Рішення

від 14.08.2019 по справі 826/2184/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 серпня 2019 року № 826/2184/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Комфортні рішення

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу №1512 від 30.01.2018р.,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфортні рішення" (далі також - позивач) звернулось з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу №1512 від 30.01.2018р. Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Комфортні рішення (код ЄДРПОУ 38323166) .

Ухвалою суду від 12.03.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №1512 від 30.01.2018р. Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Комфортні рішення (код ЄДРПОУ 38323166) та заборонити відповідачу позапланову виїзну перевірку підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ Аргенто Україна (код ЄДРПОУ 39621144) за період з 01.01.2014р. по 29.07.2016р.

Ухвалою суду від 12.03.2018р. в задоволенні клопотання Товариству з обмеженою відповідальністю Комфортні рішення про забезпечення позову - відмовлено.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржуваний наказ винесений із порушенням норм чинного податкового законодавства та є незаконним, оскільки на час проведення перевірки існував мораторій.

Представником Головного управління ДФС у м. Києві 13.06.2018 року подано до суду відзив на адміністративний позов.

У поданому до суду відзиві, відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з посиланням на те, що проведення перевірки призначено у відповідності до приписів законодавства України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, що Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.07.2016 р. по справі №760/619/16-к в кримінальному провадженні №12015000000000630 задоволено клопотання слідчого з ОВС управління фінансових розслідувань ГУ ДФС Київської області та надано дозвіл на призначення у кримінальному провадженні №12015000000000630 документальної позапланової перевірки ТОВ "Комфортні рішення" (код ЄДРПОУ 38323166), з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з суб`єктами господарювання за період часу з 01.01.2014 року по 30.06.2016 рік. Проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Комфортні рішення" доручено спеціалістам ДФС України в строки, встановлені Податковим законодавством.

На виконання вищевказаної ухвали слідчого судді, Головним управлінням ДФС у м. Києві видано Наказ від 30.01.2018 року №1512 про проведення з 02.02.2018 р. документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Комфортні рішення" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Аргенто Україна" за період з 01.01.2014 року по 29.07.2016 рік тривалістю 5 (п`ять) робочих днів.

На підставі вищезазначеного Наказу Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання Позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт перевірки №38/26-15-14-07-02-10/38323166 від 15.02.2018 року.

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки позивачем подано до контролюючого органу заперечення від 20.02.2018 року №23 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 20.02.2018 р. №10379/10)

Листом від 01.03.2018 року №8947/10/26-15-14-07-02-15 ГУДФС у м. Києві повідомило позивача, що за результатом розгляду заперечень до акту перевірки №38/26-15-14-07-02-10/38323166 від 15.02.2018 року буде проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань, що стали предметом оскарження.

Вважаючи наказ №38/26-15-14-07-02-10/38323166 від 15.02.2018 незаконним та винесеним з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Посилання позивача на те що, перевірка проведена у відсутності підстав, які надають право проведення перевірок, визначених Законом України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 3 листопада 2016р. № 1728-VIII (далі по тексту - Закон № 1728), яким встановлений до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, судом не приймаються до уваги виходячи з наступного.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону №1728 до 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю) за рішенням суду.

Суд звертає увагу, що перевірку призначено на підставі Ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.07.2016 р. по справі №760/619/16-к в кримінальному провадженні №12015000000000630, а отже, відповідач мав підстави для проведення даної перевірки без погодження з Державною регуляторною службою.

Крім того, згідно зі статтею 6 Закону № 1728 дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року № 1104 було затверджено перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , до якого включено, зокрема, ДФС та його територіальні органи.

В частині щодо підстави призначення позапланової виїзної перевірки позивача за результатом, якої прийнято оскаржуваний наказ, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

З огляду на пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пункт 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки, зокрема пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначає, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесене ними відповідно до закону.

Вичерпний перелік підстав для проведення документальних позапланових перевірок податковими органами суб`єктів господарювання визначений статтею 78 Податкового кодексу України.

Зокрема, однією з підстав для проведення органом податкової інспекції документальних позапланових перевірок, у відповідності до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, є отримання рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

За змістом абзацу 1 пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Наведена норма містить імперативний припис щодо обов`язку контролюючого (податкового) органу призначити позапланову перевірку у випадку отримання постанови слідчого (судді) у кримінальній справі. При цьому, виконання такого обов`язку не передбачає дослідження органом податкової служби підстав призначення відповідної перевірки слідчим, оцінювання правомірності та законності цієї перевірки. Правова оцінка дій слідчого щодо призначення податкової перевірки у рамках кримінальної справи здійснюється у порядку, визначеному кримінально-процесуальним законом.

Крім того, суд звертає увагу, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 р. по справі №760/6919/16-к є рішенням суду, яке підлягає виконанню.

Також, суд звертає увагу, що позивачем не надано суду доказів оскарження Ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 р. по справі №760/6919/16-к та скасування даного рішення.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач у межах повноважень та відповідно до закону на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 р. №7606919/16-к прийняв оскаржуваний наказ стосовно проведення перевірки позивача. Відтак, підстави для визнання протиправним та скасування цього наказу відсутні.

Загальні вимоги до змісту наказу про проведення перевірки наведені у п. 81.1 ст. 81 ПК України, а саме в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу.

Дослідивши та проаналізувавши зміст спірного наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача суд встановив, що наказ від 30.01.2018 року №1512 відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 24.12.2010 № 21-25а10, у разі коли платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

З аналізу вищезазначеного, Суд прийшов до висновку, що позови платників податків, спрямовані на оскарження наказів про призначення позапланових виїзних перевірок, дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення таких перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому випадку в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

До аналогічних висновків дійшов також Верховний Суд в постанові від 23 липня 2019 року справа №826/21805/15 (адміністративне провадження №К/9901/9310/18).

Як свідчать наявні матеріали справи, позапланова виїзна перевірка позивача була ініційована на підставі оскаржуваного наказу, проводилась в присутності посадових осіб позивача, та наданням останніми первинних документів для проведення перевірки.

Таким чином, Суд вважає обставини про допущення працівників контролюючого органу до проведення позапланової виїзної перевірки товариства, проведення такої перевірки та оформлення її результатів відповідним актом перевірки такими, що підтверджуються документально.

Отже, враховуючи вищенаведене та встановлені Судом обставини допуску позивачем посадових осіб ГУ ДФС у м. Києві до проведення позапланової виїзної перевірки згідно з направленням від 02.02.2018 р. №114/26-15-14-07-02-18 та наказу від 30.01.2018 р. № 1512, суд приходить до висновку про правомірність прийнятого відповідачем рішення про проведення позапланової виїзної перевірки позивача.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 122, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Комфортні рішення" (04073, м. Київ, провулок Куренівський, 19/5, код ЄДРПОУ 38323166) відмовити.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін