Ухвала

від 13.08.2019 по справі 826/2151/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 серпня 2019 року

Київ

справа №826/2151/18

адміністративне провадження №К/9901/22329/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Блажівської Н.Є., Гусака М.Б.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляціного адміністративного суду від 05.07.2019 у справі №826/2151/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДФС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2019.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 у задоволенні клопотання ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу документа про сплату вказаної суми та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 18.03.2019 подано 05.06.2019 , тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 вперше подану апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку із невиконанням вимог ухвали суду про необхідність усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплатою судового збору.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що ним вчинялись активні дії спрямовані на забезпечення сплати судового збору, що є об`єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ДФС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції 27.06.2019 ДФС подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке вмотивоване тим, що у Головного управління ДФС у м. Києві під час звернення до суду апеляційної інстанції були відсутні кошти для сплати судового збору, а рахунки постійно блокуються, також триває реорганізація у структурі ДФС, що спричиняє труднощі та тривалість процедури в отриманні суми на сплату судового збору від органу Казначейства.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для продовження строку усунення недоліків є поважними, а судом не враховано, що ДФС не має можливості сплатити судовий збір. Звертає увагу, що незабезпечення реалізації ДФС права на апеляційне та касаційне оскарження, цей орган буде позбавлений можливості скасувати незаконні та необгрунтовані судові рішення, якими скасовано нараховані податкові зобов`язання, що в свою чергу негативно вплине на процес забезпечення надходжень до державного бюджету України. При цьому, за змістом КАС України встановлено два строки звернення з апеляційною скаргою: або протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом року з дня складення повного тексту судового рішення, якщо скарга не була подана протягом тридцяти днів з поважних причин. Також зазначає, що апеляційним судом неправомірно відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України не дотримавшись вимог частини третьої статті 298 КАС України.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії. Довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, як склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Посилання ДФС на те, що незабезпечення реалізації ДФС права на апеляційне та касаційне оскарження, цей орган буде позбавлений можливості скасувати незаконні та необгрунтовані судові рішення, якими скасовано нараховані податкові зобов`язання, що в свою чергу негативно вплине на процес забезпечення надходжень до державного бюджету України, свідчать лише про позицію незгоди відповідача з судовими рішеннями у справі, і не доводять наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати сторонам такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Крім того, частина друга статті 299 КАС України встановлює присічний строк на апеляційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів, і у цій справі такий строк пропущено, що не заперечується ДФС. Тому доводи скаржника, що нормами КАС України встановлено два строки для апеляційного оскарження судового рішення є надуманими.

Слід зазначити, що відмові у відкритті апеляційного провадження у цій справі передувало залишення апеляційної скарги без руху, про що свідчить ухвала апеляційного суду від 12.06.2019, якою було запропоновано ДФС надати клопотання про поновлення строку із зазначенням інших (поважних) причин його пропуску і на виконання якої скаржником таке клопотання було подано, проте причини, зазначені у ньому - визнані неповажними.

Зазначене свідчить про безпідставність доводів касаційної скарги про порушення судом норми частини третьої статті 298 КАС України при відмові у відкритті апеляційного провадження.

Право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляціного адміністративного суду від 05.07.2019 у справі №826/2151/18.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Н.Є. Блажівська

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду