Рішення

від 15.08.2019 по справі 440/1710/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1710/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Комунсервіс" Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

В С Т А Н О В И В:

15 травня 2019 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Комунсервіс" Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені 24129,23 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в порушення вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідач у 2018 році не виконав нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у кількості 1 робочого місця, що є підставою для накладення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 23772,73 грн та пені у розмірі 356,50 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

10.06.2019 відповідачем до суду подано відзив на позов, згідно якого останній просив відмовити у задоволені позовних вимог посилаючись на те, що в період з січня по березень 2018 року на підприємстві працювало менше 7 осіб, а тому положення статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (надалі - Закон №875-XII) на вказаний період не поширюються. Стверджував, що у період з квітня по грудень 2018 року підприємством щомісячно до служи зайнятості подавалася інформація про попит на робочу силу за формою №3-ПН. Враховуючи викладене позивач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

14.06.2019 позивачем до суду подано відповідь на відзив на позовну заяву згідно якого останній стверджував, що відповідачем на наведено норм законодавства яка б визначала перелік підстав для звільнення роботодавця кий не виконує норматив по працевлаштування осіб з інвалідністю від сплати адміністративно-господарських санкцій та пені.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Комунальне підприємство "Комунсервіс" Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 40504448) зареєстроване як юридична особа 24.05.2016, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вчинено запис № 1 580 102 0000 000716. Основним видом діяльності відповідача за КВЕД є інші види діяльності із прибирання.

25.02.2019 Комунальним підприємством "Комунсервіс" Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області подано до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік (форма № 10-ПІ).

Згідно відомостей, зазначених у Звіті, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) підприємства у 2018 році становила 11 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 0 осіб. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (осіб) становить 1 особи.

Однак, на думку позивача, на підприємстві не дотримано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у зв`язку з чим здійснено нарахування адміністративно-господарських санкцій у розмірі 23772,73 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 356,50 грн (за 25 днів (з 16.04.2019 по130.05.2019)).

З огляду на факт наявності вищевказаних сум заборгованості, які не сплачені боржником у добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з такого.

Спірні відносини урегульовані Законом України від 21.03.1991 №875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (надалі - Закон №875-XII).

Згідно з частиною першою статті 17 Закону №875-XII (в редакції, чинній упродовж 2018 року) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

У відповідності до частини першої статті 18 Закону №875-XII, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Разом з цим, як визначено частиною третьою вказаної статті, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, відповідно до частини першої статті 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Системно аналізуючи наведенні норми, суд приходить до висновку, що норматив по працевлаштуванню інвалідів встановлюється лише для роботодавців у яких працює 8 та більше осіб.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 "Про затвердження форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" затверджено форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Згідно з приписами пункту 5 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Виходячи з наведених вище приписів Закону №875-XII, обов`язок щодо працевлаштування осіб з інвалідністю покладено як на суб`єктів господарювання, так і на державу, від імені якої діють відповідні державні служби зайнятості.

Обов`язок суб`єкта господарювання полягає у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створенні умов праці та надання інформації державній службі зайнятості, необхідної для працевлаштування такої категорії осіб. У той же час, обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком таких осіб для працевлаштування.

При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 14.02.18 у справі №820/2124/16, від 28.02.18 у справі №807/612/16, від 21.08.18 у справі №804/6950/15.

Суд також наголошує, що принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. За приписами частини другої статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 26.06.18 у справі №806/1368/17.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік форма №10-ПІ Комунального підприємства "Комунсервіс" Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача за цей період становила 11 осіб. З них, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, відповідачем визначена у кількості 1 осіб згідно вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Відповідно до копії штатного розпису відповідача на підприємстві, починаючи з січня 20108 року, працювало лише 7 осіб і лише наказом від 30.03.2018 №6 штатну чисельність робітників збільшено до 11, а тому враховуючи положення статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у відповідача був відсутні обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю протягом січня - березня 2018 року.

Крім того, суд враховую, що за даними Хорольської районної філії Полтавського обласного центру зайнятості відповідачем подавалися звіти за 2018 рік за формою №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" з метою працевлаштування осіб з інвалідністю" за період з квітня по грудень 2018 року.

Таким чином з моменту виникнення обов`язку по працевлаштуванню осіб з інвалідністю /квітень 2018 року/ відповідач вживав залежних від нього заходів щодо створення робочих місць та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Докази необґрунтованих відмов зі сторони відповідача у працевлаштуванні осіб з інвалідністю у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено факт виконання вимог Закону №875-XIІ.

Відтак, за відсутності в діях відповідача вини у вчиненні господарського правопорушення, відсутні й підстави для стягнення з Комунального підприємства "Комунсервіс" Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області адміністративно-господарських санкцій та пені відповідно до приписів Закону №875-XII.

Таким чином заявлений позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Комунсервіс" Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області про стягнення адміністративно-господарських санкцій - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко