Постанова

від 14.08.2019 по справі 481/700/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

14.08.19

22-ц/812/1338/19

Єдиний унікальний номер судової справи № 481/700/18

Провадження № 22-ц/812/1338/19

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 серпня 2019 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б.,

при секретарі судового засідання - Богуславській О.М.,

за участю представника відповідача - Ляшенка М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу

селянського (фермерського) господарства Промінь

на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 24 червня 2019 року, ухваленого у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Ціпивко І.І., вступна та резолютивна частини проголошені цього дня, повний текст складено 27 червня 2019 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства Промінь (далі - СФГ Промінь ) про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки ,-

В С Т А Н О В И В

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СФГ Промінь про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказував, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 6,79 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Новохристофорівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області. 07 грудня 2006 між ним та відповідачем терміном на 49 років укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, готівкою у розмірі 823 грн.26 коп. щорічно до 01 грудня кожного року протягом терміну оренди.

Відповідач покладені на нього умовами договору обов`язки не виконує - орендну плату за 2015-2017 року не сплачував.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив припинити дію договору оренди землі від 07 грудня 2006 року, укладеним між ним та СФГ Промінь шляхом його дострокового розірвання, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 24 червня 2019 року позов задоволено в повному обсязі. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції відповідач подав на нього апеляційну скаргу.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги вказував, що оскаржуване рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Посилаючись на викладене просив про його скасування та прийняття нового судового рішення, яким визнати удаваною угодою договір позики від 12 квітня 2005 року договором оренди землі та відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача наголошує на законності рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.

У суді апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив про її задоволення.

В силу ст.372 ЦПК України справу розглянуто за відсутності позивача, який належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, особу, яка з`явилася у судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах позову та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_1 , який виданий Новохристофорівською сільською радою Новобузького району Миколаївської області 11 травня 2000 року на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 6,79 га на території Новохристофорівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (а.с. 12).

07 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та СФГ Промінь укладено договір оренди належної позивачу земельної ділянки строком на 49 років (а.с.10, 11 зв.).

Даний договір зареєстровано у Новобузькому окрузі реєстрації Миколаївської області, про що у Державному реєстрі земель внесений запис від 20 лютого 2007 року № 040702001743 (а.с.11).

Відповідно до умов договору, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 823 грн.26 коп. або за бажанням Орендодавця натуроплатою до 01 грудня кожного року протягом терміну оренди.

Пунктом 37 Договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї з сторін в наслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором та в наслідок випадкового знищення, пошкодження орендної земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав встановлених Законом (а.с.11 зв.).

Звертаючись з позовом позивач зазначив, що відповідач порушуючи п.10 Договору не розраховувався з ним по орендній платі за період з 2015 по 2017 роки, а тому є всі підстави для припинення договору оренди земельної ділянки, у зв`язку з його систематичною несплатою.

Заперечуючи проти позову відповідач вказував, що орендна плата за вищевказаним договором виплачена в повному обсязі за весь період на який його було укладено на підтвердження чого надав розписку (а.с.38).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої дійшов висновку про порушення відповідачем істотних умов договору оренди земельної ділянки щодо систематичної несплати орендної плати, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

З таким висновком погоджується колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.

Спірні правовідносини врегульовуються нормами Закону України Про оренду землі та нормами Земельного і Цивільного кодексів України.

Відповідно до ст.3 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння, користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як вбачається з п. в) ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно ст. 409 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди може бути достроково розірваний на вимогу однієї зі сторін договору за рішенням суду в порядку встановленому законом.

Згідно із пунктом д ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі ст.ст. 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Як було встановлено підчас розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем орендна плата позивачу в період з 2015 по 2017 роки сплачена не була.

Належних та допустимих доказів на спростування іншого СФГ Промінь не надано, що відповідно до ст. 81 ЦПК України є його обов`язком.

Доводи відповідача щодо отримання ОСОБА_1 орендної плати наперед в сумі 25 000 грн. відповідно до розписки від 12 квітня 2005 року, колегія суддів відхиляє з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Надана відповідачем розписка від 12 квітня 2005 року є свідченням про отримання ОСОБА_1 в борг у ОСОБА_2 25000 грн. для особистих цілей, у зв`язку з виїздом, які він зобов`язувався повернути до 05 травня 2005 року та була укладена задовго до спірного Договору. Проте навіть при доведеності неповернення грошей, вона не може братися до уваги по даній справі, оскільки є предметом інших договірних відносин, предметом виникнення яких не є спірний договір оренди землі, а договір позики.

В самому ж договорі оренди землі відсутні будь-які умови та застереження щодо виконання орендарем обов`язків зі сплати орендної плати на майбутнє.

За такого, зобов`язання зі сплати орендної плати не можна вважати виконаними, оскільки виплата орендної плати наперед суперечить умовам укладеного договору оренди землі, яким встановлено строк виплати орендної плати до 01 серпня щорічно.

Посилання в апеляційній скарзі на новацію боргу у позикове зобов`язання відповідно до положень ст. 1053 ЦК України, суд відхиляє, оскільки спірний Договір укладено після виникнення позикових зобов`язань та його умови сторони погодили своїми підписами.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ж до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, а тому колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381,382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства Промінь залишити без задоволення, а рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 24 червня 2019 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Т.Б. Кушнірова

Повний текст постанови складено 14 серпня 2019 року.