Рішення від 06.08.2019 по справі 712/5559/19

Справа № 712/5559/19

Провадження № 2/712/1648/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 серпня 2019 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Пересунька Я.В.,

при секретарі - Дядюрі І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаського обласного комунального підприємства Фармація , треті особи: Черкаська міська рада, Черкаська обласна рада, про визнання припиненим права постійного користування земельною ділянкою та визнання права на оформлення в оренду (власність) земельної ділянки без згоди землекористувача,-

в с т а н о в и в:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, просить визнати припиненим право постійного користування земельною ділянкою площею 563,45 кв.м., кадастровий № НОМЕР_1 , що зареєстрована за Черкаським обласним комунальним підприємством Фармація (далі - ЧОКП Фармація ) на праві постійного користування згідно з державним актом на право постійного користування серії НОМЕР_2 від 14 травня 2007 року та на орендовану земельну ділянку спільного користування, згідно з договором оренди землі, що зареєстрований Черкаською районною філією ДП центр ДЗК від 10 травня 2017 року за № 04077750122 площею 86,09 кв.м., а також визнати за ОСОБА_1 права на оформлення в оренду (власність) зазначених земельних ділянок, без нотаріально засвідченої згоди (погодження) землекористувача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19 травня 2011 року між позивачем та приватним підприємством ПМК-ТЕМП укладено договір дарування нерухомого майна, відповідно до якого позивачем набути у приватну власність частину будівлі фармвиробництва з частиною прибудови літ. А-1, А2-1, а саме: нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1 . Зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 563,45 кв.м., кадастровий № НОМЕР_1 , що зареєстрована на праві постійного користування за ЧОКП Фармація на праві постійного користування згідно із державним актом на право постійного користування серії НОМЕР_2 від 14 травня 2007 року, а також на орендованій земельній ділянці спільного користування, згідно з договором оренди землі, що зареєстрований Черкаською районною філією ДП центр ДЗК від 10 травня 2017 року за № 04077750122, площею 86,09 кв.м, із ціловти призначенням: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Таким чином, на думку позивача, відповідно до положень ст. 120 ЗК України, з 19 травня 2011 року у нього виникло право на набуття земельної ділянки в користування під об`єкт нерухомості.

Із метою переоформлення права користування вищевказаними земельними ділянками, керуючись п. е ст. 141 ЗК України, ОСОБА_1 звертався до ЧОКП Фармація для отримання згоди на передачу шляхом нотаріально посвідченої заяви (згоди) на вилучення земельних ділянок площею 563,45 кв.м. та 86,09 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , але такі звернення були залишені без задоволення.

3 січня 2019 року позивач звернувся до Черкаської міської ради із заявою про надання йому в користування строком на 49 років земельну ділянку площею 563,45 кв.м. (постійне користування ЧОКП Фармація ) та 86,09 кв.м. (спільна оренда ЧОКП Фармація ) за адресою АДРЕСА_1 але отримав відмову у зв`язку з тим, що до його заяви не додано нотаріально засвідченої згоди ЧОКП Фармація на вилучення земельної ділянки, що випливає з листа Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради № 80-2 від 23 січня 2019 року.

Вирішення питання щодо надання позивачу права користування (власності) на спірну частину земельної ділянки відноситься до компетенції власника земельної ділянки і може бути вирішено лише в порядку, передбаченому ст. 123 ЗК України, тобто після розробки проект відведення земельної ділянки, що неможливо без згоди землекористувача, яким є відповідач.

Отже, відсутність нотаріально засвідченої згоди, формально, є безумовною причиною для відмови у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, оскільки мова йде про необхідність поділу зареєстрованої у Державному земельному кадастрі земельної ділянки, що потребує розробки проекту її відведення.

Водночас відсутність такої згоди землекористувача свідчить про невизнання ним права позивача на набуття у користування (власність) земельної ділянки, що є підставою для захисту такого права в судовому порядку.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкас від 20 травня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження.

