Рішення

від 15.08.2019 по справі 640/4192/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/229

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 серпня 2019 року № 640/4192/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ДМ-АГРО

до Державної фіскальної служби України,

Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю ДМ-АГРО (надалі - позивач), адреса: 04128, місто Київ, вулиця Академіка Туполєва, будинок 19, офіс 110а до Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач 1), адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі - відповідач 2), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, у якій позивач просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України, а саме Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №970943/40936971 та №970947/40936971 про відмову у реєстрації податкових накладних №4 від 13 грудня 2017 року та №6 від 15 грудня 2017 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 від 13 грудня 2017 року та №6 від 15 грудня 2017 року датою їх фактичного подання - 29 грудня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що між ним та товариством з обмеженою відповідальністю НВП Глобинський свинокомплекс в рамках виконання укладеного 16 серпня 2017 року договору поставки м№107/0717 підписано специфікацію №СП107-05 від 30 листопада 2017 року щодо постачання позивачем товарів для влаштування вентиляційної системи, за умовами якої товариство з обмеженою відповідальністю НВП Глобинський свинокомплекс зобов`язалось здійснити 80% передплати вартості товарів.

На виконання договору поставки та специфікації, як вказує позивач, товариством з обмеженою відповідальністю НВП Глобинський свинокомплекс перераховано передплату вартості товарів 13 грудня 2017 року за платіжним дорученням №1482 у сумі 300000,00 грн та 15 грудня 2017 року за платіжним дорученням №3343 у сумі 300000,00 грн, у зв`язку з чим 27 грудня 2017 року позивачем складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 від 13 грудня 2017 року на суму 300000,00 грн, в тому числі ПДВ 50000,00 грн та №6 від 15 грудня 2017 року на суму 300000,00 грн, у тому числі ПДВ 50000,00 грн.

Також, у позовній заяві зазначено, що передплачений товар передано у власність товариства з обмеженою відповідальністю НВП Глобинський свинокомплекс за видатковою накладною №43 від 27 грудня 2017 року, оплачено у відповідності до платіжних доручень.

Крім того, позивач посилається на те, що умовами договору передбачено, що якість товару повинна бути підтверджена у порядку передбаченому законодавством, та товар, що поставлявся не підлягав обов`язковій сертифікації в Україні, якість товару підтверджувалась сертифікатом якості позивача. Переважну частину поставленого товариству з обмеженою відповідальністю НВП Глобинський свинокомплекс товару було придбано у компанії Sp.z. o.o. Senon, що зареєстрована та діє за законодавством Польщі, по контракту №1 від 13 липня 2017 року та додатку №8 до нього від 20 грудня 2017 року, у відповідності до вантажної митної декларації, товар, як вказує позивач, був ним оплачений. Інша частина товару придбана позивачем в Україні у товариства з обмеженою відповідальністю ІТЕУ на підставі видаткової накладної №323 від 12 жовтня 2017 року.

05 січня 2018 року позивачу надійшли квитанції, відповідно до яких реєстрація вказаних вище накладних була зупинена, як таких, що відповідають критеріям оцінки ступеня ризику, визначеному пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризику, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року №567 - за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД - 9025, з пропозицією надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

26 жовтня 2018 року позивачем у електронній формі засобами електронного зв`язку подано письмові пояснення №2 та №3, а також копії документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію спірних податкових накладних. Зокрема, позивачем було зазначено, що за фактом отримання передплати за товар, який за договором позивач зобов`язувався передати у власність покупця у майбутньому та на момент складання податкових накладних придбання товару з УКТ ЗЕД:9025 ще не відбулось, оскільки даний товар був імпортований 26 грудня 2017 року, тобто після отримання передплати за нього та складання спірних податкових накладних.

30 жовтня 2018 року комісією відповідача прийнято рішення №970943/40936971 та №970947/40936971 про відмову в реєстрації податкових накладних №4 та №6 від 13 грудня 2017 року та від 15 грудня 2017 року відповідно, підставою відмови зазначено: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, а також, як додатковою інформацією: документи неможливо ідентифікувати/пошкоджений з наведенням ряду номерів документів довільного характеру.

08 листопада 2018 року позивачем подано скарги на вказані вище рішення Комісії, які залишено без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Позивач не погоджується з оскаржуваними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача 1 у відзиві на позовну заяву послався на те, що позивачу зупинено реєстрацію податкових накладних від 13 грудня 2017 року №4 та від 15 грудня 2017 року №6, для підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем були надані письмові пояснення та документи до них, за результатами розгляду яких комісією Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийняті рішення про відмову у їх реєстрації, підставою для відмови у реєстрації податкових накладних слугувало те, що позивачем надано документи, які неможливо ідентифікувати, тому комісія не мала можливості підтвердити реальність здійснення господарської операції позивача, згідно яких виписані податкові накладні №4 від 13 грудня 2018 року та №6 від 15 грудня 2018 року.

