. зазначено, що обмеження не буде сумісним з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та постановленою метою .

Так, існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Важливість існування та дотримання строків звернення з апеляційною скаргою також зумовлено і такими обставинами.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata , тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.

Дослідивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає що, воно є безпідставним, оскільки недотримання порядку звернення чи допущення процесуальних помилок при первинному зверненні з апеляційною скаргою не може бути достатньою підставою для поновлення строку оскарження, що свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення відповідного клопотання апелянта.

Крім того, апелянтом не було дотримано вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме не сплачено судовий збір.

Разом з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на відсутність можливості вчасно сплатити судовий збір.

За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З викладеного вбачається, що скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 по справі №809/1045/16 (суддя-доповідач Смокович М.І.), від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17 (суддя-доповідач Мороз Л.Л.) та ін.

Імперативними приписами ч. 5, 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до положень підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З урахуванням того, що судовий збір за подання даного адміністративного позову становив 17651,55 грн., то апелянту слід сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на вказане рішення суду в розмірі 26477,33 грн.

Реквізитами Шостого апеляційного адміністративного суду для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг є: отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) - 899998; номер рахунка - 34312206081055; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

За змістом ч. 3 ст. 298 КАС України , апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення установлених строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та встановити десятиденний строк з моменту вручення цієї ухвали протягом якого скаржник має право надати обґрунтовану заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, або зазначивши дійсно поважні обставини такого пропуску, а також надати докази сплати судового збору.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 169, 296, 296, 298 КАС України,

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про поновлення строку апеляційного оскарження та звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2019 залишити без руху.

Встановити десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого апелянт має право усунути зазначені вище недоліки апеляційної скарги.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Ю.А. Ісаєнко