Ухвала

від 14.08.2019 по справі 200/4757/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 серпня 2019 року справа №200/4757/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Ястребова Л.В., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі №200/4757/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікарня сімейної медицини" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 07 листопада 2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,-

УСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №200/4757/19-а з апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

У вказаному клопотанні апелянт зазначає про відсутність коштів на сплату судового збору.

Ознайомившись із заявленим клопотанням, суддя-доповідач вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі Ашинґдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто зазначена стаття визначає можливість, а не обов`язок відстрочення сплати судових витрат.

Крім того, суддя-доповідач має зазначити, що відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір вбачається, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Разом з цим матеріали апеляційної скарги не містять обставин і відповідних доказів щодо майнового стану скаржника чи інших передбачених процитованою законодавчою нормою підстав для відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, суддя-доповідач вважає, що чинним законом встановлено вичерпний перелік щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, а тому підстав для задоволення клопотання щодо відстрочення сплати судового збору відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суддя-доповідач вважає за необхідне відмовити у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Апелянт квитанцію про сплату судового збору не надав. Докази, які б підтверджували наявність пільг щодо сплати судового збору, в матеріалах справи відсутні.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлені Законом України Про судовий збір , який набрав чинності з 1 листопада 2011 року.

Частиною 3 статті 9 Закону України Про судовий збір № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі - Закон № 3674-VI) передбачено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону № 3674-VI в даному випадку об`єктом справляння судового збору є апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України Про державний бюджет України на 2019 рік з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 1921,00 грн.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем у позовній заяві заявлені вимоги майнового характеру.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову суб`єктом владних повноважень, юридичною особою майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги, апелянт повинен сплатити судовий збір в розмірі 2881,50 грн. (1921,00 грн. * 150%).

Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв`язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова судовий збір , код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.

Таким чином, апелянту потрібно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів Краматор.УК/м Краматорськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944338; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 34314206081008; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу Судовий збір та надати оригінал квитанції про сплату судового збору шляхом надіслання її на адресу Першого апеляційного адміністративного суду.

Крім того, за приписами ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З матеріалів справи встановлено, що апелянт оскаржує рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року, повний текст якого складено 23 травня 2019 року.

З апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось 05 серпня 2019 року (а.с. 129-131).

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Тобто, апеляційна скарга подана з порушенням строку на апеляційне оскарження рішення, встановленого КАС України.

Разом з апеляційною скаргою апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, на обґрунтування якого зазначено, що строк був пропущений через проведення з початку 2017 року кадрових змін, внаслідок чого значно зросло навантаження на працівників юридичних підрозділів обласної юрисдикції. Крім того, відділ супроводження судових спорів у м. Краматорськ, який відповідальний за супроводження справ у суді першої інстанції та подальше оскарження рішень до суду апеляційної інстанції, подання касаційної скарги знаходиться у м.Краматорськ, а юридична адреса м. Маріуполь. Зазначене потребує додаткового часу для пересилання пошти, зокрема рішення суду.

Суддя-доповідач вказує, що особи які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на апеляційне оскарження, на які заявник посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження.

Доводи про поважність причин, що зумовили пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення зводяться до того, що у зв`язку із навантаження на працівників юридичних підрозділів обласної юрисдикції та відповідно до організаційної структури Головного управління ДФС у Донецькій області, апелянта було позбавлено можливості оскаржити судове рішення в апеляційному порядку в межах встановлених законом строків.

Проте, вказані обставини не можуть бути визнані судом поважними, оскільки термін визначення процесуального строку на оскарження рішення обчислюється з моменту проголошення постанови суду першої інстанції або отримання її копії, тому вищезазначені факти є виключно проблемами внутрішньої організації роботи управління та не можуть бути підставою несвоєчасного подання апеляційної скарги.

Таким чином, труднощі в організації роботи Головного управління ДФС у Донецькій області не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.

Враховуючи, що апелянт, при подачі апеляційної скарги пропустив строк, передбачений на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, а причини вказані ним у клопотанні про поновлення строку визнано неповажними, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без руху та надає строк для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, в якій необхідно вказати інші причини пропуску строку, якщо такі є, та докази сплати судового збору.

Керуючись статтями 169, 298, 299, 321, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені клопотання Головного управління ДФС у Донецькій області про відстрочення сплати судового збору.

Визнати неповажними причини пропуску строку Головного управління ДФС у Донецькій області на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі №200/4757/19-а.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі №200/4757/19-а - залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом направлення на адресу Першого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав для його поновлення та докази сплати судового збору.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Ястребова