На підставі викладеного представник відповідача 1 просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

У відзиві відповідача 2 на позовну заяву представник відповідача 2 послався на аналогічні обставини, які викладені у відзиві відповідача 1 та просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Не погоджуючись з доводами відповідача 1, викладеними у відзиві на позовну заяву, представник позивача у відповіді на відзив зазначив, що відповідач по суті визнав, що комісією контролюючого органу взагалі не досліджувались документи, подані позивачем, оскільки не було технічної можливості їх відкрити. При цьому, представник позивача наголошує на тому, що комісія не зверталась до нього та не повідомляла про те, що надіслані письмові пояснення разом з підтверджуючими документами через пошкодження/технічну помилку в системі неможливо відкрити та дослідити.

Тому, за твердженнями позивача, комісія не мала можливості встановити, що надані позивачем документи складені з порушенням законодавства, оскільки остання навіть не змогла їх відкрити та їх неможливо було ідентифікувати.

Також, представник позивача зазначив, що надана суду копія витягу з протоколу №150 від 30 жовтня 2019 року не може бути належним та допустимим доказом у даній адміністративній справі, оскільки в цьому протоколі взагалі відсутні дані стосовно оскаржуваних рішень та їх номерів.

На підставі викладеного просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року відкрито провадження та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2019 року до участі у справі у якості другого відповідача залучено Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю ДМ-АГРО зареєстровано як юридична особа з 03 листопада 2016 року, про що до реєстру внесено відповідний реєстраційний запис. Видами економічної діяльності товариства зазначено: код КВЕД 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві (основний); код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами;

код КВЕД 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; код КВЕД 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування; Код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Матеріалами справи також підтверджується, що позивачем придбані у компанії Sp.z. o.o. Senon, що зареєстрована та діє за законодавством Польщі, по контракту №1 від 13 липня 2017 року та додатку №8 до нього від 20 грудня 2017 року, у відповідності до вантажної митної декларації було придбано переважну кількість товару, вартість якого була сплачено. Інша частина товару придбана позивачем в Україні у товариства з обмеженою відповідальністю ІТЕУ на підставі видаткової накладної №323 від 12 жовтня 2017 року (Т.1, арк. 24-39).

Також, з матеріалів справи вбачається, що 16 серпня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю ДМ-АГРО (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Глобинський свинокомплекс (покупець) укладено договір поставки №107-0717 та специфікація №СП107-05 від 30 листопада 2017 року, відповідно до умов договору постачальник зобов`язався передавати окремими партіями у власність покупця товар, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити його на умовах визначених даним договором та специфікаціями. Умовами специфікації передбачено, що покупець зобов`язався оплатити 80% передплати вартості товару, що становить суму у розмірі 39026,34 євро в тому числі ПДВ за курсом продажу євро, що передує дню здійснення такої оплати. (Т.1, арк. 14-16,17).

Так, на виконання умов вказаного вище договору поставки №107-0717 від 16 серпня 2017 року та специфікації №СП107-05 від 30 листопада 2017 року товариством з обмеженою відповідальністю НВП Глобинський свинокомплекс на рахунок позивача було перераховано 13 грудня 2017 року та 15 грудня 2017 року передплату у сумах по 300000,00 грн відповідно (Т.1, арк. 20-21).

Також, у відповідності до наявної в матеріалах справи копії видаткової накладної №№43 від 27 грудня 2017 року позивачем товариству з обмеженою відповідальністю НВП Глобинський свинокомплекс поставлено товар та виписано вказану видаткову накладну на суму 1600127,76 грн, у тому числі ПДВ 266687,96 грн (Т.1, арк. 18).

Оплата товару товариством з обмеженою відповідальністю НВП Глобинський свинокомплекс на виконання вимог договору поставки №107-0717 від 16 серпня 2017 року підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з рахунку позивача (Т.1, арк. 20-21,22-23).

За результатом господарських операцій щодо отримання передплат на виконання умов вказаного вище договору від товариства з обмеженою відповідальністю НВП Глобинський свинокомплекс 13 грудня 2017 року та 15 грудня 2017 року позивачем складено та подано до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 від 13 грудня 2017 року та №6 від 15 грудня 2017 року (Т.1, арк. 40, 41).

За наслідками обробки податкової накладної, контролюючий орган надіслав позивачу квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05 січня 2018 року, відповідно до яких податковій накладні прийняті прийнята, однак їх реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкової накладної пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків. Разом з тим, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (Т.1, арк. 42,43).

26 жовтня 2018 року на підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №3 та №2, разом поясненнями та документами, що підтверджують реальність здійснення господарської операції (Т.1, арк. 44,54).

30 жовтня 2018 року Комісія Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла рішення №970943/40936971 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 13 грудня 2017 року та №970947/40936971 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 15 грудня 2017 року у зв`язку з наданням платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства, документи неможливо ідентифікувати/пошкоджені (Т.1, арк.62,63).

