Рішення

від 14.08.2019 по справі 300/796/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2019 р. справа № 300/796/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Лінісе-Тлумач до Тлумацької районної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лінісе-Тлумач (надалі, також - позивач, ТзОВ Лінісе - Тлумач ) звернулося в суд з позовною заявою до Тлумацької районної ради (надалі, також - відповідач). У позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Тлумацької районної ради в частині не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ТзОВ Лінісе -Тлумач №22/01/19-01 від 22.01.2019 про встановлення тарифу на виробництво теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії; визнати встановленим тариф на виробництво теплової енергії на установках з використанням або поновлювальних джерел енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії, вказаний ТзОВ Лінісе -Тлумач в заяві №22/01/19-01 від 22.01.2019 в розмірі 2047,16 грн.

Мотивуючи заявлені у позовній заяві вимоги, позивач вказав, що 22.01.2019 ТзОВ Лінісе -Тлумач звернулось до Тлумацької районної ради з заявою № 22/01/19-01, якою просило встановити тариф на виробництво теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії. Розмір тарифу розрахований позивачем у заяві в сумі 2047,16 грн./ГКал. Однак, за результатами розгляду заяви на ХХІІІ сесії Тлумацької районної ради, що відбулась 21.02.2019 жодного рішення прийнято не було. Так, за результатами поіменного голосування депутатів Тлумацької районної ради VІІ демократичного скликання щодо рішення Про затвердження тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (ТзОВ Лінісе-Тлумач), За - 0; Проти - 5; Утримались - 18 - Рішення не прийнято. З приводу встановлення тарифу для позивача, відповідачем не приймалось рішення про надання вмотивованої відмови у затвердженні тарифу, не повідомлялось про відмову у встановленні тарифу та мотиви надання такої відмови у встановлені чинним законодавством строки та формі. Позивач звернув увагу на те, що оскільки за результатами розгляду заяви тарифу для позивача встановлено не було, а також рішення про відмову у встановленні тарифу не приймалось та не інформувалось про вмотивовану відмову, то згідно частини 12 статті 20 Закону України Про теплопостачання , вважається, що суб'єкту господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, встановлено розмір тарифу, розрахований таким суб'єктом господарювання відповідно до частини четвертої та/або п'ятої цієї статті та поданий у заяві. Отже, на переконання позивача, відповідач діяв не в порядку та не в спосіб, що передбачені чинним законодавством України, допустивши протиправну бездіяльність, чим порушив приписи статті 19 Конституції України, статті 6 Закону України Про ціни і ціноутворення , статті 20 Закону України Про теплопостачання . Зазначив, що внаслідок бездіяльності відповідача в нього відсутнє дискреційне повноваження, оскільки частиною 12 статті 20 Закону України Про теплопостачання , передбачено виключний варіант правових наслідків такої бездіяльності, а саме тариф вважається таким, що встановлений згідно заяви позивача. Вважає, що водночас з визнанням протиправною бездіяльності відповідача ефективним захистом порушених інтересів позивача, буде визнання встановлення тарифу на виробництво теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії в розмірі, що передбачений заявою позивача, в розмірі 2047,16 грн./ГКал.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, згідно із вимогами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.1-2).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 30.04.2019 (а.с.54-61). У відзиві зазначив, що твердження позивача, про те, що за результатами розгляду заяви відповідачем не прийнято жодного рішення: ані про встановлення тарифу, ані про вмотивовану відмову у встановлені тарифу не заслуговує на увагу, оскільки після проведення голосування з приводу заяви позивача, головою районної ради було мотивовано не прийняття вказаного рішення саме завищеним тарифом, що суперечить нормам чинного законодавства. Надання мотивованої відмови підтверджується протоколом сесії та стенограмою пленарного засідання на якому був присутній уповноважений представник позивача. Так, за результатами поіменного голосування депутатів Тлумацької районної ради VІІ демократичного скликання за проект рішення Про затвердження тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. (ТзОВ Лінісе-Тлумач) , на ХХІІІ сесії проголосували: За - 0; Проти - 5; Утримались - 18; Відсутні - 11. Відповідач зазначив, що адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення. Відповідач вказав, що за результатами голосування та розгляду заяви позивача рішення не прийнято тому, що не набрало необхідної кількості голосів. Депутати є вільними у своєму волевиявленні, а тому таких не можливо примусити голосувати за прийняття того чи іншого рішення. На думку відповідача позовні вимоги спрямовані на примушування відповідача прийняти вигідне позивачу рішення, що є порушенням дискреційних прав відповідача. Звернув увагу на те, що прийняття рішення про встановлення тарифу на виробництво теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії, транспортування та постачання теплової енергії законом віднесено до виключної компетенції Тлумацької районної ради. Рішення суду не може підмінювати собою рішення органу місцевого самоврядування. Так само суд своїм рішенням не може спонукати орган місцевого самоврядування до прийняття будь-якого рішення, оскільки при цьому буде порушено Конституційний принцип розподілу влади. Зазначив, що твердження позивача про те, що він у встановленому законодавством порядку не був проінформований про результати розгляду районною радою його заяви, не заслуговує на увагу, оскільки під час розгляду заяви на сесії районної ради був присутній уповноважений представник позивача. На переконання відповідача, вимога позивача про визнання встановленим тарифу на виробництво теплової енергії на установках з використанням або поновлювальних джерел енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії, вказаного ТзОВ Лінісе -Тлумач в заяві №22/01/19-01 від 22.01.2019 в розмірі 2047,16 грн., не підлягає до задоволення з підстав завищення позивачем тарифу. Враховуючи наведене, просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Увалою Івано-франківського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 у задоволенні клопотання ТзОВ Лінісе-Тлумач про розгляд адміністративної справи №300/796/19 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено (а.с.76-77).

Судом, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши наявні письмові докази, в їх сукупності, встановлено такі обставини.

Позивач є юридичною особою приватного права в організаційно-правовій формі товариства з обмеженою відповідальністю та найменуванням Товариство з обмеженою відповідальністю Лінісе-Тлумач , що в минулому було іменоване як Товариство з обмеженою відповідальністю Західтеплоенергоінвест-Тлумач , найменування якого було змінено без реорганізації.

У відповідності до ліцензії серії АЕ №287110 від 01.11.2013 виданої Івано-Франківською обласною державною адміністрацією на підставі рішення №109 від 14.10.2013,, ліцензії серії АЕ №287111 від 01.11.2013 виданої Івано-Франківською обласною державною адміністрацією на підставі рішення №110 від 14.10.2013, ліцензії серії АЕ №287112 від 01.11.2013 виданої Івано-Франківською обласною державною адміністрацією на підставі рішення №111 від 14.10.2013, ліцензії виданої 30.07.2015 рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2108, а також ліцензії, виданої Івано-Франківською обласною державною адміністрацією на підставі рішення №807 від 22.12.2017, ТзОВ Лінісе-Тлумач здійснює виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, її постачання та транспортування (а.с.17-21).

З метою встановлення тарифів на теплову енергію для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету на теплову енергію у розмірі 2047,16 грн. за 1 Гкал без ПДВ, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою за №22/01/19-01 від 22.01.2019 (а.с.13).

До заяви позивачем додано розрахунок тарифу на теплову енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії відносно тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу на І півріччя 2019 року (з терміном дії від 01 січня 2019) у розмірі 2047,16 грн. за 1 Гкал. Пояснювальну записку до розрахунку тарифу на І півріччя 2019. Середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, її транспортування та постачання, затверджені та оприлюднені 26.12.2018 (а.с.13-16, та а.с.36).

За результатами розгляду поданої заяви на ХХІІІ сесії Тлумацької районної ради VІІ демократичного скликання 21.02.2019, рішення не прийнято.

Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, щодо не прийняття рішення за його заявою, з метою відновлення своїх порушених прав, звернулось із позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним публічно-правовим відносинам та у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, в даній справі суд застосовує положення Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 №280/97-ВР, Закону України Про теплопостачання від 02.06.2005 №2633-IV, а також інших законів та підзаконних нормативно-правових актів у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України Про місцеве самоврядування в Україні (надалі, також - Закон №280/97-ВР).

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону №280/97-ВР місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до статті 5 вказаного Закону, система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, органи самоорганізації населення.

Згідно з частиною 1 статті 10, частиною 1 статті 11 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські, районні та обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

При цьому, згідно із частиною 3 статті 24 Закону №280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до пункту 37 частини 1 статті 43 Закону №280/97-ВР, до повноважень районних і обласних рад віднесено встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб'єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки регулює Закон України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-IV від 24.06.2004 (надалі, також - Закон № 1875-IV).

Згідно із пунктом 2 частини 3 статті 4 Закону №2189-VIII, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до Закону України "Про державне регулювання в сфері комунальних послуг" та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженої Указом Президента України від 11.09.2014, НКРЕКП відповідно до покладених не неї завдань, серед іншого, встановлює тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, та комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП, та здійснює контроль за додержанням ліцензійних умов у межах їх повноважень.

Відповідно до абзацу 7 статті 13 Закону України Про теплопостачання (надалі, також - Закон № 2633-IV), до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.

Абзацом 3 статті 20 Закону № 2633-IV, також передбачено, що тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм права вбачається, що правом встановлювати тарифи наділені виконавчі органи місцевого самоврядування, а також органи центральної державної виконавчої влади - НКРЕКП. При цьому, тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, та комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП, суб'єктів, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються НКРЕКП, в інших випадках - сільськими, селищними, міськими, районними і обласними радами.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону № 2633-IV, Тарифи на теплову енергію для суб'єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення встановлюються на рівні 90 відсотків діючого для суб'єкта господарювання тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності для суб'єкта господарювання встановленого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення тарифи на теплову енергію встановлюються на рівні 90 відсотків середньозваженого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів.

Згідно вимог частини 11 статті 20 Закону № 2633-IV, для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії суб'єкт господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, подає органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи, заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п'ятої цієї статті.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону № 2633-IV, якщо уповноважений орган протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви не встановлює розмір тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п'ятої цієї статті, або не надає вмотивовану відмову у його встановленні, вважається, що суб'єкту господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, встановлено розмір тарифу, розрахований таким суб'єктом господарювання відповідно до частини четвертої та/або п'ятої цієї статті та поданий у заяві. Копія заяви (опису документів) з відміткою про дату їх надходження є підтвердженням подання уповноваженому органу заяви та розрахунків розміру тарифу.

Так, судом встановлено, що 27.01.2019 ТзОВ Лінісе-Тлумач звернулося до Тлумацької районної ради з заявою №22/01/19-01 від 22.01.2019 про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету на теплову енергію у розмірі 2047,16 грн. за 1 Гкал без ПДВ (а.с.13).

До заяви товариством додано розрахунок тарифу на теплову енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії відносно тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу на І півріччя 2019 року (з терміном дії від 01 січня 2019) у розмірі 2047,16 грн. за 1 Гкал. Пояснювальну записку до розрахунку тарифу на І півріччя 2019. Середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, її транспортування та постачання, затверджені та оприлюднені 26.12.2018 (а.с.13-16, та а.с.36).

У відповідності до п.37 ч.1 статті 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , враховуючи клопотання ТзОВ Лінісе-тлумач про встановлення тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, Тлумацькою районною радою підготовлено проект рішення №000-23/19 від 21 лютого 2019 року Про затвердження тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії . Відповідно до наведеного проекту рішення, районна рада вирішила: 1. Інформацію ТзОВ Лінісе-Тлумач , щодо встановлення тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, взяти до уваги. 2.З метою впорядкування тарифів на послуги з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії для бюджетних установ Тлумацького району відповідно до Закону України Про теплопостачання від 02.06.2005 року та постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №453 Про стимулювання заміщення природного газу під час виробництва теплової енергії для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів , встановити тариф на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з альтернативних видів палива з березня 2019 року до завершення опалювального сезону 2018-2019 років для потреб установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, котельні яка розташована: в м. Тлумач по вул. Винниченка, 80А (ЦРЛ) для ТзОВ Лінісе-Тлумач в розмірі 1875,0 грн./1ГКал (а.с.71)

Відповідно до протоколу двадцять третьої сесії Тлумацької районної ради VІІ демократичного скликання від 21 лютого 2019 року, на засіданні затверджено порядок денний та регламент двадцять третьої сесії районної ради в цілому. В порядок денний сесії включено питання про затвердження тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.(ТзОВ Лінісе-Тлумач ).

По питанню про затвердження тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії інформував Р.Качур - начальник відділу ЖКГ та інфраструктури райдержадміністрації. Виступали: В.Ванда - представник ТзОВ Лінісе-Тлумач , яка зазначала, що товариство здійснює свою діяльність у Тлумацькому та Тисменицькому районах. У Тисменицькому районі товариство опалює 4 обєкти: центральна районна лікарня в с.Лисець, навчальні заклади в м.Тисмениця, в с.Єзупіль та с.Марківці. Підприємство зареєстровано в м.Тлумач і всі податки сплачуються в місцевий бюджет.Просила депутатів підтримати дане рішення. В.Дояк - голова районної ради, повідомив, що дане питання розглядалося на засіданні постійної комісії районної ради з питань управління майном та комунальними підприємствами. Є висновок комісії, яким пропонується підтримати проект рішення.

Так, за результатами поіменного голосування депутатів Тлумацької районної ради VІІ демократичного скликання за проект рішення Про затвердження тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (ТзОВ Лінісе-Тлумач) на XXІІІ сесії проголосували: За - 0; Проти - 5; Утримались - 18; Відсутні - 11. Рішення не прийнято (а.с.62-70).

Таким чином, відповідач на сесії районної ради, що відбулась 21.02.2019, в межех 30 календарних днів з дня надходження заяви позивача, розглянув питання про затвердження тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.(ТзОВ Лінісе-Тлумач ), однак за результатами поіменного голосування рішення не прийнято тому, що не набрало необхідної кількості голосів.

Суд звертає увагу на те, що у відповідності до вище зазначених положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні Закону України Про теплопостачання питання щодо встановлення тарифу на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії, віднесено до виключної компетенції Тлумацької районної ради.

Про результати розгляду на сесії районної ради питання (заяви ТзОВ Лінісе-Тлумач ) про затвердження тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, позивач був проінформований, так як на сесії був присутній та виступав з цього питання уповноважений представник позивача, що підтверджено протоколом двадцять третьої сесії Тлумацької районної ради VІІ демократичного скликання від 21 лютого 2019 року (а.с.62-70).

Отже, судом при вирішенні справи не встановлено обставин які б вказували на допущення Тлумацькою районною радою, протиправної бездіяльності в частині не прийняття рішення на сесії районної ради, що відбулась 21.02.2019, за результатами розгляду заяви ТзОВ Лінісе-Тлумач №22/01/19-01 від 22.01.2019 про встановлення тарифу на виробництво теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії.

При цьому, суд також зазначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративний суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого, є здійснення правосуддя. Тому, завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень. Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків. Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

В Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, зазначено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Враховуючи все вище наведене позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Тлумацької районної ради в частині не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ТзОВ Лінісе -Тлумач №22/01/19-01 від 22.01.2019 про встановлення тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії не підлягає до задоволення.

Стосовно вимоги позивача про визнання встановленим тарифу на виробництво теплової енергії на установках з використанням або поновлювальних джерел енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії, вказаний ТзОВ Лінісе -Тлумач в заяві №22/01/19-01 від 22.01.2019 в розмірі 2047,16 грн., то така вимога не підлягає до задоволення, оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо визнання встановленими розмірів тарифів, порядок встановлення яких чітко визначений Законом України Про теплопостачання і не потребує додаткового підтвердження.

Крім того розгляд адміністративним судом такої вимоги не передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

У відповідності до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 79 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Лінісе-Тлумач до Тлумацької районної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Лінісе-Тлумач , адреса: вул. Шевченка, буд.3А, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000, код ЄДРПОУ - 38306381;

Відповідач: Тлумацька районна рада, адреса: вул. Макухи, буд. 12, м.Тлумач, Івано-Франківська область, 78000, код ЄДРПОУ - 04054470.

Суддя Скільський І.І.