31 травня 2019 року до суду надійшов відзив ЧОКП Фармація на позовну заяву ОСОБА_1 . Відзив обґрунтовано тим, що площі земельних ділянок, на які позивач заявляє свої вимоги, ймовірно, взяті з угод на відшкодування сплати земельного податку. Проте такі площі були розраховані з використання коефіцієнту, що відображає відношення площі усіх приміщень комплексу фармвиробництва за адресою АДРЕСА_1 , до площі усіх земельних ділянок, на яких розташовані його окремі частини за цією ж адресою, оскільки технічної документації з безпосередньою прив`язкою конкретного приміщення до конкретної земельної ділянки для його обслуговування від часу укладання вказаних угод і дотепер не існує. Таким чином, розміри земельних ділянок, зазначені у позовних вимогах ОСОБА_1 , не відповідають площам, необхідним для використання належного йому нерухомого майна у встановлених законодавством розмірах. Крім того, позивач просить суд припинити для ЧОКП Фармація права постійного користування та оренди на земельні ділянки, які згідно вимог чинного законодавства фактично не виокремлені та лише формально існують в межах земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні та оренді у відповідача. Відповідач також звернув увагу й на те, що позивач є власником лише частини нежитлових приміщень, а відтак його вимога щодо припинення права постійного користування відповідача всією земельною ділянкою - не відповідає вимогам чинного законодавства. На думку відповідача, приписи ст. 141 ЗК України не передбачають такої підстави для примусового припинення права землекористування, як набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, на що посилається позивач, а тому це є додатковою підставою для відмови в позові (а.с. 43-45).

5 червня 2019 року до суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на позов, в якому позивач не погоджується з доводами відповідача. Відповідь на відзив обґрунтовано тим, що чинне цивільне та земельне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, але знаходить свій прояв у правилах ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України та правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/18560/16. На думку позивача, є чітко визначені та встановлені розміри земельної ділянки, яка зайнята нерухомим майном, а також є чітко визначена площа (частина земельної ділянки, яка є необхідною для обслуговування нерухомого майна, що випливає із Угод про відшкодування витрат землекористувача, укладених між ОСОБА_1 та ЧОКП Фармація . Отже, з 2011 року відповідач не заперечував, що позивач фактично користувався конкретними площами земельних ділянок, які необхідні для обслуговування його частини нежитлового приміщення.

18 червня 2019 року до суду надійшло заперечення ЧОКП Фармація на відповідь ОСОБА_1 на відзив, яке обґрунтовано тим, що за адресою АДРЕСА_1 на даний час не існує сформованих і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку земельних ділянок ані площею 563,45 кв.м., ні 86,09 кв.м., а тому до формування таких ділянок відповідно до ст. 79-1 ЗК України, здійснювати правочини з ними неможливо. Крім того, визначення земельних ділянок, які необхідні позивачу для обслуговування його нежитлового приміщення, має здійснюватись фахівцями на підставі чинних нормативно-правових актів у галузі будівництва, санітарних норм, правил, враховуючи критерії розміщення нерухомості, її характеристики, проектну документацію міста тощо.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкас від 9 липня 2019 року залучено Черкаську обласну раду до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

17 липня 2019 року до суду надійшли пояснення третьої особи Черкаської обласної ради, в яких остання заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 з тих підстав, що вимоги позивача про припинення права постійного користування земельною ділянкою не відповідають положенням ст. 143 ЗК України.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 19 липня 2019 року, яку внесено до протоколу судового засідання, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У вступному слові ОСОБА_1 та його представник адвокат Тищенко Ю.П. позов підтримали.

Представники ЧОКП Фармація Ніколенко В.М. та Водолаз А.І. проти задоволення позову заперечили.

Представник третьої особи Черкаської обласної ради - Денжанська О.С. проти задоволення позову заперечила.

Представник третьої особи - Черкаської міської ради у судове засідання не з`явився; Черкаську міську раду було повідомлено про час та місце розгляду справ належним чином.

Заслухавши вступне слово позивача і його адвоката, представників відповідача та третьої особи Черкаської обласної ради, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що відповідно до нотаріально посвідченого договору дарування від 19 травня 2011 року ПП ПМК-ТЕМП передало, а ОСОБА_1 безоплатно прийняв у власність нерухоме майно: частину будівлі фармвиробництва з частиною прибудови літ. А.-1, А2-1, а саме: приміщення з № 1-1 по № 1-8, № 1-35, № 1-40, загальною площею 197,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (далі - Договір дарування) (а.с. 9).

Відповідно до п. 2 Договору дарування нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 702 кв.м. з кадастровим № НОМЕР_3 , що обліковується за ЧОКП Фармація .

Пунктом 14 Договору дарування визначено, що дарувальник зобов`язується забезпечити необхідну допомогу і передати обдаровуваному всі необхідні документи щодо переоформлення прав користування земельною ділянкою. Обдаровуваний зобов`язується переоформити право користування земельною ділянкою з прилеглими під`їздами та проїздами у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 120 ЗК України (в редакції, чинній станом на 19 травня 2011 року), 1. у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. 2. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. 6. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера. У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

Згідно із ст. 377 ЦК України (у редакції, чинній на 19 травня 2011 року) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Таким чином, після набуття ОСОБА_1 у власність частини нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , він набув право власності на земельну ділянку під його нежитловим приміщенням, а право на земельну ділянку, яка необхідна для обслуговування вказаного нежитлового приміщення - перейшло до нього на тих самих умовах, які були встановлені для попереднього землевласника (землекористувача).

Водночас відомостей про те що станом на 19 травня 2011 року ПП ПМК-ТЕМП належало право користування чи право власності на будь-яку земельну ділянку конкретного розміру та конфігурації, що була б призначена для обслуговування вказаного нежитлового приміщення, судом не здобуто.

Відповідно до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії НОМЕР_4 , виданого 14 травня 2007 року, на підставі рішення Черкаської міської ради № 2-366 від 21 грудня 2006 року ЧОКП Фармація є постійним користувачем земельної ділянки площею 4 118 кв.м. із призначенням землі житлової та громадської забудови ,за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 48).

Із плану меж вказаної земельної ділянки на звороті державного акта встановлено, що така складається із чотирьох окремих земельних ділянок по АДРЕСА_1 із кадастровими номерами НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_1 , НОМЕР_7 площами 3106 кв.м., 812 кв.м., 168 кв.м. та 34 кв.м.

Згідно із витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованим 27 березня 2019 року, власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий № НОМЕР_1 , загальною площею 0,3105 га, є Черкаська обласна рада, а право користування такою належить ЧОКП Фармація (а.с. 11-12).

Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_1 та не заперечували інші учасники, саме в межах цієї земельної ділянки розташовано набуте позивачем у власність за договором дарування нежитлове приміщення загальною площею 197,5 кв.м.

Водночас Черкаська міська рада є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1258 га, кадастровий № НОМЕР_8 , що підтверджується витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованим 27 березня 2019 року (а.с. 14-15).

Відповідно до Договору оренди землі від 13 квітня 2007 року, укладеного між Черкаською міською радою (орендодавець) та ЧОКП Фармація (орендар), орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради № 2-366 від 21 грудня 2006 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування на 49 років земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови по АДРЕСА_1 .

Із пунктів 2, 4 цього договору оренди вбачається, що в оренду передається земельна ділянка площею 1258 кв.м. у спільне користування з ТОВ Аптечні меблі під приміщення фармвиробництва. На вказаній земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомості та інфраструктури.

