Ухвала

від 14.08.2019 по справі 808/4122/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 серпня 2019 року

Київ

справа №808/4122/17

адміністративне провадження №К/9901/19127/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В. , Желтобрюх І.Л.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеф" до Державної фіскальної служби про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

5 липня 2019 року Державна фіскальна служба України подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року, у якій просила скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2019 року касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишено без руху та запропоновано скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення пропущеного строку з зазначенням інших (поважних) причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику відповідача 15 липня 2019 року, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення.

6 серпня 2019 року на адресу Верховного Суду скаржником надіслано клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.

Клопотання обґрунтоване тим, що касаційна скарга на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року вже подавалась, проте ухвалами Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року та від 01 лютого 2019 року була повернута. Також звертає увагу суду на те, що такий значний термін на повторне подання касаційної скарги зумовлений зайнятістю представника відповідача в інших судових процесах та з великою завантаженістю в частині виконання своїх посадових обов`язків.

Оцінюючи доводи викладені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, суд зазначає таке.

Статтею 129 Конституції України визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт сьомий частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою 2 розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 329 якого встановлено строк для подання касаційної скарги.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

В контексті наведеного, зважаючи на положення вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Слід зазначити, що вчасна подача первинної касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Посилання на велику завантаженість представника в інших судових процесах не може бути визнана судом як поважна причина пропуску строку на касаційне оскарження, з огляду на відсутність підтвердження вказаної обставини належними доказами.

Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк встановлений статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України скаржником не наведено.

Зважаючи на викладене, підстави, наведені в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, не можуть бути визнані поважними.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

На підставі вищенаведеного та керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку Державної фіскальної служби України відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеф" до Державної фіскальної служби про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх