Ухвала

від 15.08.2019 по справі 440/4204/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 серпня 2019 р.Справа № 440/4204/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Суддя-доповідач: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калитки О. М. , Мельнікової Л.В. ,

перевіривши матеріали апеляційних скарг Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 року по справі № 440/4204/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер`єр Плюс С"

до Головного управління ДФС у Полтавській області , Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 року задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер`єр Плюс С" до Головного управління ДФС у Полтавській області , Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Головне управління ДФС у Полтавській області та Державна фіскальна служба України подали апеляційні скарги разом з клопотаннями про відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши клопотання відповідачів, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

Приписами ч. 1 ст. 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Таким чином, відстрочення сплати судового збору є повноваженням суду, а не обов`язком, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Зазначеним Законом органам Державної фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Умови, визначені вказаною нормою, у даній справі відсутні.

В обґрунтування клопотань відповідачі зазначають про не можливість сплати судового збору у зв`язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.

Між тим, Головне управління ДФС у Полтавській області та Державна фіскальна служба України є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору. При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами. Тож, для застосування судом положень ч.1 ст.133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Відповідачами не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень п. 6 ч. 5 ст. 44, п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Таким чином, враховуючи приписи Закону України "Про судовий збір", який не передбачає пільг Державній фіскальній служби щодо сплати судового збору, а також враховуючи відсутність доказів, які б обґрунтовували не можливість сплати відповідачами судового збору, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотань про відстрочення сплати судового збору, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору, а відповідачами не надано доказів на підтвердження неможливості його сплати.

Керуючись ст. ст. 132, 133 КАС України, Законом України "Про судовий збір", суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Полтавській області та Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач (підпис)О.М. Мінаєва Судді (підпис) (підпис)О.М. Калитка Л.В. Мельнікова