Таким чином, позивач просить суд припинити право постійного користування та оренди земельними ділянками, які відповідно до вимог чинного законодавства фактично не виділені та лише формально існують в межах земельних ділянок, що перебувають на праві постійного користування та оренди в інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Статтею 141 Земельного кодексу України визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою, якими є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

При цьому підставами примусового припинення прав на земельну ділянку, яке здійснюється у судовому порядку є: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом (ст. 143 ЗК України).

З огляду на викладене, приписи зазначеної статті не передбачають такої підстави для примусового припинення права землекористування, як набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, на що посилається позивач, а відтак чинне законодавство не передбачає можливості припинення права користування земельною ділянкою в примусовому порядку за рішенням суду у зв`язку з вказаними обставинами.

Листами від 2 лютого 2018 року, 6 липня 2018 року ОСОБА_1 звертався до ЧОКП Фармація та просив надати нотаріально посвідчену заяву на вилучення земельних ділянок площею 563,45 кв.м. та 86,09 кв.м., але у задоволенні його вимог було відмовлено (а.с. 17-19).

Крім того, 3 січня 2019 року ОСОБА_1 звертався до Черкаської міської ради із заявою про надання йому в користування строком на 49 років земельної ділянки плошею 563,45 кв.м. (постійне користування ЧОКП Фармація ) та 86,09 кв.м. (спільна оренда ЧОКП Фармація ) по АДРЕСА_1 під нерухоме майно, але листом Департаменту архітектури та містобудування від 23 січня 2019 року у цьому було відмовлено (а.с. 21).

Як встановлено судом, крім ОСОБА_1 та ЧОКП Фармація , власниками нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 є також і ТОВ Аптечні меблі та інші особи, яких не залучено до участі у справі.

Водночас вимоги ОСОБА_1 визнати припиненим право оренди на частину земельної ділянки площею 86,09 кв.м. - порушить також і право ТОВ Аптечні меблі , яке не залучено до участі у справі, але яке є співкористувачем земельної ділянки загальною площею 1258 кв.м., що випливає із Договору оренди землі від 13 квітня 2007 року.

Не можна погодитись і з вимогами ОСОБА_1 визнати припиненим право постійного користування відповідача земельною ділянкою конкретною площею 563,45 кв.м., що перебуває в межах земельної ділянки загальною площею 0,3105 га, а також визнати припиненим право оренди на орендовану земельну ділянку спільного користування конкретною площею 86,09 га, що перебуває в межах земельної ділянки загальною площею 0,1258 га.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Суд звертає увагу не та, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що він звертався у встановленому законом порядку до відповідних органів місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення відповідних земельних ділянок.

Таким чином, вимоги визнати припиненим право постійного користування та право оренди відповідача на земельні ділянки конкретних розмірів (які входять до більших земельних ділянок із конкретними кадастровими номерами, просторовою конфігурацією та межами), щодо яких не розроблено технічної документації і які фактично не сформовано - є безпідставними та не доведеними належними й допустимими доказами.

Посилання позивача на те, що він просить визнати за ним право на оформлення в оренду (власність) земельних ділянок конкретною площею, за які він тривалий час сплачує грошові кошти відповідачу відповідно до Договору про відшкодування витрат землекористувача від 19 листопада 2011 року та Угоди про відшкодування витрат землекористувача від 18 червня 2013 року (а.с. 23-26) суд вважає необґрунтованими, оскільки укладення вказаних угод між позивачем та відповідачем не є належним доказом формування окремих земельних ділянок конкретних розмірів із дотриманням чинного земельного законодавства.

З огляду на викладене, підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.

Керуючись ст. ст. 19, 81, 82, 89, 141, 259, 264-265, 268 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Черкаського обласного комунального підприємства Фармація , треті особи: Черкаська міська рада, Черкаська обласна рада, про визнання припиненим права постійного користування земельною ділянкою та визнання права на оформлення в оренду (власність) земельної ділянки без згоди землекористувача.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкас протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 13 серпня 2019 року.

Суддя: Я.В. Пересунько