Рішення

від 06.08.2019 по справі 520/3971/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2019 р. № 520/3971/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

представника позивача - Мизиненко І.О.,

представників відповідача - Баклушиної В.Б., Панченко О.С., Науменко А.М., Саблукова Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЦЕНТР" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЦЕНТР" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001301415 від 27.12.2018 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001311415 від 27.12.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що кодування товарів, які надійшли від Bestway Inflatables and Material Corp. за зовнішньоекономічними договорами №210 від 04.01.16р., №211 від 04.01.16 та №311 від 01.03.17р., і оформлених митними деклараціями №807100000/2016/023170 від 21.06.16р., №807100000/2016/023172 від 21.06.16р., №UА807170/2017/308712 від 24.04.17р., №UА807170/2017/311021 від 10.05.17р., здійснювалось на підставі даних виробника, основних правил інтерпретації класифікації товарів, пояснень та приміток УКТ ЗЕД, попередніх консультацій з митним органом та загальносвітової практики оформлені аналогічних виробів. Прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки під час проходження митних формальностей і процедур митним органом проведено перевірку задекларованого товару, його характеристики та відповідність задекларованих даних вимогам чинного законодавства і супроводжувальній документації, будь-яких зауважень чи коригувань у відношенні заявлених даних до митного оформлення орган доходів і зборів не висував, а отже у повній мірі погодився із правильністю визначення декларантом митних платежів, в тому числі, з обраним кодом товару.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 26.07.2019 о 10:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представники Головного управління ДФС у Харківській області в судовому засіданні проти позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні, згідно наданого до суду відзиву зазначили про обґрунтованість висновків щодо порушення позивачем вимог законодавства з питань державної митної справи у зв`язку з неправильною класифікацією товарів за відповідними митними деклараціями, а, відтак, про правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області про донарахування позивачу грошових зобов`язань.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЦЕНТР" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 22633384.

З матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЦЕНТР" з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.10.2015 р. по 30.09.2018 р. відповідно до програми, затвердженої наказом про призначення перевірки, наведеної у додатку 1 до акта перевірки, за результатами якої складено акт від 18.12.2018 №5242/20-40-14-15-07/22633384.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ "МЕТАЦЕНТР":

- вимог Закону України Про митний тариф України від 19.09.2013 №584-VІІ (застосування правила 1, 3(а) та 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД) при класифікації товарів, частини 1, пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України, в частині порушення правил класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні (митне оформлення:

Надувні басейни без додаткової комплектації... здійснено у товарній підкатегорії 3926 90 92 90 (пільгова ставка ввізного мита 0,0 %), а необхідно було товар класифікувати у товарній підкатегорії 9506 99 90 00 пільгова ставка ввізного мита 10,0%);

Тенти та накриття для басейнів... здійснено у товарній підкатегорії 3926 90 92 90 (пільгова ставка ввізного мита 0,0 %), а необхідно було товар класифікувати у товарній підкатегорії 9506 99 90 00 (пільгова ставка ввізного лита 10,0%);

Сходи до басейну... здійснено у товарній підкатегорії 7326 90 30 00 (пільгова ставка ввізного мита 5,0 %), а необхідно було товар класифікувати у товарній підкатегорії 9506 99 90 00 (пільгова ставка ввізного лита 10,0%);

Полотно до каркасного басейну чаша басейну... здійснено у товарній підкатегорії 3926 90 92 90 (пільгова ставка ввізного мита 0,0 %), а необхідно було товар класифікувати у товарній підкатегорії 9506 99 90 00 (пільгова ставка ввізного мита 10,0%),

та пункту 2 частини 2 статті 52 глави 8 розділу III Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-ІV (із змінами та доповненнями) щодо заниження бази оподаткування (митної вартості імпортованих товарів по МД: від 21.06.2016 № 807100000/2016/23172 на 99241,40 грн.