Не погоджуючись з вказаними вище рішеннями, позивач звернувся до Державної фіскальної служби України з відповідними скаргами, які рішеннями Комісії з питань розгляду скарг від 19 листопада 2018 року №44249/40936971/2 та №44248/40936971/2 залишені без задоволення, а рішення про відмову у реєстрації податкових накладних - без змін (Т.1, арк. 64,66,67,69,70,71).

Вказане стало підставою для звернення з даною позовною заявою до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України).

У відповідності до абзацу 1 пункту 201.1 розділу V ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (надалі - Порядок № 1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 -1 .3 і 200 -1 .9 статті 200 -1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 визначено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 117 (надалі - Порядок № 117), Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту пункту 10 Порядку № 117 Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Пунктом 21 Постанови № 117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Тобто, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної та бути обґрунтованим.

Наведене в сукупності свідчить про те, що у будь-якому випадку контролюючий орган повинен був в оскаржуваному рішенні чітко вказати які копії документів не було надано позивачем та які з наданих документів складені з порушенням законодавства та, норми якого закону порушені при складанні документів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до яких податкова накладна від 13 грудня 2017 року № 4 та податкова накладна №6 від 15 грудня 2017 року прийняті, але її реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкових накладних ступеня ризиків, що визначені підпунктом пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року №567.

Разом з тим, судом встановлено, що податковий орган повинен був у квитанції чітко вказати не лише конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв, а і відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

При цьому, суд зазначає, що відсутність технічної можливості ідентифікувати документи, подані платником податків не є безумовною підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.

Також, суд вважає за доцільне наголосити, що матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, що позивача, як платника податків, відповідач 2 проінформував щодо неможливості ідентифікувати документи, що позбавило позивача можливості повторно надати такі документи у форматі, який би дозволив їх відкрити та ідентифікувати, у тому разі, що неможливість ідентифікації цих документів полягала саме у наданні позивачем документів в іншому форматі, який комісія не мала можливості відкрити.

Більш того, суд звертає увагу, що позивач скористався правом на надання пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 4 від 13 грудня 2017 року та №6 від 15 грудня 2017 року, та надав податковому органу письмові документи, що підтверджують реальність здійснення операції по податковій накладній.

Однак, в порушення вимог законодавства, з оскаржуваного рішення неможливо встановити, копії яких документів досліджувались Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Крім того, оспорюване рішення містить лише загальне твердження про неможливість ідентифікувати документи/пошкоджені, проте, не зазначено конкретного переліку документів, яких, на думку Комісії, не вистачає для реєстрації податкових накладних, що повністю невілює принцип визначеності, прозорості та обґрунтованості рішення.

При цьому, відповідач не навів жодного правого обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, зазначених у пункті 6 критеріїв, та підстав їх віднесення до позивача.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №970943/40936971 та №970947/40936971 від 30 жовтня 2018 року щодо відмови в реєстрації податкових накладних №4 від 13 грудня 2017 року та №6 від 15 грудня 2017 року.

При цьому, суд зауважує, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує здійснення платником податків господарських операцій та наявності дати виникнення події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.

Беручи до уваги викладене, з урахуванням того, що судом встановлено, що оскаржувані рішення були прийняті саме комісією Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, а не Державної фіскальної служби України, а також враховуючи надання з боку позивача первинних документів, які свідчать про проведення господарських операцій, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №970943/40936971 та №970947/40936971 від 30 жовтня 2018 року щодо відмови в реєстрації податкових накладних №4 від 13 грудня 2017 року та №6 від 15 грудня 2017 року.

Крім того, пунктом 28 Порядку № 117 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРНП було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій, зокрема якщо набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

Відповідно до пункту 20 Порядку ведення ЄРНП, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

З огляду на протиправність вказаного вище рішення відповідача 2, а також враховуючи норми діючого законодавства України, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №4 від 13 грудня 2017 року та податкову накладну №6 від 15 грудня 2017 року, подані товариством з обмеженою відповідальністю ДМ-АГРО в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 29 грудня 2017 року.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1921,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів пропорційно до задоволених вимог до кожного з відповідачів.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ДМ-АГРО до Державної фіскальної служби, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30 жовтня 2018 року №970943/40936971, прийняте комісією Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкову накладну №4 від 13 грудня 2017 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю ДМ-АГРО (04128, місто Київ, вулиця Академіка Туполєва, будинок 19, офіс 110а, код ЄДРПОУ 40936971) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 29 грудня 2017 року.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30 жовтня 2018 року №970947/40936971, прийняте комісією Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

5. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкову накладну №6 від 15 грудня 2017 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю ДМ-АГРО (04128, місто Київ, вулиця Академіка Туполєва, будинок 19, офіс 110а, код ЄДРПОУ 40936971) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 29 грудня 2017 року.

6. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ДМ-АГРО (04128, місто Київ, вулиця Академіка Туполєва, будинок 19, офіс 110а, код ЄДРПОУ 40936971) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04655, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

7. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ДМ-АГРО (04128, місто Київ, вулиця Академіка Туполєва, будинок 19, офіс 110а, код ЄДРПОУ 40936971) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04655, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 39292197) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова