Рішення

від 15.08.2019 по справі 300/1445/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2019 р. справа № 300/1445/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Конфеціоні Роза про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі, також - позивач), 05.07.2019, звернулося в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Конфеціоні Роза (надалі, також - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 72737,83 грн.

Підставою звернення до суду є реалізація права позивача на звернення до суду, передбаченого частиною 9 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" з метою стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у зв`язку із не працевлаштуванням відповідачем однієї особи із інвалідністю та не сплатою вказаної санкції добровільно у встановлений законом строк.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", не виконав нормативу по працевлаштуванню у 2018 році інвалідів та у визначений Законом строк самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, в розмірі середньої річної заробітної плати найманого працівника. Таким чином утворилась заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 72260,87 грн, а також, нарахованої пені - 476,96 грн, яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Враховуючи те, що несплата адміністративно-господарських санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів завдає значної шкоди державним інтересам та не дозволяє в повній мірі створити інвалідам необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя, Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 09.07.2019, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін, відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України).

Пунктом 3 резолютивної частини вказаної ухвали зобов`язано позивача у десятиденний строк з дня вручення копії ухвали надати суду належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують направлення відповідачу вимоги про перерахування адміністративно-господарських санкцій №03-32/201 від 11.03.2019.

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів на виконання вимог ухвали про відкриття провадження у справі подано до суду заяву від 16.07.2019 №03.1-64/575, до якої долучено копію журналу вихідної кореспонденції із відміткою про направлення кореспонденції відповідачу (а.с.22-24).

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався. Про належне повідомлення останнього стосовно розгляду даної адміністративної справи свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із відміткою про особисте вручення 15.07.2015 (а.с.21).

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом, розглянувши справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, встановлено такі обставини.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), починаючи з 17.06.2015 відповідач зареєстрований як юридична особа, станом на момент розгляду даної адміністративної справи відсутня інформація про припинення.

Згідно із копією поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування за 2018 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 23 особи, з них відсутні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях становить 1 особу. Фонд оплати праці штатних працівників за рік становить 1662000 грн, середньомісячна заробітна плата штатного працівника за рік - 72260,87 грн (а.с.8).

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не забезпечено працевлаштування 1 особи з інвалідністю, із врахуванням того, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2018 рік становила 23 особи, а кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно якщо працює від 8 до 25 осіб становить 1 особа. Проте відповідачем не працевлаштовано жодної особи з інвалідністю.

На підставі наведених обставин, позивачем направлено відповідачу листа про перерахування адміністративно-господарських санкцій від 11.03.2019 №03-32/201, відповідно до змісту якого, Товариство з обмеженою відповідальністю Конфеціоні Роза повідомлено про те, що розмір боргу за не працевлаштування осіб із інвалідністю становить 72260,87 грн. та зобов`язано останнього перерахувати кошти за вказаними у листі реквізитами до 15.04.2019 (а.с.10).

З огляду на бездіяльність відповідача щодо добровільної сплати боргу, позивач, з метою примусового стягнення коштів, звернувся із позовною заявою до суду.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, вирішуючи, яку правову норму належить застосовувати до цих правовідносин, застосовує положення Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-XII (надалі, також - Закон №875-XII), постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", затвердженого вказаною постановою Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42 та Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286, інших законів та підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на час дії спірних правовідносин.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами, визначені Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Відповідно до частини 1 статті 17 вказаного Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Право осіб з інвалідністю на працю, їх працевлаштування реалізується шляхом створення спеціального робочого місця, адаптацією основного й додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо, з урахуванням їх обмежених можливостей.

Частина 3 статті 18 Закону №875-XII встановлює обов`язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1-3 статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною 9 статті 19 Закону № 875-XII встановлено обов`язок роботодавців, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєстрації у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щорічного подання цим відділенням звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Постановою Кабінету Міністрів України за №70 від 31.01.2007 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Згідно із вказаним Порядком, Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Форма вказаного звіту затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №42 від 10.02.2007.

Судом встановлено, що відповідач 28.02.2019 подав позивачу Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік за №16-950. В даному Звіті відповідач самостійно розрахував середньооблікову чисельність штатних працівників в кількості 23 особи , однак не працевлаштовано жодного працівника, якому встановлена інвалідність (а.с.8).

Частиною 1 статті 20 Закону № 875-XII передбачена відповідальність роботодавців за не здійснення працевлаштування осіб з інвалідністю. Так, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

У відповідності до поданого відповідачем Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік, середня річна заробітна плата найманого працівника складає 72260,87 грн, відтак, сума адміністративно-господарської санкції, що визначається в розмірі середньої річної заробітної плати становить 72260,87 грн.

Згідно із вимогами частини 4 статті 20 Закону №875-XII, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому, до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Частиною 2 статті 20 вказаного Закону №875-XII передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи зі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

З огляду на бездіяльність відповідача стосовно самостійної сплати адміністративно-господарських санкцій, позивачем за порушення відповідачем термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 72260,87 грн, нараховано пеню у розмірі 476,96 грн. Розрахунок пені станом на 26.04.2019 долучено позивачем до матеріалів позовної заяви (а.с.9).

Позивач, листом від №03-32/201 від 11.03.2019 повідомив відповідача про необхідність перерахування за відповідними реквізитами адміністративно-господарських санкцій за не створення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю в сумі 72260,87 грн до 15.04.2019 (а.с. 10).

Надіслання відповідачу вказаного листа підтверджується засвідченою копією журналу вихідної кореспонденції Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, наявною в матеріалах справи (а.с. 23-24).

Однак, будь-яких доказів, стосовно сплати відповідачем вказаних адміністративно-господарських санкцій у строк, визначений позивачем і на час розгляду та вирішення справи суду не надано.

Положеннями частин 5 і 9 статті 20 Закону №875-XII визначено можливість стягнення несплаченої адміністративно-господарської санкції у судовому порядку. Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Враховуючи вищевказане, на переконання суду, створення робочих місць для осіб з інвалідністю супроводжується обов`язком фізичної особи-підприємця вжити всіх вище перерахованих заходів. Оскільки відповідач, впродовж 2018 року не забезпечив працевлаштування особи з інвалідністю в необхідній кількості робочих місць, суд дійшов висновку про правомірність стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Конфеціоні Роза адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 72737,83 грн, згідно зі статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із приписами частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на те, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, суд не вбачає підстав для здійснення розподілу судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Конфеціоні Роза (код ЄДРПОУ - 39842990) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ - 13662300) адміністративно-господарські санкції в розмірі 72260 (сімдесят дві тисячі двісті шістдесят) гривень 87 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Конфеціоні Роза (код ЄДРПОУ - 39842990) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ - 13662300) пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 476 (чотириста сімдесят шість) гривень 96 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, адреса: вул. Гуцульська, буд. 9, офіс 1, м. Івано-Франківськ, 76007, код ЄДРПОУ - 13662300.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Конфеціоні Роза , вул. Коновальця, буд. 260, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 39842990.

Суддя Главач І.А.