- частини 1, пункту 5 частини 8 статті 257, статті 278, пункт 1 частини 1 статті 279, частини 1 статті 293, частини 1 статті 295 Митного кодексу України у зв`язку з чим було занижено податкове зобов`язання по сплаті мита на загальну суму 27639,71 грн., яка підлягає перерахуванню до державного бюджету України, а саме:

від 21.06.2016 № 807100000/2016/23170 на суму 1445,23 грн.;

від 21.06.2016 № 807100000/2016/23172 на суму 17196,70 грн.;

від 24.04.2017 №UА807170/2017/308712 на суму 67,74 грн.;

від 10.05.2017 № UА807170/2017/311021 на суму 8930,05 грн.;

- пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1.статті 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податком на додану вартість на суму заниження бази оподаткування та суму мита, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 25226,10 грн., яка підлягає перерахуванню до державного бюджету України, а саме:

від 21.06.2016 № 807100000/2016/23170 на суму 289,05 грн.;

від 21.06.2016 № 807100000/2016/23172 на суму 23 137,50 грн.;

від 24.04.2017 № ІІА807170/2017/308712 на суму 13,55 грн.;

від 10.05.2017 №ИА807170/2017/311021 на суму 1 786,01 грн.

Встановлені порушення призвели до заниження податкових зобов`язань по сплаті митних платежів на загальну суму 52865,81 грн., в тому числі: по ввізному миту - на суму 27639,71 грн.; по податку на додану вартість - на суму 25226,10 грн.

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

- №0001301415 від 27.12.2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕТАЦЕНТР" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності у розмірі 34549,64 грн. (в т.ч. за податковими зобов`язаннями 27639,71 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 6909,93 грн.);

- №0001311415 від 27.12.2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕТАЦЕНТР" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів суб`єктами підприємницької діяльності у розмірі 31532,63 грн. (в т.ч. за податковими зобов`язаннями 25226,10 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 6306,53 грн.).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Як встановлено судом з матеріалів справи, в тому числі із вищезазначеного акта перевірки, 04.01.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЦЕНТР" та Bestway Inflatables and Material Corp. було укладено контракт №210, відповідно до якого продавець (Bestway Inflatables and Material Corp.) продає, а покупець (ТОВ "МЕТАЦЕНТР") купує продукцію по номенклатурі, на умовах, за цінами, у кількості та строки, обумовлені в специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього Контракту.

Відповідно до умов, викладених у Специфікації №1 до контракту від 04.01.2016р. №210, термін гарантії передбачає 1 рік з моменту поставки. Гарантія здійснюється продавцем шляхом заміни неякісної або передчасно вишедшої із ладу продукції за його рахунок. При цьому продавець зобов`язується компенсувати покупцеві всі витрати, пов`язані з повторним експортом, імпортом і транспортуванням замінної продукції на підставі виставленого рахунку, підтвердженого відповідними документами.

Також, між позивачем та Bestway Inflatables and Material Corp. було укладено договори на безкоштовне постачання від 04.01.2016р. №211 та від 01.03.2017р. №311, які є ідентичними за формою та змістом та за умовами яких постачальник (Bestway Inflatables and Material Corp.) постачає, а одержувач (ТОВ "МЕТАЦЕНТР") приймає продукцію по номенклатурі, на умовах, за цінами, у кількості та строки, обумовлені в специфікаціях, що є невід`ємними частинами договорів.

Відповідно до специфікації №1 до договору на безкоштовне постачання від 04.01.2016р. №211 та специфікації №1 та №2 до договору на безкоштовне постачання від 01.03.2017р. №311 встановлено, що термін гарантії передбачає 1 рік з моменту поставки. Гарантія здійснюється продавцем шляхом заміни неякісної або передчасно вишедшої із ладу продукції за його рахунок.

Судом встановлено, що ТОВ МЕТАЦЕНТР за митними деклараціями від 21.06.2016р. №807100000/2016/23170, від 21.06.2016р. №807100000/2016/23172, від 24.04.17р. №UA807170/2017/308712 та від 10.05.17р. №UA807170/2017/311021 в зоні діяльності Харківської митниці ДФС здійснено митне оформлення товару, зокрема:

ПВХ полотна до надувних басейнів... за кодами 3926 90 92 90 (пільгова ставка ввізного мита 0%) та 9506 99 90 00 (пільгова ставка ввізного мита 10%) згідно з УКТ ЗЕД;

Тент/накриття для басейнів... за кодом 3926 90 92 90 (пільгова ставка ввізного мита 0%) згідно з УКТ ЗЕД;

Сходи до басейну... за кодом 7326 90 30 00 (пільгова ставка ввізного мита 5%) згідно з УКТ ЗЕД;

ПВХ полотно до каркасного басейна... за кодом 3926 90 92 90 (пільгова ставка ввізного мита 0%) згідно з УКТ ЗЕД.

Вказаний товар поставлявся на підставі зовнішньоекономічного контракту від 04.01.2016 р. №210 та договорів на безкоштовне постачання від 04.01.2016р. №211, від 01.03.2017р. №311, який фактично використовувався для ремонту басейнів та призначений виключно для проведення гарантійної заміни.

