Ухвала

від 14.08.2019 по справі 805/4459/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 серпня 2019 року

Київ

справа №805/4459/18-а

адміністративне провадження №К/9901/22735/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача: Блажівської Н.Є.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянувши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності "Димитровський експериментально-механічний завод" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Димитровський експериментально механічний завод звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень рішень від 20 квітня 2018 року №0003161414, №0003171414.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 1 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, Головним управлінням ДФС у Донецькій області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Донецькій області про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху.

11 жовтня 2018 року Першим апеляційним адміністративним судом у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Донецькій області про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецької області залишено без руху.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2018 року у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Донецькій області про продовження строку усунення недоліків по сплаті судового збору відмовлено, апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області повернуто заявникові.

2 липня 2019 року Головне управління ДФС у Донецькій області повторно подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2019 року апеляційна скарга Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 1 серпня 2018 року була залишена без руху з наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Першого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження з обґрунтованими причинами такого пропуску та доказами на їх підтвердження.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2018 року відмовлено Головному управлінню ДФС у Донецькій області в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 1 серпня 2018 року відмовлено.

Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2019 року та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Пункт 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведенні Головним управлінням ДФС у Донецькій області в клопотанні доводи поважності пропуску строку апеляційного оскарження вже були визнанні судом неповажними ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2019 року, а відтак недоліки, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, не усунуті скаржником.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права.

Отже, подана скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області касаційна скарга на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2018 року є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що відповідно до вимог пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності "Димитровський експериментально-механічний завод" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді М.М. Гімон

М.Б. Гусак