Згідно висновків, викладених в акті перевірки від 18.12.2018 №5242/20-40-14-15-07/22633384 ПВХ полотна до надувних басейнів... здійснено у товарній підкатегорії 3926 90 92 90 (пільгова ставка ввізного мита 0,0 %), а необхідно було товар класифікувати у товарній підкатегорії 9506 99 90 00 пільгова ставка ввізного мита 10,0%), оскільки у урахуванням положень правила 1,3 та 6 ОПІ, пояснень до товарної позиції 9506 УКТ ЗЕД, технічних характеристик та встановлений опис товару надувні басейни без додаткової комплектації , який є плавальним басейном, класифікацію слід здійснювати товарній підкатегорії 9506 99 90 00 пільгова ставка ввізного мита 10,0%.

Згідно висновків, викладених в акті перевірки, ПВХ полотна до надувних басейнів... здійснено у товарній підкатегорії 3926 90 92 90 (пільгова ставка ввізного мита 0,0 %), а необхідно було товар класифікувати у товарній підкатегорії 9506 99 90 00 (пільгова ставка ввізного лита 10,0%), оскільки з урахуванням 1,6 ОПІ вказані товари призначені до товарів 95 групи, що в свою чергу унеможливлює його класифікацію у товарній позиції 3926 згідно УКТ ЗЕД.

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що Сходи до басейну... здійснено у товарній підкатегорії 7326 90 30 00 (пільгова ставка ввізного мита 5,0 %), а необхідно було товар класифікувати у товарній підкатегорії 9506 99 90 00 (пільгова ставка ввізного лита 10,0%), оскільки у товарну позицію 9506 згідно УКТ ЗЕД включаються інвентар та обладнання для занять фізкультурою, гімнастикою, легкою атлетикою, іншими видами спорту або для гри на свіжому повітрі ; плавальні басейни та басейни для дітей. Враховуючи що драбина для басейну Bestway призначена до товарів 95 групи, вказане унеможливлює її класифікувати у товарній 7326 в УКТ ЗЕД.

Щодо товару ПВХ полотно до каркасного басейна... в акті перевірки контролюючим органом зазначено, що вказаний товар здійснено у товарній підкатегорії 3926 90 92 90 (пільгова ставка ввізного мита 0,0 %), а необхідно було товар класифікувати у товарній підкатегорії 9506 99 90 00 (пільгова ставка ввізного мита 10,0%), оскільки товари, заявлені під час митного оформлення повністю відповідають чашам каркасних басейнів, які є змінними частинами до каркасних басейнів ТМ Bestway.

Вказані висновки під час проведення документальної планової виїзної перевірки відповідачем зроблено з урахуванням отриманих листів від Державної фіскальної служби України, зокрема, №28582/7/99-99-14-04-02-17 від 14.09.2018 р., у якому сформульовано висновок про те, що товар Драбина для надувних та каркасних басейнів, торгівельної марки Intex , арт.28066 підлягає класифікації у товарній підкатегорії 9506 99 90 00 (ставка ввізного мита - 10%) згідно з УКТ ЗЕД та №21437/7/99-99-14-04-02-17 від 16.07.2018 р., у якому сформульовано висновок про те, що товар Тенти для надувних басейнів торгівельної марки Bestway, арт.58319 необхідно класифікувати у товарній підкатегорії 9506 99 90 00 (пільгова ставка ввізного лита 10,0%).

З цього приводу, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Відповідно до ч.2 ст.1 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно до частини 1 статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини підпунктів 1, 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно зі статтею 289 Митного кодексу України обов`язок із сплати митних платежів виникає, зокрема, після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки орган доходів і зборів самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання; в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 180.1. статті 180 Податкового кодексу, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України,

Об`єктом оподаткування, згідно із підпунктом в) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 185 185 Податкового кодексу України).

Пунктом 190.1. статті 190 Податкового кодексу визначено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Пунктом 7 частини 1 статі 336 Митного кодексу України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

За вимогами ч.3 ст.345 Митного кодексу України, органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Відповідно до вимог ч.14 ст.354 МК України, в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов`язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

Згідно з ч.ч. 4, 7 ст.69 МК України, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 № 1085/21397; далі - Порядок), контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Згідно з цим Порядком декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 МК України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів.

Розділом ІІІ вказаного Порядку встановлено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до Митного кодексу України.

Посадові особи підрозділу митного оформлення чи митного поста, відділу митних платежів здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів "а" та "б" абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.

Отже, відсутність або наявність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації або прийняття рішення за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Водночас, згідно із підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, обов`язок визначення у відношенні товару коду класифікації покладається на декларанта товару, що поставляється на митну територію України, а орган доходів і зборів має перевірити правильність класифікації товару, поданого до митного оформлення.

У разі виявлення під час митного оформлення товару порушення правил класифікації орган доходів і зборів має самостійно класифікувати такий товар.

Про зміну класифікації заявленого до митного оформлення товару орган приймає відповідне рішення, яке може бути предметом оскарження до органу вищого рівня або до суду. Повноваженнями щодо прийняття рішення про класифікацію товару орган доходів і зборів наділений і після проведення митного оформлення товару.

Якщо орган ДФС, приймаючи митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов`язань, за винятком, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов`язкових платежів.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 08.05.2018 в справі №808/1341/14, провадження №К/9901/7237/18.

Як встановлено судом з матеріалів справи за результатами опрацювання інформації та проведеної процедури консультації між митним органом та декларантом, Харківською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 21.06.2016 р. №807000011/2016/000524/2, яким остання скоригувала митну вартість з 1,46 дол. США за 1 кг до 3,75 дол. США за 1 кг.

ТОВ МЕТАЦЕНТР погодившись із вищезазначеним рішенням оформило зазначений товар за МД від 21.06.2016 р. №87100000/2016/23172 за рівнем митної вартості 3,75 дол. США за 1 кг.

Таким чином, враховуючи, що митний орган відніс товар до певного коду товарної номенклатури та пропустив товар на митну територію України після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів, суд приходить до висновку, що правові підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов`язань у зв`язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати документальної перевірки у відповідача відсутні.

Жодних відомостей про неподання позивачем документів, що необхідні для визначення коду товару під час його митного оформлення, доказів виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів, подання недостовірних документів або про факти протиправних дій чи бездіяльності з боку посадових осіб митниць, що здійснювали митний контроль, відповідач суду не надав.

Разом з тим, до відзиву додано листи Державної фіскальної служби України №28582/7/99-99-14-04-02-17 від 14.09.2018 та №21437/7/99-99-14-04-02-17 від 16.07.2018, у яких сформульовано висновок про зміну контролюючим органом підходу до класифікації товарів, ввезених позивачем на територію України та які слугували підставою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідачем не доведено та не надано відповідних підтверджуючих доказів того, що посадових осіб митного органу було притягнуто до відповідальності за неналежне розмитнення та визначення коду товарної підкатегорії за вищезазначеними вантажно-митними деклараціями. В судовому засіданні представниками відповідача підтверджено, що станом на момент розгляду справи відсутні факти притягнення посадових осіб митного органу за цими операціями.

Також суд зазначає, що з наявних матеріалів справи вбачається, що жодних зауважень до поданих декларантом документів, відповідач під час проведення перевірки документів не зазначив.

Доказів навмисного заниження позивачем вартості товару відповідачем до суду не надано.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ввезені товарні позиції призначались для виконання гарантійних зобов`язань сервісного центру компанії Bestway - ФОП ОСОБА_1 , про що свідчать листи Компанії Bestway, які містяться в матеріалах справи.

Згідно Угоди про обслуговування клієнтів від 01.01.2015, укладену між ФОП ОСОБА_1 та Компанією BESTWAY INFLATABLES AND MATERIAL CORP, ФОП ОСОБА_1 виконував обов`язки сервісного центру компанії Bestway.

Товарні позиції, ввезені позивачем, були ним реалізовані ФОП ОСОБА_1 на підставі договору №020617 від 02.06.17р. за ціною понесених позивачем транспортних витрат, мита, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи бухгалтерську довідку щодо формування собівартості витрат за договором №020617 від 02.06.17р.

За таких обставин, твердження відповідача, що вказаний товар реалізовувався в магазинах, спростовується зазначеними фактами.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області від 27.12.2018 року №0001301415 та №0001311415.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЦЕНТР" (проспект Дзюби, буд. 2, кв. 16,м. Харків, 61019, код 22633384) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 27.12.2018 року №0001301415 та №0001311415.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЦЕНТР" (проспект Дзюби, буд. 2, кв. 16,м. Харків, 61019, код 22633384) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198) суму сплаченого судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок)..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 15 серпня 2019 року.

Суддя Д.А. Волошин